Рішення

від 24.02.2017 по справі 444/2773/16-ц

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2773/16-ц

Провадження № 2/444/223/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Мамедовій Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, третя особа: відділ Держгеокадастру у Жовківському району Львівської області про визнання права на земельні ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування . В подальшому позивач в порядку статті 31 ЦПК України звернулася про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельних ділянок. Свої позовні вимоги тим, що її дівоче прізвище ОСОБА_3, яке вона змінила 07.09.1972 року, коли у виконкомі ОСОБА_2 сільської ради зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 .

Стверджує, що її чоловік був членом колективного сільськогосподарського підприємства, а тому мав право на земельну частку (пай). А тому йому було надано земельну частку ( пай) в натурі, тобто на місцевості з визначенням меж, а саме на сім земельних ділянок в с. Забір'я, Жовківського району Львівської області, на кожну з яких було виготовлена технічна документація.

Заявляє, що ОСОБА_2 сільська рада на своїй п' ятій сесії VІ- демократичного скликання від 23 червня 2011 року прийняла рішення № 35, яким затвердила технічну документацію із землеустрою розроблену КП Геодезичне бюро та передала їх у власність її чоловікові, ОСОБА_4.

Після цього йому необхідно було в Реєстраційній службі Жовківського РУЮ зареєструвати відповідні документи та отримати Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але він цього не зробив, бо тяжко захворів, внаслідок чого 30.10.2015 року помер.

Вказує, що її чоловік навіть 11.06.2015 року видав їй довіреність щоб вона від його імені провела всю необхідну процедуру в Реєстраційній службі Жовківського РУЮ, але у зв'язку із постійним доглядом доглядом за ним вона не змогла все це виконати.

Позивач стверджує, що вона як спадкоємець першої черги по закону зверталася в Рава-Руську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на таку. Однак їй було у цьому відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Оскільки ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації земельних ділянок, але не завершив таку, просить визнати за нею право в порядку спадкування після смерті чоловіка, ОСОБА_4 на завершення приватизації земельних ділянок та просить зобов'язати державного реєстратора Жовківської РДА зареєструвати земельні ділянки на праві власності на її ім'я.

Позивач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак на адрес суду подала письмову заяву, якою позовні вимоги підтримала та просить суд справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адрес суду клопотання про розгляд справи без їх участі, не заперечили проти позовних вимог.

Представник третьої особи відділу держгеокадастру у Жовківському районі Львівської області та третя особа державний реєстратор Жовківської РДА в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з явилися, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З свідоцтва про народження ОСОБА_3 встановлюється, що вона народилася 03.02.1953 року.

Своє прізвище "Іващук" позивач змінила на "Харко" внаслідок одруження з ОСОБА_4, що стверджуєьться копією свідоцтва про одруження серії I-АБ № 341654.

Чоловіку позивачки ОСОБА_4 рішенням ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області № 35 від 23.06.2011 року було затверджено технічну документацію та передано у власність земельні ділянки, а саме площею 0,2500 га, що розташована в с. Забір'я, вул. Шевченка, 48а, Жовківського району Львівської області та призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельні ділянки площею 0,1899 га, 0,0994 га, 0,0961 га, 0,1004 га, 0,0712 га, 0,0882 га, що розташовані в с. Забір'я, Жовківського району Львівської області та призначені для ведення ОСГ.

Даним земельним ділянкам присвоєні кадастрові номера, що підтверджується витягами з Дрежавного земельного кадастру про земельну ділянку та виготовлено технічну документацію, зокрема з витягів якої вбачаються, що проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Ще за свого життя ОСОБА_4 видав довіреність на ОСОБА_1, тобто позивачку, якій довірив позивачці подати в Реєстраційну службу Жовківського районного управління юстиції у Львівській області відповідні документи для реєстрації земельної ділянки та отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності і свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Стверджує, що ОСОБА_4 не оформив право власності на зазначені вище ділянки і вона цього не зробила, оскільки ОСОБА_4 захворів, а вона здійснювала постійний догляд за ним.

З свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 406312 від 02.11.2015 року вбачається, що ОСОБА_4 помер 30.10.2015 року.

Позивач звернулася в Рава-Руську державну нотаріальну контору за прийняттям спадщини законом, що підтверджується її заявою від 26.01.2016 року та було зареєстровано спадкову справу № 13/2016, що стверджується витягом № 42757125 від 26.01.2016 року.

З довідки № 49 від 25.01.2016 року, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради вбачається, що за даними, що знаходяться у справах виконавчого комітету сільської ради заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався.

Інші спадкоємці за прийняттям спадщини не зверталися.

