Постанова

від 03.03.2017 по справі 812/35/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/35/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №812/35/17 за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Донецького казенного експериментального протезно - ортопедичного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до Донецького казенного експериментального протезно - ортопедичного підприємства (далі - Відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову зазначив таке. Відповідач зареєстрований як юридична особа та йому присвоєно ідентифікаційний код 03187677. У зв'язку несплатою податкових зобов'язань у строки визначені податковий законодавством утворився податковий борг з податку на прибуток. У зв'язку із частковим погашенням податкового боргу у 21210,42 грн та нараховану пеню у розмірі 4515,24 грн, сума до стягнення становить 112178,82 грн. Також у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у строки передбачені податковим законодавством, у Відповідача утворився податковий борг з ПДВ у розмірі 340,00 грн. З метою стягнення податкового боргу Позивачем було виставлено податкову вимогу форми Ю №19-25 від 13.02.2015. У зв'язку із несплатою податкового боргу, Позивач просив суд стягнути з Відповідача податок на прибуток у сумі 112178,82 грн та з ПДВ у розмірі 340,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 03.03.2017 до канцелярії суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: через не запит (а.с.25).

Відповідно до положень ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав. Правом надати заперечення не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача, представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до ст.137 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 ПКУ, від бази оподаткування. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до п. 137.4. статті 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

- виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

- у разі якщо особа ставиться на облік і контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем-такого податкового (звітного) періоду;

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим; (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Донецьке казенне експериментальне протезно - ортопедичне підприємство зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платника податків в ДПІ у м. Сєвєродонецьку (а.с. 9, 36-38).

Податковий борг з податку на прибуток підтверджується:

- податковою декларацією з податку на прибуток №9090703508 від 01.12.2013 у сумі 21479,00 грн, термін сплати до 30.09.2014;

- податковою декларацією з податку на прибуток №9090703508 від 01.12.2013 у сумі 21479,00 грн, термін сплати до 30.10.2014;

- податковою декларацією з податку на прибуток №9090703508 від 01.12.2013 у сумі 21479,00 грн, термін сплати до 30.11.2014;

- податковою декларацією з податку на прибуток №9090703508 від 01.12.2013 у сумі 21479,00 грн, термін сплати до 30.12.2014;

- податковою декларацією з податку на прибуток №9090703508 від 01.12.2013 у сумі 21479,00 грн, термін сплати до 30.01.2015;

- податковою декларацією з податку на прибуток №9090703508 від 01.12.2013 у сумі 21479,00 грн, термін сплати до 28.02.2015 (а.с.13-14).

З розрахунку ціни позову (а.с.6) та облікової картки платника податків (а.с.12) вбачається, що Відповідачем було частково сплачено податковий борг з податку на прибуток у розмірі 21210,42 грн. Таким чином сума заборгованості з податку на прибуток складає 107663,58 грн.

Відповідно до інформації, яка зазначена в обліковій картці платника податків (а.с.12) вбачається, що Відповідачем нараховано пеню відповідно до ст.129 Податкового кодексу України у розмірі 4515,24 грн.

Таким чином, з урахуванням пені у розмірі 4515,24 грн та суми боргу з податку на прибуток у розмірі 107663,58 грн, загальна сума заборгованості з податку на прибуток складає 112178,82 грн.

Також Позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 03.09.2015 №0005961503 (а.с.15), яке винесено на підставі акта перевірки №24/12-14-15-03/25-3187677 від 30.07.2015, яким встановлено порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.223 ПК України та у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання у сумі 340,00 грн.

Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення форми Р від 03.09.2015 №0005961503 суду не надано.

Таким чином сума стягнення з ПДВ у Відповідача складає 340,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 49.16 ст. 49 ПКУ платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п. 58.3 ПКУ податкове повідомлення- рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктами 59.4 та 59.5 статті 59 ПКУ визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно почали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання, (вручення) податкової вимоги.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПКУ відповідачу було виставлено податкову вимогу форми Ю № 199-25 від 13.02.2015 (а.с.7).

Вищевикладену вимогу було направлено Відповідачу поштовою кореспонденцією (зворотній бік а.с.7)

Доказів оскарження податкової вимоги форми Ю № 199-25 від 13.02.2015 суду не надано.

На підставі п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна Отакого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 112178,82грн та з ПДВ у розмірі 340,00 грн перед бюджетом, який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, сума податкового боргу є узгодженою, податковим органом дотримано порядок звернення до суду з позовом, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Донецького казенного експериментального протезно - ортопедичного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з Донецького казенного експериментального протезно - ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187677, адреса: 93048, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Заводська, будинок 35-Б) кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника: з податку на прибуток у сумі 112178,82 грн (сто дванадцять тисяч сто сімдесят вісім гривень 82 копійки) на користь Держави р/р № 31116002700080 код платежу 11020100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909; з податку на додану вартість у сумі 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок) на користь Держави р/р № 31111029700080 код платежу 14060100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1