Ухвала

від 28.02.2017 по справі 915/1266/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

28 лютого 2017 року Справа № 915/1266/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали заяви

кредитора: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), 55-е, ідентифікаційний код 20876125)

до банкрута: Комунального підприємства «Кафе «Лілея» Миколаївської обласної ради (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54009; ідентифікаційний код 13860000),

ліквідатор: ОСОБА_1 (54034, АДРЕСА_1),

про визнання грошових вимог у сумі 8 101,11 грн.,

при секретарі Говоріній А.Е.,

за участю:

від кредитора: ОСОБА_2 - довіреність № 11096/10-1 від 13.09.2016,

ліквідатор банкрута: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2016 було порушено провадження у справі № 915/1266/16 про банкрутство КП «Кафе «Лілея» за ознаками ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2016 боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_1, який виконував обов'язки голови комісії з припинення у досудовій процедурі ліквідації юридичної особи, з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, повідомлення про визнання КП «Кафе «Лілея» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 23.12.2016 за № 38684.

За приписами ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

25.01.2017 до суду надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва) № 674/10 від 20.01.2017 про визнання грошових вимог до банкрута в сумі 8 101,11 грн., яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 26.01.2017.

22.02.2017 ліквідатор банкрута подав до суду відзив за вих. № 57-Л/2017 від 22.02.2016, згідно якого він визнає кредиторські вимоги УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва в розмірі 8 101,11 грн. з включенням їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів КП «Кафе «Лілея» .

28.02.2017 у засіданні представник кредитора підтримала заяву про визнання кредиторських вимог до банкрута, а ліквідатор банкрута визнав вказані вимоги УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представника кредитора та ліквідатора банкрута, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Згідно абз. 6 п. 29, абз. 5 п. п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)» (із змінами) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Згідно ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів;

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею.

Відповідно до заяви кредитора та розрахунку суми кредиторських вимог, КП «Кафе «Лілея» має заборгованість перед УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва на загальну суму 8 101,11 грн. у вигляді фінансових санкцій, застосованих згідно відповідних рішень № 29 від 07.09.2015, № 36 від 04.11.2015, № 39 від 02.12.2015, № 17 від 04.04.2016, що підтверджується корінцем вимоги № Ю 9/4 від 03.06.2016.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах заяви, визнані ліквідатором банкрута у повному обсязі, суд визнає грошові вимоги УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва у сумі 8 101,11 грн. із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 38, 41, 45, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (ідентифікаційний код 20876125) до Комунального підприємства «Кафе «Лілея» Миколаївської обласної ради (ідентифікаційний код 13860000) у сумі 8 101,11 грн. із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Т.М. Давченко