Рішення

від 24.02.2017 по справі 911/79/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2017 р.                                         Справа № 911/79/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс груп”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тікич”

про стягнення 45441,87 грн.

секретар судового засідання (пом.судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Екосервіс груп” (далі – ТОВ “Екосервіс груп”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тікич” (далі – ТОВ “Тікич”, відповідач) про стягнення 45441,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за надання послуг відповідно до договору № 153 від 01.10.2013 р. на перевезення будівельних (негабаритних) відходів, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 19999,50 грн. основного боргу, 1851,82 грн. 3% річних, 23590,55 грн. інфляційних втрат, а також 1378,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 27.01.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримував повністю.

Відповідач у судові засідання 27.01.2017 р. та 24.02.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач до суду не подав.

Згідно з абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екосервіс груп» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тікич» (замовник) було укладено договір № 153 про надання послуг на перевезення будівельних (негабаритних) відходів.

Відповідно до п.п 1.1, 1.3 договору замовник доручає і оплачує, а перевізник бере на себе зобов'язання щодо вивозу з території відповідача за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Обухівське шосе, 169-А, будівельні (негабаритні) відходи на територію сміттєзвалища.

Згідно п. 4.1 договору вартість послуг за вивіз 1 м3 будівельного (негабаритного) сміття, які перевізник надає замовнику, визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору) та складає 160,00 грн., в т.ч. ПДВ – 26,67 грн. Загальна сума договору складається з вартості всіх послуг, наданих перевізником та прийнятих замовником протягом строку дії договору (п. 4.6 договору).

Пунктом 4.7 договору сторони погодили, що розрахунки за виконання послуг здійснюються щомісячно за фактичний обсяг послуг, наданих перевізником на підставі підписаного двостороннього акту виконаних робіт за відповідний звітний місяць. Акт виконаних робіт перевізник надає замовнику щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним. В акт виконаних робіт перевізник включає весь обсяг послуг, наданих протягом відповідного місяця. Оплата послуг перевізника здійснюється в повному обсязі замовником протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт за відповідний місяць (п. 4.8 договору).

Додатковою угодою № 1 від 02.06.2014 р. до договору сторони домовились змінити ціну договору, внести відповідні зміни до п. 4.1 договору та протоколу погодження договірної ціни, а саме - при вивозі контейнерів об'ємом 5-10 куб.м за вивіз та захоронення за 1 м.куб зі встановлених контейнерів ціна складає 170 грн.; при вивозі зі встановлених контейнерів об'ємом 15-30 куб.м. - 160 грн., а при встановленні контейнеру та разовому вивозі - 180 грн. за вивіз та захоронення за 1 м.куб.

