Постанова

від 01.03.2017 по справі 910/15653/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2017 р. Справа№ 910/15653/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю Глікохім

на рішення Господарського суду міста Києва

від 08.11.2016

у справі № 910/15653/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глікохім ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Океніт ,

про стягнення 600 000,00 грн штрафу,

за участю представників:

від позивача: представник Захарченко О.В. (довіреність б/н від 20.10.2016);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глікохім (надалі - ТОВ Глікохім , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Океніт (надалі - ТОВ Океніт , відповідач) про стягнення 600 000,00 грн штрафу за порушення виконання договору про постачання природного газу від 14.06.2016 №12/06/2016-Г, а саме, за непоставку газу протягом двох днів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/15653/16 Товариству з обмеженою відповідальністю Глікохім у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Глікохім звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 колегію суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Глікохім прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2017.

Розгляд справи, призначений на 15.02.2017 в порядку статті 77 ГПК України було відкладено на 01.03.2017 у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача.

01.03.2017 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про відкладення розгляду справи клопотань не заявляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення даній особі поштового відправлення.

Вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі уповноваженого представника відповідача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами та за відсутності зазначеного учасника судового процесу.

01.03.2017 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 14.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Океніт (в тексті договору - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Глікохім (в тексті договору - покупець) був укладений договір №12/06/2016-Г про постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати покупцю природний газ в обумовлених цим договором порядку та кількості, а покупець зобов'язується оплатити газ в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.1. встановлено, що постачальник передає покупцю газ в період 2016 року загальною кількістю, яка визначається відповідно до заявок покупця з червня 2016 року, в тому числі: липень - 240,000 тис.куб.м., серпень - 240,000 тис.куб.м., вересень -240,000 тис.куб.м., жовтень - 240,000 тис.куб.м., листопад - 240,000 тис.куб.м., грудень - 240,000 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 2.3. договору обсяг поставки газу від постачальника на місяць споживання газу визначається на підставі письмових заявок покупця до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу. Збільшення та/або зменшення планового обсягу газу у поточному місяці споживання здійснюється на підставі письмової заявки покупця, направленої поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком постачальнику, протягом місяця поставки відповідно.

Пунктом 3.3. договору визначено, що уповноважені представники сторін не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним, складають та підписують акт приймання-передачі газу, який являється належним підтвердженням кількості газу, що була передана постачальником покупцю згідно цього договору у певному місяці споживання.

Згідно з пунктом 4.3. договору порядок розрахунків здійснюється наступним чином:

- 30 % вартості планового місячного обсягу газу, зазначеного в пункті 2.1. цього договору, покупець оплачує постачальнику до 5-го числа місяця, в якому здійснюється поставка;

- 30 % вартості планового місячного обсягу газу, зазначеного в пункті 2.1. цього договору, покупець оплачує постачальнику до 15-го числа місяця, в якому здійснюється поставка;

- 40 % вартості планового місячного обсягу газу покупець оплачує постачальнику до 25-го числа місяця, в якому здійснюється поставка.

Відповідно до пункту 6.6. договору поставка газу постачальником підтверджується наданням ОДУ ПАТ Укртрансгаз поточної місячної номінації в строки затверджені в Кодексі газотранспортної системи та Правил роботи ПАТ Укртрансгаз . Постачальник повинен подати номінацію в період з 15 по 20 число місяця, що передує місяцю споживання та отримати квитанцію про її підтвердження до 30 числа місяця, що передує місяцю споживання.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 (пункт 8.3. договору).

Визначаючи правову природу відносин, які склалися між сторонами в ході виконання даного договору суд першої інстанції правильно зазначив, що за правовою природою укладений договір є договором поставки, за яким, відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні приписи містить стаття 712 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець, відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Отже, укладення між ТОВ Океніт та ТОВ Глікохім договору поставки було спрямоване на отримання останнім природного газу та одночасного обов'язку зі здійснення його оплати.

