Рішення

від 02.03.2017 по справі 243/10194/16-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/243/293/2017

243/10194/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сидоренко І.О.

секретаря - Рудь Т.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Повного Товариства Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія про стягнення компенсації вартості ювелірних виробів, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Повного товариства Ломбард Віра ОСОБА_3 і компанія про стягнення компенсації вартості золотих виробів. Дана позовна заява мотивована тим, що у 2014 році внаслідок автомобільної катастрофи загинула донька позивача та вона вимушена була взяти у своїх родичів та знайомих ювелірні вироби з наступним поверненням, які були закладені до Повного Товариства Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія . 02 липня 2014 року між позивачем та відповідачем були укладені договори фінансового кредиту строком до 31 липня 2014 року, відповідно до якого позивач отримала: за Договором № 70002642 - 12000,00 грн., за Договором 70002643 - 8000,00 грн., за Договором 70002644 - 2700,00 грн., за Договором - 70002645 - 1700,00 грн., а всього 24400,00 грн.

31 липня 2014 року, тобто в день закінчення строку повернення коштів за кредитом, позивач прийшла до відповідача з метою повернення останньому позичених коштів, однак ломбард був закритий. На протязі тривалого часу позивач неодноразово зверталася до директора ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія , директор ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія обіцяв повернути золоті вироби, але ніяких кроків для цього не робив.

27 лютого 2015 року ОСОБА_2 позивач отримала лист від директора ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія , в якому їй було повідомлено, що вказані ювелірні вироби директор ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія передав у депозитарні комірники ПАТ Промінвестбанк , який нібито 18 липня 2014 року, тобто приблизно за 10 днів до закінчення дії договору фінансового кредиту з ОСОБА_2 закрився.

Укладаючи договір фінансового кредиту ОСОБА_2 розраховувала на швидке повернення виробів з золота. Однак, у зв'язку з істотним порушенням директором ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія умов договору позивач значною мірою позбавилася того, на що розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Крім того, дія договорів фінансового кредиту закінчилася, а директором ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія позивачу так і не надана змога викупити золоті вироби, які фактично мають значно більшу ринкову вартість.

Згідно з вимогами ст. ст. 526, 527,530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 905 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт )надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільне, що закінчити визначений строк гне уявляється можливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуг або робіт, що залишилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за її вини. У зв'язку з скрутним матеріальним становищем позивач була вимушена звернутися до відповідача та укласти договір фінансового кредиту, працівник ОСОБА_4 її запевнила, що всі ювелірні вироби будуть зберігатися належним чином та за першою вимогою будуть їй повернуті. Однак, через кілька місяців директор ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія повідомив, що віддав ювелірні вироби на зберігання у банківську скриньку та не має можливості їх повернути. До теперішнього часу позивачу не повернуті ані гроші, ані ювелірі вироби.

Позивач зазначає, що вона не може користуватися своїм майном, змушена звертатися до різні інстанцій та витрачати свій час для повернення власних речей, а тому має право на відшкодування моральної шкоди.

Уточнивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на її користь вартість золотих виробів з урахуванням вартості золота за курсом НБУ станом на 31.10.2016 року в розмірі 105530,85 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат ОСОБА_1, що діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги, надав пояснення. аналогічні обґрунтуванню позовних вимог, просив позов задовольнити. Наполягав на тому, що позивач своєчасно звернулася до ломбарду з метою викупити золоті вироби, однак, відповідач їх не повернув.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, зв'язку з чим, суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

02 липня 2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір надання фінансового кредиту, відповідно до якого відповідач - ПТ Лобмбард Віра надав фінансовий кредит під залог цінних речей та виробів з коштовних матеріалів на строк не більш ніж 30 календарних днів. Відповідно до додатка до договору позивач ОСОБА_2 отримала фінансовий кредит в розмірі 12000,00 грн., передавши при цьому в залог відповідачу золоті вироби різних проб загальною вагою 49,96 г., зобов'язавшись повернути кредит та відсотки за користування кредитом в розмірі 13008,00 грн. 31 липня 2014 року.

Також, 02 липня 2014 року між сторонами укладений договір надання фінансового кредиту, відповідно до якого відповідач - ПТ Ломбард Віра надав фінансовий кредит під залог цінних речей та виробів з коштовних матеріалів на строк не більш ніж 30 календарних днів, позивач ОСОБА_2 отримала фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн., передавши при цьому в залог відповідачу золоті вироби різних проб загальною вагою 32,11 г., зобов'язавшись повернути кредит та відсотки за користування кредитом в розмірі 8672,00 грн. 31 липня 2014 року.