На виконання умов договору ТОВ «Екосервіс груп» було надано відповідачу послуги з вивозу будівельного (негабаритного) сміття, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 191548,14 грн., у тому числі - № ОУ-0001199 від 31.10.2013 р. на суму 6399,84 грн., № ОУ-0001199 від 31.10.2013 р. на суму 6399,84 грн., № ОУ-0001313 від 31.10.2013 р. на суму 799,98 грн., № ОУ-0001338 від 30.11.2013 р. на суму 7199,82 грн., № ОУ-0001454 від 30.11.2013 р. на суму 1919,95 грн., № ОУ-0001597 від 31.12.2013 р. на суму 6079,85 грн., № ОУ-0000004 від 31.01.2014 р. на суму 7999,80 грн., № ОУ-0000252 від 28.02.2014 р. на суму 6559,84 грн., № ОУ-0000374 від 31.03.2014 р. на суму 11039,72 грн., № ОУ-0000490 від 30.04.2014 р. на суму 7519,81 грн., № ОУ-0000629 від 31.05.2014 р. на суму 5279,87 грн., № ОУ-0000760 від 30.06.2014 р. на суму 6800,16 грн., № ОУ-0000891 від 31.07.2014 р. на суму 20460,26 грн., № ОУ-0001021 від 31.08.2014 р. на суму 16800,11 грн., № ОУ-0001161 від 30.09.2014 р. на суму 20770,12 грн., № ОУ-0001308 від 31.10.2014 р. на суму 18200,04 грн., № ОУ-0001432 від 30.11.2014 р. на суму 15719,77 грн., № ОУ-0001559 від 26.12.2014 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0000114 від 31.01.2015 р. на суму 7999,80 грн., № ОУ-0000220 від 27.02.2015 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0000359 від 31.03.2015 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0000616 від 31.05.2015 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0000752 від 30.06.2015 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0001035 від 31.08.2015 р. на суму 3999,90 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Проте, як вбачається з матеріалів позову, ТОВ «Тікич» частково та з порушенням терміну оплати здійснило розрахунок за надані позивачем послуги на загальну суму 171548,64 грн. наступними платежами: № 616 від 21.10.2013 р. в сумі 6399,84 грн. – згідно рахунку № СФ-0001208 від 14.10.2013 р. (за актом № ОУ-0001199 від 31.10.2013 р. на суму 6399,84 грн.); № 667 від 29.11.2013 р. в сумі 7999,80 грн. – згідно рахунку № СФ-0001329 від 31.10.2013 р. та № СФ-0001347 від 05.11.2013 р. (за актами № ОУ-0001313 від 31.10.2013 р. на суму 799,98 грн. та № ОУ-0001338 від 30.11.2013 р. на суму 7199,82 грн.); № 697 від 17.12.2013 р. в сумі 1919,95 грн. – згідно рахунку № СФ-0001471 від 30.11.2013 р. (за актом № ОУ-0001454 від 30.11.2013 р. на суму 1919,95 грн.); № 740 від 03.02.2014 р. в сумі 14079,65 грн. – згідно рахунку № СФ-0000002 від 08.01.2014 р. та № СФ-0001610 від 31.12.2013 р. (за актами № ОУ-0001597 від 31.12.2013 р. на суму 6079,84 грн. та № ОУ-0000004 від 31.01.2014 р. на суму 7999,80 грн.); № 820 від 26.03.2014 р. в сумі 6559,84 грн. – згідно рахунку № СФ-0000252 від 28.02.2014 р. (за актом № ОУ-0000252 від 31.10.2013 р. на суму 6559,84 грн.); № 849 від 14.04.2014 р. в сумі 11039,72 грн. – згідно рахунку № СФ-0000376 від 31.03.2014 р. (за актом № ОУ-0000374 від 31.10.2014 р. на суму 11039,72 грн.); № 961 від 02.07.2014 р. в сумі 5279,87 грн. – згідно рахунку № СФ-0000635 від 31.05.2014 р. (за актом № ОУ-00000629 від 31.05.2014 р. на суму 5279,87 грн.); № 962 від 02.07.2014 р. в сумі 7519,81 грн. – згідно рахунку № СФ-0000493 від 30.04.2014 р. (за актом № ОУ-00000490 від 30.04.2014 р. на суму 7519,81 грн.); № 11 від 18.08.2014 р. в сумі 6800,16 грн. – згідно рахунку № СФ-0000763 від 30.06.2014 р. (за актом № ОУ-00000760 від 30.06.2014 р. на суму 6800,16 грн.); № 12 від 19.08.2014 р. в сумі 20460,26 грн. – згідно рахунку № СФ-0000893 від 31.07.2014 р. (за актом № ОУ-00000891 від 31.07.2014 р. на суму 20460,26 грн.); № 1228 від 28.11.2014 р. в сумі 16800,11 грн. – згідно рахунку № СФ-0001024 від 31.08.2014 р. (за актом № ОУ-00001021 від 31.08.2014 р. на суму 16800,11 грн.); № 1281 від 26.12.2014 р. в сумі 15719,77 грн. – згідно рахунку № СФ-0001733 від 30.11.2014 р. (за актом № ОУ-00001432 від 30.11.2014 р. на суму 15719,77 грн.); № 1307 від 05.02.2015 р. в сумі 18200,04 грн. – згідно рахунку № СФ-0001308 від 31.10.2014 р. (за актом № ОУ-00001308 від 31.10.2014 р. на суму 18200,04 грн.); № 1364 від 22.04.2015 р. в сумі 11999,70 грн. – згідно рахунку № СФ-0000223 від 27.02.2015 р. та № СФ-0000116 від 31.01.2015 р. (за актом № ОУ-00000114 від 31.01.2015 р. на суму 7999,80 грн. та № ОУ-00000220 від 27.02.2015 р. на суму 3999,90 грн.); № 1408 від 16.06.2015 р. в сумі 20770,12 грн. – згідно рахунку № СФ-0001164 від 30.09.2014 р. (за актом № ОУ-00001161 від 30.09.2014 р. на суму 20770,12 грн.).

Таким чином, неоплаченими залишились акти на загальну суму 19999,50 грн., у тому числі - № ОУ-0001559 від 26.12.2014 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0000359 від 31.03.2015 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0000616 від 31.05.2015 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0000752 від 30.06.2015 р. на суму 3999,90 грн., № ОУ-0001035 від 31.08.2015 р. на суму 3999,90 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за отримані послуги за договором № 153 від 01.10.2013 р. на перевезення будівельних (негабаритних відходів), ТОВ «Екосервіс груп» надіслало замовнику претензію № 16-09-03/16 від 16.09.2016 р. про сплату боргу за надані позивачем послуги з перевезення будівельних (негабаритних) відходів, яка була залишена відповідачем без реагування, що і призвело до звернення ТОВ «Екосервіс груп» з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судове засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів погашення заборгованості за договором № 153 від 01.10.2013 р. в сумі 19999,50 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 153 від 01.10.2013 р. на загальну суму 19999,50 грн., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 1851,82 грн., нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням п. 4.8 договору щодо кожного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо, який є обґрунтованим та арифметично вірним.

Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, становить 45441,87 грн., нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням п. 4.8 договору щодо кожного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо, є обґрунтованим та арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Екосервіс груп» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тікич” (08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, вул. Будівельників, буд. 11/2, код 31367008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс груп” (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Садова, буд. 24-А, код 32379428) 19999 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп. основного боргу, 1851 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну) грн. 82 коп. 3% річних, 45441 (сорок п'ять тисяч чотириста сорок одну) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 02.03.2017 р.

Суддя                               В.М. Бабкіна