Ухвала

від 28.02.2017 по справі 336/9189/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 336/9189/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/74/17 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №336/9189/15-к ОСОБА_1

Категорія: ст.286 ч.2 КК України Доповідач у 2-й інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080010002367, за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12 травня 2016 року відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, розлученого, неофіційно працюючого будівельником на ПП ОСОБА_11 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 просить вирок в частині вирішення цивільного позову змінити, стягнути з ОСОБА_9 на його користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн., посилаючись на те, що внаслідок ДТП він міг загинути, оскільки отримані тілесні ушкодження були небезпечними для його життя, він тривалий час лікувався, частково втратив слух на одне вухо, із-за неправомірних дій обвинуваченого повністю змінився уклад його життя, однак суд неправомірно задовольнив його позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди лише на суму 8000 грн., яка є явно заниженою.

В заяві представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 зазначає про свою згоду із вимогами апеляційної скарги потерпілого та просить її задовольнити.

Вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12 травня 2016 року ОСОБА_9 визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України.

Позов ОСОБА_7 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_9 в дохід держави судові витрати в розмірі 1473,12 грн.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи, що потерпілий, його представник, обвинувачений та його захисник належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, заяв про відкладення розгляду від них не надходило, апеляційний розгляд, відповідно до ст.405 ч.4 КПК України, здійснюється за їх відсутністю.

Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілого та його представника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, обвинуваченого та його адвоката, які висловили заперечення вимогам апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у вироку, 02.11.2015р., приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_9 у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «М 2141», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині автодороги «Харків-Сімферополь» з боку вул.Чарівної в напрямку вул.Димитрова в м.Запоріжжі.

В цей же час ОСОБА_7 , діючи в якості пішохода, стояв на проїжджій частині в`їзду до складів «Альпіна», що розташовані по АДРЕСА_3 , при цьому утримуючи біля себе велосипед «КОВА».

При наближенні до повороту на склади «Альпіна», водій ОСОБА_9 , діючи в порушення вимог п.10.1 ПДР України, не переконався в безпеці своїх дій, змінив напрямок свого руху праворуч, в результаті чого скоїв виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїжджої частини на праве узбіччя та подальший виїзд на проїжджу частину в`їзду до складів, де допустив наїзд передньою лівою частиною кузова власного автомобіля на пішохода ОСОБА_7 .

У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, кваліфікації дій ОСОБА_9 та призначеного останньому покарання в апеляційній скарзі потерпілим, а також ніким з учасників процесу не оспорюються, тому апеляційним судом не перевіряються.

За встановлених фактичних обставин справи, суд кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Апеляційний суд частково погоджується з міркуванням апелянта про явну несправедливість щодо стягнутої з ОСОБА_9 на користь потерпілого суми моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При визначенні розміру заподіяної потерпілому моральної шкоди, районний суд не в повній мірі врахував характер, тривалість та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань, тривалість часу для відновлення здоров`я потерпілого, які полягали у відчуттях фізичного болю, у переживаннях за стан свого здоров`я, порушеннях звичайного укладу життя у зв`язку із необхідністю проходження лікування, у психологічних хвилюваннях та тривогах.

Стягнуту суму моральної шкоди апеляційна інстанція вважає необґрунтовано заниженою.

Разом з тим, запропонована потерпілим до стягнення сума моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.

За вище наведених обставин, грошовий розмір відшкодування з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди має становити 50 000 гривень.

Отже, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 408, п.2 ч.1 ст.411 КПК України вирок суду в цій частині підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12 травня 2016 року щодо ОСОБА_9 змінити, шляхом збільшення суми стягнутої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4