Ухвала

від 22.02.2017 по справі 717/448/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові роси до ОСОБА_3, фермерського господарства Вікагропром , третя особа - реєстраційна служба Кельменецького районного управління юстиції, про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 24 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Дністрові роси (далі - ТОВ Дністрові роси ) звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено 29 липня 2007 року з ОСОБА_3, позивач використовував земельну ділянку площею 1,8379 га для вирощування сільськогосподарських культур. Договір укладався на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Відповідно до умов договору після його закінчення орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Умови договору виконувались ТОВ Дністрові роси належно. До закінчення строку дії договору позивач надіслав орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на оренду земельної ділянки. Згодом ТОВ Дністрові роси дізналося про передання спірної земельної ділянки в оренду фермерському господарству Вікагропром (далі - ФГ Вікагропром ) на підставі договору від 18 листопада 2014 року. Таким чином, договір від 19 листопада 2014 року укладено між ОСОБА_3 та ФГ Вікагропром з порушенням прав ТОВ Дністрові роси , передбачених ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи викладене, ТОВ Дністрові роси просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18 листопада 2014 року; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 29 липня 2007 року, зобов'язати ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди з ТОВ Дністрові роси .

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 24 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Договір оренди земельної ділянки площею 1,8379 га, укладений 18 листопада 2014 року між ФГ Вікагропром та ОСОБА_3, який зареєстровано у реєстраційній службі Кельменецького районного управління юстиції 25 грудня 2014 року, визнано недійсним. Визнано договір оренди земельної ділянки площею 1,8379 га, укладений 29 липня 2007 року, між ТОВ Дністрові роси та ОСОБА_3, який зареєстровано 01 грудня 2009 року в Чернівецькій регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру (далі - ДП Цент ДЗК ), поновленим. Зобов'язано ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення з ТОВ Дністрові роси додаткової угоди оренди земельної ділянки площею 1,8379 га. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі у ТОВ Дністрові роси є переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк і це право порушено у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди від 18 листопада 2014 року з іншим орендарем - ФГ Вікагропром .

Такі висновки колегія суддів вважає правильними і такими, що узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 1,8379 га, яка розташована на території Бурдюзької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між ОСОБА_3 та ТОВ Дністрові роси 29 липня 2007 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на п'ять років, починаючи від дня його державної реєстрації (п. 43), яка була здійснена 01 грудня 2009 року в Чернівецькій регіональній філії ДП Цент ДЗК .

Отже, термін дії договору закінчувався 01 грудня 2014 року.

Згідно з п. 8 договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2007 року сторони визначили, що у випадку належного виконання орендарем умов договору термін дії договору продовжується ще на 5 років (і не потребує внесення до нього змін (доповнень) чи переукладення даного договору на новий термін). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Листом-повідомленням ТОВ Дністрові роси повідомило ОСОБА_3 про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди.

Факт отримання повідомлення та проекту додаткової угоди ОСОБА_3 визнається.

Упродовж місячного строку з дня отримання пропозиції ОСОБА_3 інших умов додаткової угоди не запропонував та повернув додаткову угоду без підписання, зазначаючи, що не погоджується на продовження договору оренди земельної ділянки, що вбачається з листа від 03 вересня 2014 року.

У подальшому, 18 листопада 2014 року ОСОБА_3 уклав договір оренди зазначеної земельної ділянки з ФГ Вікагропром .

Листом, після спливу місячного строку з дня отримання пропозиції ТОВ Дністрові роси , ОСОБА_3 повідомив позивача про завершення дії договору із вимогою повернення його земельної ділянки у встановленому порядку (актом прийому-передачі).

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як установив суд, між ОСОБА_3 та ТОВ Дністрові роси 29 липня 2007 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на п'ять років, починаючи від дня його державної реєстрації (п. 43), яка була здійснена 01 грудня 2009 року в Чернівецькій регіональній філії ДП Цент ДЗК .

Пунктом 8 цього договору передбачене переважне право орендаря на поновлення договору на новий термін.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України та зі ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Частиною шостою ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказані вище висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року № 6-1282цс16, від 13 квітня 2016 року № 6-2027цс15, які мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судами також встановлено факт належного виконання ТОВ Дністрові роси умов договору оренди землі, дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк пропозиції щодо інших умов договору ніж ті, що були запропоновані ТОВ Дністрові роси та укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на умовах, з якими погоджується ТОВ Дністрові роси .

Крім того, ст. 764 ЦК України передбачає такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що договір оренди земельної ділянки від 18 листопада 2014 року укладено з порушенням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі і прав позивача, а тому дійшов вірного висновку про його недійсність.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

М.К.Гримич

О.В.Умнова

І.М. Фаловська