Рішення

від 03.03.2017 по справі 695/317/17

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/317/17

номер провадження 2/695/557/17

03 березня 2017 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

при секретарі - Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Золотоніського району про продовження строку відчуження землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянином,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради про продовження строку відчуження землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянином.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28 серпня 1999 року помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка успадкувала 1/3 частини земельних ділянок загальною, площею 2,0549 га, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в с. Деньги Золотоніського району Черкаської області. Згідно з вимогами чинного законодавства землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Позивачка є громадянкою ОСОБА_4 Федерації. У зв'язку із суперечливістю положень чинного законодавства, відсутністю порядку відчуження земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також відсутністю ринку землі цього цільового призначення позивач не має можливості провести продаж вищевказаних частин земельних ділянок, а тому позивач фактично позбавлена законним шляхом виконати приписи правових актів та відчужити свої земельні ділянки в строк визначений чинним законодавством. Оскільки у встановлений чинним законодавством термін позивачка земельні ділянки не відчужила із поважних причин, вона була змушена звернутися до суду із відповідним позовом у якому просила продовжити строк протягом якого вона зобов'язана провести відчуження належних їй частин земельних ділянок терміном на один рік з моменту вступу рішення у законну силу.

У судове засідання позивач та її представник не з'явились, від представника позивача за довіреністю ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява, в якій представник позивача просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, направивши до суду листа, відповідно до якого сільська рада просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою ОСОБА_4 Федерації, що стверджується відповідною копією паспорта, виданого 18.12.2008 року, що приєднано до матеріалів даної справи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії І-СР №109896 від 28.08.1999 року) ОСОБА_3 помер 28 серпня 1999 року.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.09.2009 року, спадкоємцем 2/3 частин майна ОСОБА_3 є його дочки в рівних частинах ОСОБА_6А та ОСОБА_1, спадкове майно, на яке в указаній частці, видано це свідоцтво складається із права на земельну частку (пай) в КСП Деньгівське с. Деньги Золотоніського району Черкаської області розміром 3,04 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Судом встановлено, що позивач є співласником земельних ділянок переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що стверджується державними актами на право власності на земельну ділянку, а саме:

в—Џіз державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 370078 вбачається, що позивач є співвласником земельної ділянки площею 0,6933 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Золотоніського району;

в—Џіз державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №370079 вбачається, що позивач є співвласником земельної ділянки площею 1,3616 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Золотоніського району.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Статтею 145 вказаного вище кодексу встановлено порядок припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.

Так відповідно до ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України передбачено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права, а згідно ч. 2 вказаної статті у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності позивачки виникло після одержання державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації, після цього на зазначені правовідносини повністю поширюються гарантії права власності і обчислення річного строку добровільного відчуження слід починати від часу одержання позивачем державних актів на право приватної власності на земельні ділянки.

Однак суд зважає, що відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про ринок земель не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Суд бере до уваги, що станом на час розгляду вказаного спору судом Верховною Радою України закон про ринок земель не прийнятий, а тому наразі відсутнє законодавче врегулювання порядку відчуження земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , а також відсутній ринок земель вказаного цільового призначення.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада до суду не зверталася з позовом про примусове відчуження вказаних земельних ділянок, а визнала позовні вимоги та не заперечує на продовженні строку, який буде достатнім для відчуження таких земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи неврегулюваність чинним законодавством правовідносин щодо продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка є власністю іноземця, що унеможливлює її відчуження позивачем в терміни визначені чинним законодавством, суд вважає за можливе продовжити строк ОСОБА_1 для їх відчуження, а її позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 11, 209, 212, 213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Золотоніського району про продовження строку відчуження землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянином - задовольнити повністю.

Продовжити ОСОБА_1 строк, протягом якого вона зобов'язана провести відчуження 1/3 частин належних їй на праві приватної власності земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме земельної ділянки площею 0,6933 га, кадастровий номер 7121583100:26:003:0563, право власності на яку стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №370078 від 04.09.2012 року, земельної ділянки площею 1,3616 га, кадастровий номер 7121583100:29:001:0104, право власності на яку стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №370079 від 04.09.2012 року, що розташовані в межах ОСОБА_2 сільської ради Золотоніського району Черкаської області на 1 (один) рік з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Середа Л.В.