Постанова

від 26.01.2017 по справі 810/4468/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року           810/4468/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно – Виробнича Фірма «Едем» ЛТД про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Києво – Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно – Виробнича Фірма «Едем» ЛТД про стягнення податкового боргу в розмірі 55 849,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток, що становить 55 849,69 грн. Відповідач самостійно заборгованість не сплатив, а тому податкова інспекція звернулась до суду.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з'явився хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами діяльності станом на 27.12.2016 за підприємством рахується податкова заборгованість в розмірі 55 849,69 грн.

Як вбачається з матеріалів справи дана заборгованість виникла в наслідок самостійно задекларованих відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2013-2015 роки.

Так, заборгованість з податку на додану вартість за основним платежем становить – 50 425,75 грн., пені – 2 705,68 грн. та заборгованість з податку на прибуток становить – 2 731,00 грн., з яких – 12,74 грн. сплачено, тобто – 2 718,26 грн.

У добровільному порядку відповідач самостійно визначені податкові зобов'язання не сплачувались, тому позивачем на підставі ст.59 Податкового кодексу України було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 17.09.2015 № 2667-23 щодо сплати суми заборгованості. Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання в повному обсязі не сплачено.

На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.6.1 ст.6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, а також грошові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 55 849,69 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 55 849,69 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно – Виробнича Фірма «Едем» ЛТД (ідентифікаційний код 23242668) у банках, що обслуговують платника податків – 55849 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 69 коп., в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.