Ухвала

від 28.02.2017 по справі 522/2320/17,1-кс/522/2856/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/267/17

Номер справи місцевого суду: 522/2320/17,1-кс/522/2856/17

Головуючий у першій інстанції Дерус

Доповідач ОСОБА_1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши апеляційну скаргу третьої особи - власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеської області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32016160000000140 від 19.10.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеської області ОСОБА_8 від 15.02.2017 року про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучене під час обшуку 14.02.2017 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2017 року, у торгівельних павільйонах №№601,612, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Маршала Жукова, 38, а саме на копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_6 на 1 арк., на договори про надання послуг №№601, 612 на 2 арк., на декларацію виробника №321 та сертифікат відповідності на 2 арк., на видаткову накладну №4159 від 17.12.2016 року на 1 арк., видаткову накладну №73 від 23.01.2017 року на 1 арк., на посвідчення №357 від 21.12.2016 року на 1 арк., на посвідчення про якість цукру №1615 від 29.12.2016 року на 1 арк., на товарно-транспортну накладну №000465, на декларацію виробника №168 від 23.01.2017 року на 1 арк., на видаткову накладну №52 від 12.12.2016 року на 1 арк., на товарно-транспортну накладну №ОТ-1005835/1 від 27.12.2016 року на 3 екз., на товарно-транспортну накладну №ОТ-1005835/2 від 27.12.2016 року на 3 екз., на 1925 кг цукру.

В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_6 просить скасувати вищезазначену ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, посилаючись не те, що відсутні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки зазначене майно у клопотанні не є власністю до ТОВ «ГУТ», а також вилучений цукор був придбаний ОСОБА_6 02.02.2017 року.

Заслухавши доповідача, третю особу - власника майна ОСОБА_6 та його захисника, які уточнили апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді, винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на цукор, оскільки він є власністю ОСОБА_6 та жодного відношення до кримінального провадження не має, в іншій частині вирішення клопотання покладалися на розсуд суду, так як вилучення копій свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_6 та договору про надання послуг № 612 не порушує прав та інтересів ОСОБА_6 , а інші вилучені документи ОСОБА_6 не належать, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Згідно ст. 170 ч.ч. 1-4 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

В клопотанні слідчого зазначено, що Службові особи ТОВ «ГУТ» в період 01.01.2016 року 31.05.2016 року, шляхом приховування об`ємів реалізованої продукції, ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 1905326 грн. та податку на прибуток в сумі 1976285 грн.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що підприємство ТОВ «ГУТ» фактично здійснює реалізацію цукру на підконтрольних оптових ФОП, які в подальшому збувають цукор на ринках, які розташовані по всій території м. Одеси та Південного регіону України, а у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «ГУТ» декларують реалізацію на юридичні підприємства з ознаками «фіктивності», частину цукру відвантажує на реальний сектор економіки за готівку, що також не відображується у податковій звітності.

Вказані порушення підтверджуються висновком № 256/16 від 12.07.2016 фахівця економіста ОСОБА_9 та зібраними ОУ ГУ ДФС в Одеській області матеріалами.

При досліджені ланцюга постачання ТОВ «ГУТ.» згідно зареєстрованих податкових накладних у 2016 р. підприємства-покупці придбають товар відмінний від того, що був в подальшому реалізований на адресу контрагентів-покупців, що ставить під сумнів реальність господарських операцій.

Проведеним аналізом вбачається, що ТОВ «ГУТ» здійснює реалізацію цукру на ринки Південного регіону України та на підприємства, в яких прослідковується обрив ланцюга постачання та по яким складено податкові інформації ДПІ про неправомірність формування податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ.

В клопотанні слідчий зазначив, що, на підставі наведеного, в ЄРДР 19.10.2016 року були внесені відомості за №32016160000000140 про факт вчинення особами ТОВ «ГУТ» кримінального правопорушення, передбаченого 212 ч. 3 КК України.

Разом з тим, в клопотанні слідчого не зазначені підстави, передбачені ст. 171 ч. 2 КПК України, які мають бути доведені слідчим, прокурором при судовому розгляді клопотання та мають бути перевірені та досліджені слідчим суддею при вирішені питання щодо арешту тимчасово вилученого майна.

Зокрема, в клопотанні та доданих матеріалах немає жодних вказівок або документів щодо відношення ФОП ОСОБА_6 до зазначеного кримінального провадження відносно ТОВ «ГУТ», який процесуальний статус останнього за цим кримінальним провадженням.

Також в клопотанні та доданих матеріалах немає жодних вказівок або документів, які дають достатні підстави вважати, що вилучений у ОСОБА_6 цукор може бути використаний, як доказ у кримінальному провадженні, з урахуванням того, що, згідно з витягу з ЄРДР та клопотання, посадовим особам ТОВ «ГУТ» інкримінується ухилення від сплати податку в період з 01.01 по 31.05.2016 року, а ОСОБА_6 надав накладну №2 про придбання цукру у ПП ОСОБА_10 02.02.2017 року

Апеляційний суд приходить до висновку, що при вирішенні клопотання слідчого про арешт майна, вилученого при обшуку, не були належним чином встановлені та оцінені зазначені обставини в частині арешту цукру, тобто недотриманні вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, щодо з`ясування правової підстави для арешту цукру.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги, яка була уточнена та підтримана тільки в частині накладення арешту на цукор, щодо недотримання вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого та невідповідності ухвали в зазначеній частині вимогам кримінального процесуального закону знайшли підтвердження.

При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, відповідно до вимог ст. 407 ч. 3 КПК України ухвала слідчого судді має бути скасована та постановлена нова ухвала, якою клопотання слідчого має бути задоволено частково, за виключенням накладення арешту на цукор, вилучений в ході обшуку 14.02.2017 року, який, згідно вимог ст. 173 КПК України, має бути негайно повернутий власнику ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст.376 ч.2,404,405,407,409,412,419,422 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу третьої особи - власника майна ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеської області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32016160000000140 від 19.10.2016 року, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеської області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт на виявлені та вилучені під час обшуку документи, на копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_6 на 1 арк., на договори про надання послуг №№601, 612 на 2 арк., на декларацію виробника №321 та сертифікат відповідності на 2 арк., на видаткову накладну №4159 від 17.12.2016 року на 1 арк., видаткову накладну №73 від 23.01.2017 року на 1 арк., на посвідчення №357 від 21.12.2016 року на 1 арк., на посвідчення про якість цукру №1615 від 29.12.2016 року на 1 арк., на товарно-транспортну накладну №000465, на декларацію виробника №168 від 23.01.2017 року на 1 арк., на видаткову накладну №52 від 12.12.2016 року на 1 арк., на товарно-транспортну накладну №ОТ-1005835/1 від 27.12.2016 року на 3 екз., на товарно-транспортну накладну №ОТ-1005835/2 від 27.12.2016 року на 3 екз.

Відмовити у накладенні арешту на виявлений та вилучений під час обшуку 14.02.2017 року цукор вагою 1925 кг.

Зобов`язати старшого слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеської області ОСОБА_8 негайно повернути тимчасово вилучений цукор вагою 1925 кг третьої особі - власнику майна ОСОБА_6 .

Ухвала апеляційного суду Одеської області є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений 03.03.2017 року, о 09:30 год.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_1