Рішення

від 06.03.2017 по справі 741/208/17

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/206/17

Єдиний унікальний номер 741/208/17

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2017 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Дикого В.М.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 об'єднаної територіальної громади в особі ОСОБА_4 міської ради, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_4 об'єднаної територіальної громади в особі ОСОБА_4 міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що житловий будинок по вул. Кольорова, 19 у с. Криниця Носівського району Чернігівської області відносився до типу колгоспного двору. На момент ліквідації колгоспних дворів, тобто станом на 15.04.1991 року, у житловому будинку були зареєстровані батьки позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6. 24 травня 2006 року померла ОСОБА_6 Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із 1/2 частини вищевказаного житлового будинку та земельних ділянок площею 3,15 га та 0,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Володьководівицької сільської ради Носівського району. За життя ОСОБА_6 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Позивач прийняла спадщину після смерті матері, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. ОСОБА_3 не прийняв спадщину. Отже, заповідана йому частина майна вважається такою, що не охоплена заповітом і спадкування цієї частки здійснюється за законом. Ураховуючи те, що чоловік померлої ОСОБА_5 постійно проживав разом з померлою на день її смерті, то він уважається таким, що прийняв спадщину, яка не охоплена заповітом. Тому позивач має право на 1/2 частки у спадщині після смерті матері в порядку спадкування за заповітом. Інша 1/2 частки у спадщині розподіляється між нею та її батьком в порядку спадкування за законом.

24 лютого 2016 року помер батько позивача ОСОБА_5 Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається із фактично належних йому 5/8 частини житлового будинку, земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,24 га та 3,29 га, а також 1/4 частини земельних ділянок площею 3,15 га та 0,24 га, успадкованих у порядку спадкування за законом після смерті дружини. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе своє майно заповів своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Позивач спадщину прийняла, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. ОСОБА_3 спадщину не прийняв. Отже, заповідана йому частина майна вважається такою, що не охоплена заповітом і спадкування цієї частки здійснюється за законом. Тому позивач має право на 1/2 частки у спадщині після смерті батька як спадкоємець за заповітом та на 1/2 частки - як спадкоємець за законом. Позивач зверталася до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав на житловий будинок та земельні ділянки, але отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок та державні акти на земельні ділянки. Саме тому ОСОБА_2 просила судовим рішенням визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті своїх батьків.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у змісті позовної заяви, та просила суд їх задовольнити.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що він не приймав спадщину після смерті своїх батьків та не претендує на спадкове майно.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОТГ в особі ОСОБА_4 міської ради в судове засідання не з'явився. Міський голова направив до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу розглянути без участі представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: вул. Кольорова, 19 у с. Криниця Носівського району Чернігівської області відноситься до типу колгоспного двору, станом на 15.04.1991 зареєстрованими у ньому значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується довідкою виконкому Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області №1878 від 24 жовтня 2016 року (а. с. 17).

Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки серія ЧН №033324 та серія ЧН №033376 була власником земельних ділянок площею 0,24 га та 3,15 га відповідно, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Крапив'янського на території Червонопартизанської сільської ради вартістю 1413,57 грн. та 70421,37 грн., що підтверджується копією повідомлення відділу Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі Чернігівської області (а. с. 18).

24 травня 2006 року ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 8).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 за життя склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що підтверджується копією заповіту (а. с. 9) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 46-47).

Із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_6 №550/2006 убачається, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 не прийняв спадщини (а. с. 43-44).

Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Отже, спадкування 1/2 частини спадщини після смерті ОСОБА_6 здійснюється за заповітом, а 1/2 частини спадщини - за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У судовому засіданні встановлено, що, крім позивача, спадщину після смерті ОСОБА_6 у силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв чоловік померлої ОСОБА_5, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копією довідки Володьководівицької сільської ради №1786 від 24 жовтня 2016 року (а. с. 15).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, ОСОБА_2 належить 1/2 частини спадщини після смерті ОСОБА_6 у порядку спадкування за заповітом, та 1/4 частини спадщини - у порядку спадкування за законом. Ще одна 1/4 частини спадщини після смерті ОСОБА_6 належить ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом.

