Рішення

від 13.02.2017 по справі 914/3221/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017р. Справа№ 914/3221/16

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Радехів, Львівська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів , смт. Красне, Львівська область

про стягнення 38 524 грн. 80 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник (договір № 20-07-2015 від 20.07.2015 р.);

від відповідача: не з'явився

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Радехів, Львівська область звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів , смт. Красне, Львівська область про стягнення 38 524 грн. 80 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.12.2016 р. призначив розгляд справи на 11.01.2017 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.07.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір, на виконання умов якого позивач у липні-серпні 2015 року надав відповідачу послуги з перевезення загальною вартістю 48 524 грн. 80 коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково (сплатив 10 000 грн. 00 коп.). У зв'язку з цим відповідачу було надіслано вимогу (претензію) про оплату, яка залишена без розгляду та задоволення. Станом на дату подання позову заборгованість становить 38 524 грн. 80 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 38 524 грн. 80 коп. боргу та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 21.12.2016 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

20 липня 2015 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Публічним акціонерним товариством Красненський комбінат хлібопродуктів (замовник) було укладено договір №20-07-2015.

За цим договором виконавець (позивач) зобов'язується забезпечити замовника (відповідача) транспортом для виконання транспортних послуг.

Згідно п. 3 договору оплата за надані послуги буде проводитись згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 6 договору надані послуги підтверджуються наступними документами: оригіналом акта про надані послуги; рахунком; товарно-транспортними накладними.

Позивач умови перевезення, зазначені в договорі, виконав повністю, що підтверджується підписаними сторонами актом прийняття виконаних робіт від 31.07.2015 р., актом прийняття виконаних робіт від 11.08.2015 р., актом прийняття виконаних робіт від 12.08.2015 р., актом прийняття виконаних робіт від 15.08.2015 р., актом прийняття виконаних робіт від 18.08.2015 р. на загальну суму 48 524 грн. 80 коп. Послуги були надані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

Позивач виставив відповідачу на оплату послуг рахунки №31-07 від 31.07.2015 р., №11-08 від 11.08.2015 р., №12-08 від 12.08.2015 р., №15-08 від 15.08.2015 р., №18-08 від 18.08.2015 р.

Умовами договору (п. 3) передбачено, що оплата послуг здійснюється замовником після надання послуг та поданих перевізником рахунків та підтверджуючих документів.

Відповідач оплатив послуги частково в сумі 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

14.11.2016 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу у семиденний строк, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків щодо оплати вартості послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача 38 524 грн. 80 коп. основного боргу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач в порядку ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 38 524 грн. 80 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 901 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів , смт. Красне, вул. Залізнична, 18, Буський район, Львівська область (ідентифікаційний код 00952060) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) 38 524 грн. 80 коп. основного боргу, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.02.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.02.2017 р.

Суддя Мазовіта А.Б.