У відповідності до статей 626, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав, що ТОВ Океніт не виконало свої зобов'язання за договором, оскільки 1 серпня та 2 серпня 2016 року відповідач не поставив позивачеві газ, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі 600 000,00 грн на підставі пункту 6.7. договору.

Дані обставини, як стверджує позивач, підтверджуються приписом ПАТ Вінницягаз від 25.07.2016 №546, адресованим керівнику ТОВ Глікохім , в якому зазначено про відсутність ліміту постачальника та запропоновано у термін до 10.00 год. 01.08.2016 відключити від газових мереж газоспоживання, підготувати для опломбування вхідну газову засувку та застереження, що у разі невиконання ТОВ Глікохім цієї вимоги, транспортування газу останньому буде припинено (обмежено) у примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2016 представником ПАТ Вінницягаз було опломбовано вхідну газову засувку за адресою ТОВ Глікохім , що підтверджується актом пломбування комерційного вузла обліку газу від 01.08.2016 б/н, складеного старшим майстром Калинівської дільниці УЕГГ - контролером ОСОБА_1, а 02.08.2016 представником ПАТ Вінницягаз пломбу з вхідної газової засувки було знято, що також підтверджується відповідним актом на зняття охоронної пломби від того ж дня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу, виходячи з наступного.

Одним із видів господарських санкцій згідно положень статті 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф, пеню і неустойку.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, сторони мають право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій за порушення стороною договору свого зобов'язання.

Сторонами в пункті 6.7. договору від 14.06.2016 №12/-6/2016-г передбачено відповідальність виконавця за порушення терміну поставки газу у вигляді сплати штрафу в розмірі 300 000,00 грн за кожен день не поставки газу.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач на виконання умов пункту 1.1. договору належним чином виконав свої зобов'язання, а саме, подав номінацію в строки, передбачені договором та Кодексом газотранспортної системи, відповідно до заявки позивача в кількості 240,00 тис.м.куб. природного газу на серпень 2016 року.

Згідно з пунктом 2.2. договору зміни кількості газу, який постачальник передає покупцю за цим договором, а також зміни проміжків часу, протягом яких такий газ передається, здійснюється за згодою сторін та оформлюється відповідним коригуванням в Об'єднаному Диспетчерському Управлінні ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України , або іншої організації, що виконує такі ж функції.

Відповідно до пункту 2.3. договору обсяг поставки газу від постачальника на місяць споживання газу визначається на підставі письмових заявок покупця до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу. Збільшення та/або зменшення планового обсягу газу у поточному місяці споживання здійснюється на підставі письмової заявки покупця, направленої поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком постачальнику, на протязі місяця поставки відповідно.

09.08.2016 позивач звертався до відповідача з листом про зменшення ліміту природного газу на серпень 2016 року з 240 тис.куб.м. до 225 тис.куб.м. у зв'язку з виробничою необхідністю (а.с.103).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав, що поставка природного газу була здійснена ним в повному обсязі та в строки, встановлені договором.

Місцевим судом встановлено, що факт поставки природного газу підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2016 №Р-0000127, відповідно до якого за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 згідно Типового договору розподілу газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 та згідно заяви-приєднання №094211J71BFP016 ТОВ Глікохім від постачальника газу ТОВ Океніт прийняв газу в об'ємі 229 828 тис.куб.м.

Вказаний акт підписаний оператором ГРМ ПАТ Вінницягаз та споживачем природного газу ТОВ Глікохім та скріплений їх печатками.

Акт розподілу природного газу є первинним документом, оформленим у відповідності до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та підтверджує факт здійснення господарської операції, а саме, поставку газу у встановлений період та у погодженому сторонами об'ємі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не підтвердив факт прострочення відповідачем поставки газу належними та допустимими доказами, а відтак, відсутні підстави для нарахування останньому штрафу в порядку, передбаченому пунктом 6.7. договору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/15653/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Глікохім без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Глікохім на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/15653/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/15653/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/15653/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук