Рішення

від 02.03.2017 по справі 314/3987/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 314/3987/15Головуючий у 1-й інстанції Шалпегіна О.Л. Пр. № 22-ц/778/372/17Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кухаря С.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фенікс 2009 (надалі - ТОВ Компанія Фенікс 2009 ) до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ТОВ Компанія Фенікс 2009 звернулось до суду із вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України - 36100,00 грн. - як безпідставно отримані.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що відповідно до укладеного 01.08.2013 року договору оренди, відповідач передала позивачеві у користування земельні ділянки. За вказаним договором ОСОБА_2 отримала від позивача: грошовими коштами - 4500 грн., продукцією кукурудза 500 кг на суму 2250 грн., 6000 кг озимої пшениці на суму 22200 грн. та 2300 кг ячменю на суму 3450 грн. Пізніше ТОВ Компанія Фенікс 2009 стало відомо, що ОСОБА_2 одночасно уклала договір оренди землі з ПП ОСОБА_3, що свідчить про безпідставне отримання нею грошей та продукції від позивача. Крім того, рішенням суду договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами було визнано недійсним.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2016 року (а.с. 147-148), з урахуванням ухвали суду першої інстанції про виправлення описки від 14 листопада 2016 року (а.с. 166), позовні вимоги ТОВ Компанія Фенікс 2009 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ Компанія Фенікс 2009 безпідставно набуті грошові кошти 4500,00 грн. та судовий збір, сплачений при звернені до суду - 45,00 грн., а всього стягнуто 4545,00 грн.

У задоволені решти позовних вимог ТОВ Компанія Фенікс 2009 відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Компанія Фенікс 2009 на користь держави недоплачену суму судового збору 11,00 грн.

Позивач ТОВ Компанія Фенікс із зазначеним рішенням суду першої інстанції погодилось, останнє в апеляційному порядку не оскаржувало.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції лише в частини задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 163) просила рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 4500,00 грн. та судового збору скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду першої інстанції (відмови у задоволенні позову позивача) залишити без змін; судові витрати покласти на позивача ТОВ Компанія Фенікс 2009 .

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 181), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.185).

В автоматизованому порядку суддею Маловічко С.В. було замінено у складі колегії суддів апеляційного суду у цій справі суддю Осоцького І.І. у зв'язку із відставкою останнього (а.с. 183-184).

Позивач ТОВ Компанія Фенікс 2009 подала апеляційному суду через канцелярію письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача (а.с. 195-198).

У судове засідання 02 березня 2017 року представник позивача ТОВ Компанія Фенікс 2009 та відповідач ОСОБА_2 не з'явились, при цьому. Встановлено, що сторони у цій справі були належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с.187-189), про причини своєї неявки та неявки свого представника сторони апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання представника позивача ТОВ Компанія Фенікс 2009 і відповідача ОСОБА_2 та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалила розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю (а.с. 17) ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ч. 1 ЦПК України).

Крім того, в силу вимог ст. 303 ч. 3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його скасувати і ухвалити нове рішення по суті.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що задовольняючи позов позивача у цій справі частково на суму 4500,00 грн. та стягуючи пропорційно до цього судові витрати з відповідача на користь позивача у цій справі, суд першої інстанції керувався ст.ст. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі, заявлених на підставі ст. 1212 ЦК України у цій справі, лише в частині їх задоволення на суму 4500,00 грн., факт сплати яких позивачем на користь відповідача у формі орендної плати за договором оренди землі, якій у подальшому за рішенням суду було визнано недійсним, підтверджено належним, допустимим письмовим доказом у цій справі.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції у цій справі вказаним вимогам не відповідає.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що 01.08.2013 р. ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Фенікс 2009 було підписано договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач повинна була надати, а відповідач прийняти у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,946 га для сільськогосподарського виробництва за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Тернівська сільська рада (а.с. 132-135).

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.07.2010 р. про визнання права власності в порядку спадкування після смерті її батька - ОСОБА_5 (а.с. 93).

Рішення про державну реєстрацію вказаного права було прийнято 20.07.2013 р. (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія а.с. 123).