24 лютого 2016 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 11).

Після його смерті залишилося спадкове майно, яка складається із фактично належних йому 5/8 частини вищевказаного житлового будинку, а також земельних ділянок площею 0,24 га та 3,29 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Володьководівицької сільської ради Носівського району, вартістю 1413,57 грн. та 70421,37 грн., власником яких він був на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЧН №033323 та серія ЧН №033375 відповідно. Окрім цього, до складу спадкового майна входять і 1/4 частини земельної ділянки площею 3,15 га та 1/4 частини земельної ділянки площею 0,24 га, успадкованих ОСОБА_5 після смерті дружини ОСОБА_6

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що підтверджується копією заповіту (а. с. 12) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 41).

Із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 №226/2016 убачається, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 не прийняв спадщини (а. с. 37-39).

Отже, позивач має право на 1/2 частини спадщини після смерті ОСОБА_5 у порядку спадкування за заповітом. Інша 1/2 частини спадщини не охоплена заповітом, тому на підставі ст. 1245 ЦК України позивач має на неї право в порядку спадкування за законом.

Ураховуючи вищенаведені обставини, суд робить висновок, що позивач ОСОБА_2 має право на все майно, яке належало її померлим батькам, а саме: житловий будинок №19 по вул. Кольорова у с. Криниця Носівського району та чотири земельні ділянки площами 0,24 га, 3,29 га, 3,15 га, 0,24 га.

У судовому засіданні встановлено, що позивачеві відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті її батьків, оскільки відсутні правовстановлюючий документ на будинок та державні акти на право власності на земельні ділянки, що підтверджується постановами нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2474/02-31 та №2478/02-31 від 01 грудня 2016 року (а. с. 21-22).

У судовому засіданні встановлено, що після ліквідації колгоспних дворів право власності на житловий будинок не було переоформлено. Також встановлено, що державні акти на право власності на земельні ділянки, які належали померлим ОСОБА_6, ОСОБА_5 загублені, що підтверджується копією повідомлення, опублікованого в районній газеті ОСОБА_4 вісті (а. с. 20).

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріали цивільної справи підтверджують, що на будинок № 19 по вул. Кольорова в с. Криниця Носівського району Чернігівської області виготовлена технічна документація (а. с. 23-25).

Згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість житлового будинку №19 по вул. Кольорова в с. Криниця Носівського району Чернігівської області станом на 23.01.2017 становить 27013,00 грн. (а. с. 26).

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у с. Криниця Носівського району Чернігівської області по вул. Кольорова, 19, який складається з власне житлового будинку А , прибудови а , ганку а-1 , сараю Б , сараю В , сараю Г , погреба П , вбиральні У , огорожі №1, воріт з хвірткою №2, колодязя К , загальною площею 66,7 кв. м житловою площею 28,3 кв. м, ринковою вартістю 27013,00 грн.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,24 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:0641, вартістю 1413,57 грн., розташовану на території Володьководівицької (раніше - Червонопартизанської) сільської ради Носівського району Чернігівської області, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №033324, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010485600792 від 11.11.2004 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,15 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:0728, вартістю 70421,37 грн., розташовану на території Володьководівицької (раніше - Червонопартизанської) сільської ради Носівського району Чернігівської області, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №033376, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010485600791 від 11.11.2004 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,24 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:0640, вартістю 1413,57 грн., розташовану на території Володьководівицької (раніше - Червонопартизанської) сільської ради Носівського району Чернігівської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №033323, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010485600790 від 11.11.2004 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,29 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:0727, вартістю 70421,37 грн., розташовану на території Володьководівицької (раніше - Червонопартизанської) сільської ради Носівського району Чернігівської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №033375, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010485600789 від 11.11.2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Дикий