Ухвала

від 01.03.2017 по справі 308/1236/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1236/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2017 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданці Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород заяву представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ужгородської міської ради, ТОВ Карат-2015 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення і витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, від імені якої діє представник, звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ужгородської міської ради, ТОВ Карат-2015 , третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності і витребування у спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2017 року відкрито провадження у цивільній справі № 308/1236/17 за вказаною позовною заявою.

Поряд з цим представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що з інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.02.17р., та витягу з ЄРЮОФОП, ОСОБА_3 з метою одноособового заволодіння коштами від продажу спільної квартири, 15.09.2015р., заснував ТОВ Карат-2015 та передав вказану квартиру у статутний фонд товариства, після чого надав необхідні документи державному реєстратору Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, і 28.09.2015р., зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_2 за вказаним товариством, в якому являвся одноосібним засновником.

Таким чином, діями ОСОБА_3 та державним реєстратором порушено вимоги ст. 65 СК України, ст. 369 ЦК України, оскільки через порушення вказаних норм законодавства, позивач позбулася проти своєї волі права власності на квартиру.

В подальшому з метою отримати кошти, розуміючи незаконний характер своїх дій ОСОБА_3 приймає рішення від імені ТОВ Карат-2015 продати спірну квартиру та 03.12.2015р., укладає договір купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2. Від товариства квартиру купує ОСОБА_4, мешканець с. Люта Великоберезнянського району, який навіть не засилявся у вказану квартиру, а фактично являвся підставною особою з метою перепродажу вказаного майна.

В подальшому, ОСОБА_4 29.12.2016р. уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу вказаної квартири.

Враховуючи такі дії відповідачів, явно вбачається, що вони будуть намагатися не повернути квартиру та перепродаватимуть її, що призведе до невиконання рішення суду у випадку задоволення позову, або значно утруднить його виконання.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості поданої заяви, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано ст. ст. 151 , 153 ЦПК України , які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов'язковості до виконання судових рішень, встановленої ст. 124 Конституції України .

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, а про вжиття заходів забезпечення позову, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, згідно з п. п. 1, 2, ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із того, що існує спірна ситуація, щодо відчуження квартири, яка була придбана сторонами перебуваючи у шлюбі і у випадку підставності позовних вимог, можуть виникнути об'єктивні перешкоди у виконанні рішення суду, якщо відповідач протягом судового розгляду вчинить дії по відчуженню спірної квартири на користь третіх осіб.

Таким чином, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача та виключення можливості невиконання рішення суду за результатами судового розгляду даної справи у контексті з положеннями ст. 1 ЦПК України, заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ужгородської міської ради, ТОВ Карат-2015 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення і витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, належну на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю Карат-2015 (код ЄДРПОУ40017072) до вирішення справи №308/1236/17 по суті.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали надіслати заявнику негайно після її постановлення, а особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Ухвалу суду для виконання надіслати до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, якому повідомити суд про виконання ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча О.М. Світлик