Рішення

від 22.02.2017 по справі 910/514/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017Справа №910/514/17

За позовомПриватного підприємства "Колос" доПриватного підприємства "Святовіт" простягнення 186605,27 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачане з'явився від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Колос" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Святовіт" 186605,27 грн., з яких 104602,58 грн. основного боргу за договором №314-СК поставки м'ясо-ковбасної продукції від 24.07.2014, 74815,20 грн. інфляційних втрат, 7187,49 грн. 3% річних.

Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/514/17, розгляд якої призначено на 08.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 22.02.2017.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 22.02.2017 не з'явився. 20.02.2017 позивач надіслав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дати та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2014 між Приватним підприємством "Колос", як постачальником та Приватним підприємством "Святовіт", як покупцем, було укладено договір №314-СК поставки м'ясо-ковбасної продукції (договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати м'ясні та ковбасні вироби, надалі - товар, за асортиментом та цінами згідно накладних, які є невід'ємними частинами цього договору, на умовах, визначених цим договором (п.1.1), сума даного договору визначається із суми всіх сум поставок згідно накладних (п.1.3), покупець розраховується за товар, що постачається за даним договором в безготівковому порядку або іншим чином, що не заборонений законодавством, протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару (п.2.3).

Відповідно до видаткових накладних за період з 28.07.2014 по 23.12.2014 позивачем поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 110288,54 грн.

Згідно виписок банку з рахунку позивача, покупцем було сплачено за отриманий товар загальну суму у розмірі 5685,96 грн.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем склала 104602,58 грн.

Позивачем неодноразово було направлено на адресу відповідача листи - вимоги про оплату заборгованості, однак, як зазначив позивач, відповіді на вказані листи він не отримав, заборгованість відповідач не оплатив.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 2.3 договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару на момент розгляду справи настав.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню на суму 104602,58 грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 74815,20 грн. інфляційних втрат, 7187,49 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів за отриманий товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) та інфляційних втрат, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару поставленого позивачем, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у період з яким суд погоджується є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню за розрахунками позивача, які перевірені судом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн., у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було не доплачено судовий збір у розмірі 1421,08 грн.

Відповідно до п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК), у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Отже, у зв'язку із задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1421,08 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Святовіт" (03058, м.Київ, вул. Борщагівська, будинок 212, квартира 5, ідентифікаційний код 38936333) на користь Приватного підприємства "Колос" (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, площа Театральна, будинок 6, ідентифікаційний код 14257808) 104602 (сто чотири тисячі шістсот дві) грн. 58 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 7187 (сім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 74815 (сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 20 коп. та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Святовіт" (03058, м.Київ, вул. Борщагівська, будинок 212, квартира 5, ідентифікаційний код 38936333) в дохід Державного бюджету України 1421 (одна тисяча чотириста двадцять одна) грн. 08 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2017

Суддя Ю.М. Смирнова