Постанова

від 07.10.2009 по справі 6/114-08(2-283/04(2-3818-03)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 р. № 6/114-08(2-283/04(2-3818-03)

Вищий господарськи й суд України у складі колегі ї суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів : Гончарука П.А.

Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну ска ргу ТОВ "НВФ "Геліо" ЛТД

на постанову Житомирського апеляційно го господарського суду від 15.0 6.2009 року

у справі за позовом

про ОСОБА_1

ТОВ "НВФ "Геліо" ЛТД

стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у липні 1998 року, ОСОБА_1 звернувся до Замостянсько го районного суду м. Вінниці з позовом про стягнення на йог о користь з ТОВ "Науково-вироб нича фірма "Геліо" ЛТД вартост і частини майна товариства, п ропорційно його частці у ста тутному фонді та частини при бутку товариства, що складає 98 550 грн. та 48 678 грн. пені, нарахова ної за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15.09.1999 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою судової палати у ц ивільних справах Вінницьког о обласного суду від 14.12.1999 року рішення Замостянського райо нного суду м. Вінниці від 15.09.1999 р оку скасовано, а справу напра влено до того ж суду на новий р озгляд.

За наслідками нового розг ляду справи, Замостянський р айонний суд м. Вінниці прийня в рішення від 13.02.2001, яким у позов і відмовлено.

Рішення переглянуте судо вою колегією в цивільних спр авах Вінницького обласного с уду і ухвалою від 13.02.2001р., скасов ане, а справа передана на нови й судовий розгляд.

Заявою від 27.06.2001 року позива ч уточнив свої вимоги і проси в стягнути на його користь 172 928 грн., а у разі неможливості, у з в'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, - виз нати за ним право власності н а належне відповідачеві майн о - приміщення колишньої їда льні та магазину.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 05.07.2002 року, залишеним без змін у хвалою Апеляційного суду Він ницької області від 15.11.2002 року, у задоволенні позову відмовл ено.

Переглянувши в касаційно му порядку зазначені рішення і ухвалу, Верховний Суд Украї ни, ухвалою від 23.10.2003 їх скасува в, а справу передав до місцево го суду на новий розгляд.

У лютому 2004 року позивач зб ільшив розмір своїх вимог і п росив стягнути на його корис ть 510 125, 50 грн. боргу з урахування м втрат від знецінення кошті в внаслідок інфляції, пені та витрат на надання юридичної допомоги.

У жовтні 2004 року, позивач, зм інивши позовні вимоги, проси в постановити рішення про ст ягнення на його користь 396 402 гр н., що включає в себе втрати ві д знецінення коштів внаслідо к інфляції та відсотки.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 30.11.2004 року, залишеним без змін у хвалою Апеляційного суду Він ницької області від 02.03.2005 року, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господ арського суду від 27.03.2008р. касаці йна скарга позивача задоволе на - рішення Замостянського р айонного суду м. Вінниці від 30 .11.2004 року та ухвала Апеляційно го суду Вінницької області в ід 02.03.2005 року скасовані, а справ у передано на новий судовий р озгляд.

Під час розгляду справи, з аявами від 17.12.2008 року та від 22.01.2008 р оку позивач уточнив свої вим оги і просив стягнути на його користь 172 875 грн. на відшкодува ння його частки у майні товар иства, 46 563 грн. як частини прибу тку, 445 568 грн. на відшкодування в трат від знецінення коштів в наслідок інфляції та 72 705 грн. в ідсотків.

Рішенням господарського суду Хмельницької області в ід 19.03.2009р. у позові відмовлено.

Постановою Житомирськог о апеляційного господарсько го суду від 15.06.2009р. апеляційна с карга позивача задоволена. Р ішення господарського суду п ершої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, я ким позов задоволено.

Постанову апеляційного г осподарського суду оскаржен о у касаційному порядку й ухв алою Вищого господарського с уду України від 21.09.2009 року поруш ено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача у якій він посил ається на неправильну правов у оцінку обставин справи, без підставність висновків щодо права позивача на грошове ві дшкодування і просить постан ову Житомирського апеляційн ого господарського суду від 15.06.2009р. скасувати, а рішення гос подарського суду Хмельницьк ої області від 19.03.2009р. - залишит и без змін.

Заслухавши суддю-доповід ача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріа ли справи та обговоривши нав едені у касаційній скарзі до води, судова колегія вважає, щ о касаційна скарга не підляг ає задоволенню, з огляду на на ступне.

Статтею 54 Закону України "П ро господарські товариства" встановлено, що при виході уч асника з товариства з обмеже ною відповідальністю йому ви плачується вартість частини майна товариства, пропорцій на його частці у статутному (с кладеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердже ння звіту за рік, в якому він в ийшов з товариства, і в строк д о 12 місяців з дня виходу. На вим огу учасника та за згодою тов ариства вклад може бути пове рнуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, випл ачується належна йому частка прибутку, одержаного товари ством в даному році до момент у його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертаєтьс я в натуральній формі без вин агороди.

Як встановлено апеляційн им господарським судом під ч ас перегляду справи в апеляц ійному порядку, а це підтверд жено і наявними у справі мате ріалами, позивач є засновник ом, а до грудня 1996 року був і уча сником на той час асоціації "Г еліо", правонаступником якої є відповідач у справі.

Відповідно до установчог о договору асоціації від 11.12.1992р . (т. 2, а.с. 186-198), списку учасників ас оціації (т. 1, а.с. 157) внесок позив ача до статутного капіталу т овариства складав 110 тис. карб ованців.

Внесення коштів до статут ного капіталу товариства під тверджується приходним касо вим ордером № 31, за яким 19.07.1992р. по зивачем здійснено платіж на суму 20 тисяч карбованців, дани ми балансу товариства на 01.01.1996р ., згідно з якими відсутні забо ргованість учасників товари ства по внескам до статутног о фонду (т. 2, а.с. 68-69), бухгалтерськ ої звітністю до органів стат истики про внесок позивача у сумі 98 325 карбованців станом на 01.06.1993р. (т. 1, а.с. 154) і доводами відпо відача не спростовується, як і те, що сплата вартості майна товариства, пропорційно час тці позивача у статутному ка піталі при виході зі складу у часників товариства не здійс нювалась.

За таких обставин, апеляці йний господарський суд обґру нтовано дійшов висновку щодо правомірності заявлених вим ог, постановивши про стягнен ня з відповідача виплат, з ура хуванням втрат від знеціненн я грошових коштів внаслідок інфляції та відсотків за час порушення строків розрахунк у, визначених ст. 54 Закону Укра їни "Про господарські товари ства" і підстав для зміни чи ск асування постанови апеляцій ного господарського суду, за наведених у касаційній скар зі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи викладене, кер уючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд Укра їни,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу зали шити без задоволення, а поста нову Житомирського апеляцій ного господарського суду від 15.06.2009 року - без змін.

Поновити виконання поста нови Житомирського апеляцій ного господарського суду від 15.06.2009 року.

Головуючий М.Остапенко

Судді П.Гончарук

Л.Стратієнко