Рішення

від 22.02.2017 по справі 910/441/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017Справа №910/441/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" простягнення 27148,05 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЯковлєв Ю.В. - представник від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" 23887,00 грн. заборгованості за договором №27/05-02 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 27.05.2016, 2827,57 грн. пені, 3% річних у розмірі 433,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати наданих позивачем послуг, яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/441/17, розгляд якої призначено на 08.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 22.02.2017.

Представник позивача в судове засідання 22.02.2017 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дати та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" (далі - перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" (далі - експедитор, відповідач) укладено договір №27/05-02 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (далі - договір), предметом якого є взаємовідносини, які виникають між експедитором і перевізником при плануванні, здійсненні і оплаті транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному сполученні (п.1.1), експедитором для здійснення конкретних перевезень подаються перевізнику по факсу або по електронній пошті заявки на перевезення вантажів. В заявці зазначаються: дата і точна адреса завантаження/розвантаження, відомості про вантаж, вага брутто, об'єм, вимоги до рухомого складу, сума ставки фрахту за здійснення перевезення, митниці перетину кордону, експедиторські фірми по обробці вантажів на прикордонних переходах, контактні телефони відповідальної за виконання заявки особи, вартість вантажу та додаткові інструкції (п.2.3), по закінченню перевезення перевізник надає експедитору оригінал рахунку, ТТН із відмітками вантажоодержувача, акт виконаних робіт і у випадку необхідності податкову накладну (п.5.1), у випадку, якщо відправлений перевізником акт виконаних робіт експедитором не підписаний і ним не висловлено заперечень протягом 5 банківських днів з моменту його отримання експедитором, він вважається прийнятим без зауважень. В такому випадку рахунок підлягає оплаті в повному обсязі на умовах цього договору (п.5.2), оплата рахунків здійснюється протягом 15 календарних днів з дня розвантаження транспортного засобу. При перерахуванні сум фрахту оплату комісії банку здійснює експедитор (п.5.3), розрахунки за цим договором здійснюється у відповідності до діючого законодавства України в національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів. У випадку, якщо сторонами в заявці встановлена вартість послуг в іноземній валюті, розрахунки здійснюються шляхом формування гривневого еквіваленту вартості на підставі курсу купівлі євро (долара США) на момент відкриття торгів на міжбанку в день розвантаження або в день подачі заявки, по узгодженню з експедитором (п.5.4), за прострочку оплати рахунків експедитор сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми (ст.625 Цивільного кодексу України) (п.6.2).

21.06.2016 між сторонами підписано заявку №КОБ160643 до договору, в якій вони погодили маршрут перевезення: Італія - Україна (Дніпропетровськ - Запоріжжя), дату завантаження - 23.06.2016, дату прибуття до розвантаження - 29-30.06.2016, вартість перевезення - 2100 євро по курсу НБУ на дату завантаження + вартість оформлення експортних декларацій, умови оплати - 20 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Відповідно до CMR, копії яких знаходяться в матеріалах справи і оглянуті судом в судовому засіданні позивачем було фактично здійснено перевезення за маршрутом Італія - Україна (Дніпропетровськ - Запоріжжя) та надано вантаж на розвантаження 30.06.2016.

Оригінали документів та рахунок для оплати послуг №А0000025959 від 30.06.2016 на загальну суму 63208,00 грн. були надіслані позивачем на адресу відповідача 05.07.2016 згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №3302706294683 та отримані останнім 07.07.2016.

01.07.2016 між сторонами підписано заявку №КОБ160702 до договору, в якій вони погодили маршрут перевезення: Італія - Україна (Новоград - Волинський - Барвинівка, Житомирська обл.), дату завантаження - 06.07.2016, дату прибуття до розвантаження - 11.07.2016, вартість перевезення - 1750 євро по курсу НБУ на дату завантаження + вартість оформлення TIR carnet, умови оплати - 20 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Відповідно до CMR, копія якої знаходяться в матеріалах справи і оглянута судом в судовому засіданні позивачем було фактично здійснено перевезення за маршрутом Італія - Україна (Новоград - Волинський - Барвинівка, Житомирська обл.) та надано вантаж на розвантаження 11.07.2016.

Оригінали документів та рахунок для оплати послуг №А0000026089 від 12.07.2016 на загальну суму 50679,00 грн. були надіслані позивачем на адресу відповідача 13.07.2016 згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №3302706297402 та отримані останнім 14.07.2016.

Відповідно до платіжних доручень №693 від 23.08.2016 на суму 28000,00 грн., №743 від 06.09.2016 на суму 30000,00 грн., №716 від 29.08.2016 на суму 32000,00 грн. відповідачем було оплачено послуги позивача на суму 90000,00 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 23887,00 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач за надані послуги сплатив частково, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було замовлено, а позивачем належним чином надано відповідачу послуги з перевезення вантажів на загальну суму 113887,00 грн., що підтверджується відповідним договором та заявками, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін і CMR, однак відповідач, в порушення умов, які викладені в заявках та договорі, вартість наданих позивачем послуг оплатив частково на суму 90000,00 грн.

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов, які викладені в заявках, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг, станом на момент розгляду справи настав.

Як свідчать матеріали справи, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 23887,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 23887,00 грн. підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 2827,57 грн. пені, 3% річних у розмірі 433,48 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений заявками строк свого обов'язку по перерахуванню коштів за надані послуги не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 укладеного між сторонами договору встановлено, що за прострочку оплати рахунків експедитор сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми (ст.625 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем на підставі укладеного між сторонами договору та заявок послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.

При цьому, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, який перевірено судом за період, який самостійно визначений позивачем у розрахунку до позовної заяви та з яким суд погоджується, а отже належний до стягнення з відповідача розмір пені становить 2827,57 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 433,48 грн. за розрахунком позивача, який перевірений судом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" (01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 16-22, офіс 420, ідентифікаційний код 39479819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" (33027, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Київська, будинок 64-А, ідентифікаційний код 03567150) 23887 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 2827 (дві тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 57 коп. пені, 3% річних у розмірі 433 (чотириста тридцять три) грн. 48 коп. та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2017

Суддя Ю.М. Смирнова