Рішення

від 01.03.2017 по справі 741/207/17

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/205/17

Єдиний унікальний номер 741/207/17

РІШЕННЯ

іменем України

01 березня 2017 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Дикого В.М.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаної територіальної громади в особі ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_3 об'єднаної територіальної громади в особі ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що житловий будинок по вул. Освіти, 32 у с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області відносився до типу колгоспного двору. На момент ліквідації колгоспних дворів, тобто станом на 15.04.1991 року, у житловому будинку були зареєстровані батьки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5. 10 листопада 1991 року померла ОСОБА_4 Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із 1/2 частини житлового будинку. На момент її смерті з нею проживав її чоловік ОСОБА_5 Після його смерті залишилася спадщина, яка складається із вищевказаного житлового будинку та земельних ділянок площею 0,39 га та 2,51 га, які знаходяться на території Володьководівицької сільської ради. Позивач є спадкоємцем ОСОБА_5 першої черги за законом. Спадщину він прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Коли позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельні ділянки, то отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Саме тому ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок та земельні ділянки у порядку спадкування після смерті батька.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у змісті позовної заяви, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОТГ в особі ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не з'явився. Міський голова направив до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу розглянути без участі представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: вул. Куйбишева (нова назва - вул. Освіти), 32 у с. Червоні Партизани (нова назва - Володькова Дівиця) Носівського району Чернігівської області відноситься до типу колгоспного двору, станом на 15.04.1991 зареєстрованими у ньому значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується довідкою виконкому Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області №1859 від 02 листопада 2016 року (а. с. 11).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності Пленум ВСУ роз'яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. а п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як членам колишнього колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку № 32 по вул. Освіти у с. Володькова Носівського району Чернігівської області.

10 листопада 1991 року померла ОСОБА_4М, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 5).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 29).

У судовому засіданні встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 31).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 у силу ст. 549 ЦК УРСР прийняв її чоловік ОСОБА_5 як спадкоємець першої черги за законом, адже постійно проживав з померлою на день її смерті та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується копією довідки Володьководівицької сільської ради від 02 листопада 2016 року №1866 (а. с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Отже, ОСОБА_5 належав житловий будинок № 32 по вул. Освіти у с. Володькова Носівського району Чернігівської області.

Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки серія ЧН №041783 та серія ЧН №038708 був власником земельних ділянок площею 0,39 га та 2,51 га відповідно, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Куйбишева на території Червонопартизанської сільської ради вартістю 2137,94 грн. та 72824,51 грн., що підтверджується копією повідомлення відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Чернігівської області (а. с. 12).

14 березня 2011 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 7).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 за життя заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 38-39). Отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, його дружина та батьки.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 8).

Із копії спадкової справи після смерті №231/2011 убачається, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 як спадкоємець першої черги за законом, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а. с. 34-36).

У судовому засіданні встановлено, що позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючий документ на будинок та державні акти на право власності на земельні ділянки, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2477/02-31 від 01 грудня 2016 року (а. с. 14).

У судовому засіданні встановлено, що померлий ОСОБА_5 офіційно не оформив право власності на будинок. Також встановлено, що державні акти на земельні ділянки загублені, що підтверджується копією повідомлення, опублікованого в районній газеті ОСОБА_3 вісті (а. с. 13).

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріали цивільної справи підтверджують, що на будинок № 32 по вул. Освіти в с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області виготовлена технічна документація (а. с. 15-17).

Згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість житлового будинку №32 по вул. Освіти в с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області станом на 23.01.2017 становить 23895 грн. (а. с. 26-55).

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 14 березня 2011 року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області по вул. Освіти, 32, який складається з власне житлового будинку А , веранди а , ганку а-1 , сараю Б , сараю В , сараю Г , погреба П , вбиральні У , огорожі №1, воріт з хвірткою №4, колодязя К , загальною площею 53,0 кв. м житловою площею 20,2 кв. м, ринковою вартістю 23895 грн.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 14 березня 2011 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,39 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:0085, вартістю 2137,94 грн., розташовану на території Володьководівицької (раніше - Червонопартизанської) сільської ради Носівського району Чернігівської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №041783, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2330 від 09.09.2004 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 14 березня 2011 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,51 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:2728, вартістю 72824,51 грн., розташовану на території Володьководівицької (раніше - Червонопартизанської) сільської ради Носівського району Чернігівської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №038708, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2331 від 09.09.2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Дикий