З постанови Рава-Руської державної нотаріальної контори вбачається, що позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, а саме земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована в с. Забір'я, вул. Шевченка, 48а, Жовківського району Львівської області та призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельні ділянки площею 0,1899 га, 0,0994 га, 0,0961 га, 0,1004 га, 0,0712 га, 0,0882 га, що розташовані в с. Забір'я, Жовківського району Львівської області та призначені для ведення ОСГ, оскільки позивачкою не було надані документи, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно, тобто на вказані вище земельні ділянки.

Згідно листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування , спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: 1) ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; 2) виготовлення технічної документації на земельні ділянки; 3) визначення меж земельної ділянки в натурі; 4) погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; 5) одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; 6) реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач, як спадкоємець за законом має право на земельні ділянки, надані її чоловіку. Право власності на земельну ділянку посвідчувалося раніше державним актом, який подавався нотаріусу для спадкування.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про державний земельний кадастр законодавчі акти, якими запроваджено низку змін у сфері земельних відносин. Зокрема, передбачено створення Державного земельного кадастру та введено нові правила реєстрації ділянок та оформлення прав на них і відмінено видачу Державних актів на землю.

Відомості про земельну ділянку мають міститися у двох реєстрах: у земельному кадастрі, де фіксується формування земельної ділянки, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого вноситимуть відомості щодо оформлення прав на ділянки.

На ім'я спадкодавця присвоєно кадастрові номера земельним ділянкам, які йому передані у власність, однак, у зв'язку із смертю спадкодавця, відповідно до ст.25 ЦК України неможливо зареєструвати право власності на передані йому земельні ділянки.

Тепер державна реєстрація ділянки являє собою внесення до кадастру передбачених законом відомостей про формування останньої та присвоєння їй кадастрового номера і проектна документація є підставою для внесення даних до кадастру, а реєстрація права власності на ділянку відповідно до закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється в Укрдержреєстрі.

Для проведення державної реєстрації слід було виготовити витяги з Державного земельного кадастру, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності на ділянки. Такі витяги спадкодавцем виготовлено, однак відповідно до вимог до ст. 25 ЦК України зареєструвати право власності неможливо.

Отже позивач як спадкоємець за законом має право на завершення приватизації з правом реєстрації права власності на земельні ділянки на своє ім'я.

Водночас позовна вимога позивача про зобов'язання державного реєстратора Жовківської РДА зареєструвати земельні ділянки на праві власності на її ім'я не підлягає до задоволення, оскільки державний реєстратор Жовківської РДА є третьої особою по справі, а суд вправі зобов'язувати вчиняти дії або утримуватися від них лише відповідача.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 30 жовтня 2015 року на завершення приватизації земельних ділянок, а саме:

-земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий № 4622783500:01:002:0005, що розташована в с. Забір'я, вул. Шевченка, 48а, Жовківського району Львівської області та призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, нормативно-грошова оцінка якої 103800,00 грн.;

- земельної ділянки площею 0,1899 га, кадастровий № 46227883500:01:001:0017, що розташована в с. Забір'я, Жовківського району Львівської області та призначена для ведення ОСГ, нормативно-грошова оцінка якої 891,64 грн.;

- земельної ділянки площею 0,0994 га, кадастровий № 4622783500:01:001:0018, що розташована в с.3абір'я, Жовківського району Львівської області, призначена для ведення ОСГ, нормативно-грошова оцінка якої 443,24 грн.;

- земельної ділянки площею 0,0961 га, кадастровий № 4622783500:01:001:0019, що розташована в с. 3абір'я, Жовківського району Львівської області, призначена для ведення ОСГ, нормативно-грошова оцінка якої 451, 22 грн.;

- земельної ділянки площею 0,1004 га, кадастровий № 4622783500:01:001:0020, що розташована в с.3абір'я, Жовківського району Львівської області, призначена для ведення ОСГ, нормативно-грошова оцінка якої 471, 41 грн.;

- земельної ділянки площею 0,0712 га, кадастровий № 4622783500:01:001:0021, що розташована в с. 3абір'я Жовківського району Львівської області, призначена для ведення ОСГ, нормативно-грошова оцінка якої 334, 31 грн. ;

- земельної ділянки площею 0,0882 га, кадастровий № 4622783500:01:003:0045, що розташована в с. 3абір'я Жовківського району Львівської області, призначена для ведення ОСГ, нормативно грошова оцінка якої 414,13 грн.

У позовній вимозі про зобов'язання державного реєстратора Жовківської РДА зареєструвати вищевказані земельні ділянки на праві власності на ім'я ОСОБА_1 Михайлівни- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зеліско Р. Й.