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.12.2014 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2015 року(а.с. 91-92), було визнано недійсним договір оренди землі від 01.08.2013 р., укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Фенікс 2009 (а.с. 109-111).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній… справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що саме умовами вищезазначеного договору встановлювався обов'язок позивача сплачувати відповідачу як орендодавцю орендну плату в грошовій або в натуральній формі.

Саме на виконання умов договору оренди позивач ТОВ Компанія Фенікс 2009 сплачував відповідачу ОСОБА_2 орендну плату, про яку позивач зазначав у своєму позові, та яка знайшла своє підтвердження у суді першої інстанції належними допустимими письмовими доказами лише на суму 4500,00 грн.

Однак, згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" , за якою відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи та безпідставно не застосував у цій справі правовий висновок Верховного Суду України, викладений у справі № 6-122цс-14 у постанові від 24.09.2014 року, за яким: положення ст. 1212 ЦК України , якими обґрунтовує свої вимоги позивач, застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст. 1212 ЦК України , у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

Дійсно ТОВ Компанія Фенікс мав право в силу вимог ст. 3 ЦПК України на звернення до суду із вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 саме на підставі ст. 1212 ЦК України, якщо вважав останній належним способом захисту своїх прав у цій справі.

Оскільки, саме виключним правом позивача є право здійснювати захист свого права на свій розсуд.

Однак, в силу вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб… у спосіб, визначений законами України.

В силу вимог ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд має розглядати дану справу саме в межах заявлених ТОВ Компанія Фенікс 2009 (предмет - майно у вигляді коштів 36100,00 грн., підстава - ст. 1212 ЦК України) і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звідси, не мають правового значення саме у цій справі посилання позивача на те, що наявними у цій справі письмовими докази підтверджувався той факт, що земельна ділянка за час існування недійсного договору оренди сторін знаходилась в орендному користуванні у ПП ОСОБА_3

Крім того, безпідставними у цій справі є посилання позивача в обґрунтування свого позову на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.12.2014 р., залишене без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2015 року, яким було визнано недійсним договір оренди землі від 01.08.2013 р., укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Фенікс 2009 (а.с. 109-111).

Оскільки, вищезазначеним рішенням суду встановлено недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами 01.08.2013 року, а не відсутність будь-яких договірних відносин між сторонами.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд вважає за необхідне на підставі ст. 303 ч. 3 ЦПК України вийти за межі доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 у цій справі та скасувати також рішення суду першої інстанції у цій справі в частині відмови у задоволенні позову позивача.

Оскільки, судом першої інстанції було відмовлено у решті позовних вимог позивача у цій справі, в якій рішення відповідачем не оскаржується в апеляційному порядку на теперішній час, зовсім з інших неналежних правових підстав, ніж ті, про які зазначає апеляційний суд у цьому рішенні.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в оскаржуємій його частині , ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Тому, апеляційну скаргу ОСОБА_2 (яка просила скасувати рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог позивача ) слід задовольнити частково; рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2016 року у цій справі слід скасувати; ухвалити у цій справі нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Компанія Фенікс 2009 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна слід відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ч. ч. 1, 5 ЦПК України у разі відмови позивачу ТОВ Компанія Фенікс 2009 у задоволенні його позову у цій справі у повному обсязі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача ОСОБА_2 у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 350,00 грн. (а.с.1), сплаченого при подачі вищезазначеного позову до суду першої інстанції.

Також з ТОВ Компанія Фенікс 2009 на користь ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції у розмірі 397,10 грн. (а.с.162 - 49,50 грн. + а.с. 170 - 347,00 грн. ).

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду вважає за доцільне роз'яснити ТОВ Компанія Фенікс 2009 його право у подальшому окремо від цієї справи звертатись до суду для захисту свого права в іншій спосіб, передбачений чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2016 року у цій справі скасувати.

Ухвалити у цій справі нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фенікс 2009 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фенікс 2009 (ЄДРПОУ 36523587) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції у розмірі 397,10 грн. (триста дев'яносто сім гривень десять копійок).

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддя ОСОБА_1 ОСОБА_6ОСОБА_7