Крім того, 02 липня 2014 року між сторонами укладений договір надання фінансового кредиту, відповідно до якого відповідач - ПТ Ломбард Віра надав фінансовий кредит під залог цінних речей та виробів з коштовних матеріалів на строк не більш ніж 30 календарних днів, позивач ОСОБА_2 отримала фінансовий кредит в розмірі 2700,00 грн., передавши при цьому в залог відповідачу золоті вироби різних проб загальною вагою 11,19 г., зобов'язавшись повернути кредит та відсотки за користування кредитом в розмірі 2926,80 грн. 31 липня 2014 року.

02 липня 2014 року між сторонами укладений договір надання фінансового кредиту, відповідно до якого відповідач - ПТ Ломбард Віра надав фінансовий кредит під залог цінних речей та виробів з коштовних матеріалів на строк не більш ніж 30 календарних днів, позивач ОСОБА_2 отримала фінансовий кредит в розмірі 1700,00 грн., передавши при цьому в залог відповідачу золоті вироби різних проб загальною вагою 7,03 г., зобов'язавшись повернути кредит та відсотки за користування кредитом в розмірі 1842,80 грн. 31 липня 2014 року.

Позивач у встановлений строк звернулася до відповідача з метою повернення грошових коштів за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та повернення переданих в заставу золотих виробів, однак відповідач золоті вироби не повернув.

При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача, якщо таки у нього малися.

Крім того, листом від 27.02.2015 року № 7 директор ПТ Ломбард-Віра ОСОБА_3 і Компанія повідомив ОСОБА_5, що у зв'язку з веденням бойових дій в м. Горлівка та неможливості забезпечення ломбардом повної схоронності заставленого майна в травні 2014 року було прийнято рішення скористатися депозитарним сховищем ПАТ Промінвестбанку м. Горлівки. Адміністрацією підприємства були укладені Договори на користування депозитарними комірками в сховищі банку. До 17 липня 2014 року банк повністю виконував свої зобов'язання, однак 18 липня 2014 року банк без попередження зачинився. Адміністрація ПТ Ломбард Віра неодноразово зверталася за роз'ясненнями до керівництва ПАТ Промінвестбанк , на що отримали відповідь, що депозитарні комірки були вивезені з Горлівського відділення ПАТ Промінвестбанк та доступ до них буде відновлений з моменту відновлення роботи відділення.

Тобто, зазначеним листом, підписаним директором ПТ Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія підтверджується та обставина, що в день, обумовленого сторонами в договорі, повернення кредиту - 31.07.2014 року, відповідач не мав золотих виробів, які належать позивачу, та відповідно, не міг їх повернути, що повністю узгоджується з ствердженням позивача про те, що 31 липня 2014 року, вона прийшла до відповідача з метою повернення останньому позичених коштів, однак ломбард був закритий.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст. 509 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником.

В судовому засіданні було встановлено, що саме відповідач (кредитор у зобов'язанні) не прийняв належного виконання боржником (позивачем по справі) свого обов'язку по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом. Дана обставина позбавила позивача можливості виконати свій обов'язок по поверненню кредиту, процентів за користування кредитом та припинити зобов'язання його виконанням. Як наслідок, позивач позбавлений можливості припинити право відповідача на заставу золотих виробів та повернути золоті вироби.

У зв'язку з вищевикладеним, суд доходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Однак, суд приймає до уваги, що позивач фактично отримала за золоті вироби 24400,00 грн. тому, суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити на 24400,00 грн. Таким чином, стягненню підлягає 81130,85 грн., з розрахунку:105530,85 грн. - 24400,00 грн. = 81130,85 грн.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за її вини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 своєї Постанови № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи, суд доходить до висновку, що в судовому засіданні позивачем, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України не доведена наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а тому вимога позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Крім того, стаття 88 ЦПК України встановлює порядок розподіл судових витрат між сторонами, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. При подачі позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн. та понесені витрати на публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 57-59, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530,610, 612, 613, 1167 ЦК України, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України у № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Повного Товариства Ломбард Віра ОСОБА_3 і Компанія про стягнення компенсації вартості ювелірних виробів - задовольнити частково.

Стягнути з Повного Товариства ОСОБА_6 ОСОБА_3 і Компанія , ідентифікаційний код 30950827, розташованого за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вул. Жукова, будинок № 2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 компенсацію вартості ювелірних виробів в розмірі 81130 (вісімдесят одна тисяча сто тридцять) грн. 85 коп.

Стягнути з Повного Товариства ОСОБА_6 ОСОБА_3 і Компанія , ідентифікаційний код 30950827, розташованого за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вул. Жукова, будинок № 2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в розмірі 551,20 грн. та витрати позивача, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_7