Справа № 368/164/17
провадження № 2/368/183/17
Рішення
Іменем України
"03" березня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
при секретарі Гребеневич А.І.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у Кагарлицькому районі управління Держгеокадастру у Київській області, Державна реєстраційна Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
встановив:
представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 4,1802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222289200:05:010:0009, посилаючись на те, що 01.10.2011 року померла ОСОБА_4.
За життя ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 461925 від 19.08.2005 р. належала земелька ділянка площею 4,1802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України права на спадкування мають особи визначені у заповіті .
Про житті ОСОБА_4 заповіт на все своє майно, в тому числі вищезазначену земельну ділянку, складено не було.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3. Інших спадкоємців не залишилось.
У зв’язку з відкриттям спадщини ОСОБА_4 він та відповідач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк звернулись із заявами до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини матері ОСОБА_4
Згідно ч. 1 ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом, може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Після закінчення шестимісячного терміну на прийняття спадщини та відмову від спадщини він та ОСОБА_3 дійшли згоди щодо того, що спадщина їх матері ОСОБА_4 залишається повністю йому.
У зв’язку з чим, ОСОБА_3 вирішила відмовитись від своє частини спадщини на його користь, тому написала та подала до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини матері ОСОБА_4 на його користь .
Після чого він звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на всю земельну ділянку, яка залишилась після матері ОСОБА_4
У Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі йому повідомили, що оскільки шестимісячний термін на відмову від спадщини закінчився, державний нотаріус не може прийняти відмову ОСОБА_3 від своє частки в спадщині, а тому питання щодо визнання за спадкоємцями права власності на земельні ділянки необхідно вирішувати в судовому порядку.
В зв'язку з чим, йому було рекомендовано звернутись до суду щодо визнання за ним в порядку спадкування права власності на земельну ділянку площею 4,1802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яка належала ОСОБА_4
Таким чином, у зв’язку з тим, що шестимісячний термін на відмову від спадщини закінчився та відмова ОСОБА_3 від своє частки в спадщині не може прийнята нотаріусом, він не може оформити через нотаріальну контору свої спадкові права всю вищезазначену земельну ділянку.
Згідно п. 25 постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.
Згідно п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Згідно ч. 1 ст. 1275 Цивільного кодексу України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він має право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Згідно ч. 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, подавши до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у її відсутність та проти позовних вимог її брата не заперечує.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини не явки не повідомив, тому суд вважає, що представник третьої особи не з’явився без поважних причин.
Вислухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.
В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
01 жовтня 2011 року померла ОСОБА_4.
За життя ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 461925 від 19.08.2005 р. належала земелька ділянка площею 4,1802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
При житті ОСОБА_4 заповіт на все своє майно, в тому числі вищезазначену земельну ділянку, складено не було.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 того Кодексу.
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Після смерті ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишилася її діти син – ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3.
У зв’язку з відкриттям спадщини ОСОБА_4 позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернулися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Після закінчення шестимісячного терміну на прийняття спадщини та відмову від спадщини позивач та відповідач ОСОБА_3 дійшли згоди щодо того, що спадщина їх матері ОСОБА_4 залишається повністю позивачу.
У зв’язку з чим, ОСОБА_3 вирішила відмовитись від своє частини спадщини на користь позивача, тому написала та подала до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини матері ОСОБА_4 на його користь .
Після чого позивач звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на всю земельну ділянку, яка залишилась після матері ОСОБА_4
У Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі повідомили позивача, що оскільки шестимісячний термін на відмову від спадщини закінчився, державний нотаріус не може прийняти відмову ОСОБА_3 від своє частки в спадщині, а тому питання щодо визнання за спадкоємцями права власності на земельні ділянки необхідно вирішувати в судовому порядку.
В зв'язку з чим, позивачу було рекомендовано звернутись до суду щодо визнання за ним в порядку спадкування права власності на земельну ділянку площею 4,1802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яка належала ОСОБА_4
Таким чином, у зв’язку з тим, що шестимісячний термін на відмову від спадщини закінчився та відмова ОСОБА_3 від своє частки в спадщині не може прийнята нотаріусом, позивач не може оформити через нотаріальну контору свої спадкові права всю вищезазначену земельну ділянку.
Згідно п. 25 постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності у разі втрати документу, що засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.
У відповідності ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у Кагарлицькому районі управління Держгеокадастру у Київській області, Державна реєстраційна Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 4,1802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222289200:05:010:0009.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І.І. Шевченко
Суд | Кагарлицький районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2017 |
Номер документу | 65116007 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кагарлицький районний суд Київської області
Шевченко І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні