Постанова

від 03.03.2017 по справі 815/4014/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4014/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м.Одеса

14год.15хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009841300 від 29.07.2016 року (форма «Р» ), яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 28 716,26 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.07.2016 року (форма «Д» ), яким було визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходу фізичних осіб, пені у сумі 510 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009961300 від 29.07.2016 року (форма «С» ), яким було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулятивного обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг у сумі 266 109,71 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009861300 від 29.07.2016 року в сумі 52 588,84 грн. та штрафні санкції 2 825,14 грн.;

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0009851300 від 29.07.2016 року, якою вимагалося сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 52 588,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що податковим органом було проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 07.07.2014 року по 31.12.2015 рік, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2014 року по 31.12.2015 рік, за результатами якої було складено акт перевірки від 18.07.2016 року. Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.167.1 ст.167 , п.177.1 ст.177, п.178.2, п. 178.3 ст.178 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки в сумі 22973,01 гри., а саме за 2014 рік - 1691,82 грн., за 2015 рік - 21281,19грн.; п.8 ст.9, пп.2.1 п.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме: в результаті заниження суми загального оподаткованого доходу в 2014-2015рр. донараховано основний платіж по ЄСВ від підприємницької діяльності в сумі 52588,84грн., 2014 рік-3913,75 грн., 2015 рік-48675,09 грн.; пп.б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: відображення у звіті форми 1-ДФ не всіх сум доходу виплаченого СГД - фізичним особам; п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку №1020 від 24.12.2010 року та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку; п.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 року за №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а саме: не вчасне надання звіту форми 1-ДФ та не відображення в Податкових розрахунках Ф1-ДФ суми розрахунків за придбаний товар у СГД-фізичних осіб; р. ІІ ст.3 п.1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , в результаті чого не проведено через РРО на суму 266 288,24 грн.: перша подія 01.09.2014 року - 179,53 грн., решта суми 266 108,71 грн. за період з 02.09.2014 року по 31.12.2015 рік.

Позивач вважає висновки акту перевірки не обґрунтованими, оскільки податковий органі помилково кваліфікував встановлений в межах однієї перевірки факт проведення розрахункової операції у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток без проведення РРО від 01.09.2014 року як порушення, вчинене вперше, а проведення розрахункових операцій за період з 02.09.2014 року по 31.12.2015 рік за таких же обставин - як кожне наступне порушення. На думку позивача, зазначене порушення, що вчинялось ФОП ОСОБА_1 у період з 02.09.2014 року по 31.12.2015 рік необхідно кваліфікувати як єдине продовжуване порушення, вчинене позивачем вперше, а тому за його вчинення, відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , повинна застосовуватись одна фінансова санкція у розмірі 1,00 грн.

За таких обставин, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення №0009961300 від 29.07.2016 року (форма С ) підлягає скасуванню в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 266 109,70 грн., а в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі у розмірі 1,00 грн., залишенню без змін.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено заниження за 2014 рік на суму 22 732,96 грн., за 2015 рік на суму 91 999,32 грн. Разом з чим, податковим органом під час перевірки та під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано заяви ФОП ОСОБА_1 за вх.№4812/Л від 07.07.2016 року, в якій остання пояснила, що до перевірки вона надала не всі документи які були відображені у книзі обліку доходів і витрат через не відображення їх у декларації про майновий стан та просила врахувати їх при проведенні планової перевірки (було надано оригінали документів на 120 аркушах - видаткові та податкові накладні, квитанції РРО, прибуткові касові ордери, тощо). Отже на думку позивача, оскільки ФО-П ОСОБА_1 надала відповідні розрахунки та первинні бухгалтерські документи, що їх підтверджують, до податкового органу до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується її заявою вх.№4812/Л від 07.07.2016 року, вони вважаються такими, що були присутніми у ФОП ОСОБА_1 на момент складання податкової звітності та повинні були бути прийняті податковим органом в якості доказів, а отже встановлення податковим органом заниження податку на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки в сумі 22 973,01 грн. є неправомірним.

Перевіркою відображення у звітності сум доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, встановлено порушення, а саме: у 2014-2015 роках занижено суму чистого доходу на 151 552,86 грн. за рахунок заниження суми валового доходу протягом 2014-2015 років та заниження валових витрат за 2014-2015 роки. Позивач вказує, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Так, відповідно до поданих ФОП ОСОБА_1 декларацій про майновий стан та доходи за 2014-2015 роки загальна сума річного доходу позивача, вказана у податковій звітності, співпадає з загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат. Тобто, податкова звітність позивачем сформована на підставі первинних бухгалтерських документів, відображених в Книзі обліку доходів та витрат. У зв'язку з цим, податковим органом в Акті перевірки було вказано непідтверджені суми загального чистого доходу та останні фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом сум єдиного внеску.

На думку позивача спірні податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Від представника позивача до суду 20.02.2017 року надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 22.02.2017р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно. Від представника відповідача 22.02.2017 року за вх.№5412/17 до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності. В матеріалах справи наявні письмові заперечення, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що документальною плановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1, податковим органом були встановлені порушення з боку позивача.: п.167.1 ст.167 , п.177.1 ст.177, п.178.2, п. 178.3 ст.178 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки в сумі 22973,01 гри., а саме за 2014 рік - 1691,82 грн., за 2015 рік - 21281,19грн.; п.8 ст.9, пп.2.1 п.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме: в результаті заниження суми загального оподаткованого доходу в 2014-2015рр. донараховано основний платіж по ЄСВ від підприємницької діяльності в сумі 52588,84грн.. 2014 рік-3913,75 грн., 2015 рік - 48675,09 грн.; п.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, п.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 13.01.2015р. за №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N111/26556, а саме: не вчасне надання звіту форми 1-ДФ та не відображення в Податкових розрахунках Ф.1-ДФ суми розрахунків за придбаний товар у СГД-фізичних осіб; р. ІІ ст. 3 п.1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , в результаті чого не проведено через РРО на суму 266288,24 грн. : перша подія 01.09.2014 року - 179,53 грн., решта суми 266108,71 грн. за період з 02.09.2014 року по 31.12.2015 рік.

На підставі встановлених в ході перевірки порушень податковим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення №0009841300 від 29.07.2016 року (форма «Р» ), яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 28 716,26 грн.; № НОМЕР_1 від 29.07.2016 року (форма «Д» ), яким було визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходу фізичних осіб, пені у сумі 510 грн.; №0009961300 від 29.07.2016 року (форма «С» ), яким було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулятивного обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг у сумі 266 109,71 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009861300 від 29.07.2016 року в сумі 52 588,84 грн. та штрафні санкції 2 825,14 грн. та сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0009851300 від 29.07.2016 року, якою вимагалося сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 52 588,84 грн.

Відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені ним законно та є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Згідно ч.4 ст.122 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі ст.77 Податкового кодексу України, пп.2 ч.І ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , наказу Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №199 від 17 червня 2016 р. та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІ-й квартал 2016 року, направлення на перевірку №253/15-09-13-02 від 29.06.2016 року та №254/15-09-1.3-02 від 29.06.2016 року фахівцями податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності СГД ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.07.2014 р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 07.07.2014 р. по 31.12.2015 р, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2014 р. по 31.12.2015 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 18.07.2016 року №259/15-24-13-02/НОМЕР_2 Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 07.07.2014 року по 31.12.2015 рік, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2014 року по 31.12.2015 рік.

В ході перевірки були встановлені порушення п.167.1 ст.167 , п.177.1 ст.177, п.178.2, п. 178.3 ст.178 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки в сумі 22973,01 гри., а саме за 2014 рік - 1691,82 грн., за 2015 рік - 21281,19грн.; п.8 ст.9, пп.2.1 п.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме: в результаті заниження суми загального оподаткованого доходу в 2014-2015рр. донараховано основний платіж по ЄСВ від підприємницької діяльності в сумі 52588,84грн.. 2014 рік-3913,75 грн., 2015 рік - 48675,09 грн.; п.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, п.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 13.01.2015р. за №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N111/26556, а саме: не вчасне надання звіту форми 1-ДФ та не відображення в Податкових розрахунках Ф.1-ДФ суми розрахунків за придбаний товар у СГД-фізичних осіб; р. ІІ ст. 3 п.1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , в результаті чого не проведено через РРО на суму 266288,24 грн. : перша подія 01.09.2014 року - 179,53 грн., решта суми 266108,71 грн. за період з 02.09.2014 року по 31.12.2015 рік.

На підставі встановлених в ході перевірки порушень податковим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення №0009841300 від 29.07.2016 року (форма «Р» ), яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 28 716,26 грн.; № НОМЕР_1 від 29.07.2016 року (форма «Д» ), яким було визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходу фізичних осіб, пені у сумі 510 грн.; №0009961300 від 29.07.2016 року (форма «С» ), яким було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулятивного обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг у сумі 266 109,71 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009861300 від 29.07.2016 року в сумі 52 588,84 грн. та штрафні санкції 2 825,14 грн. та сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0009851300 від 29.07.2016 року, якою вимагалося сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 52 588,84 грн.

Не погоджуючись зі спірними податковими рішеннями та вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду, вимагаючи їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки при перевірці достовірності відображених у деклараціях про майновий стан і доходи за 2014-2015рр. сум загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження незалежної професійної діяльності використано наступні документи: відомості, відображені в податкових деклараціях про майновий стан та доходи за 2014- 2015р.; відомості Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів за 2014-2015 роки; банківські виписки за перевіряємий період; дані книги обліку доходів і витрат №225-Л від 14.07.2014р.; книги обліку розрахункових операцій: №3000070099р/1 від 15.07.2014 року; №3000070099р/2 від 13.01.2015 року; №300007099р/3 від 13.01.2015 року;

Так, перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в податкових деклараціях про доходи і майновий стан , з даними про суми валового доходу, встановленому в ході перевірки, на підставі використаних документів (книги обліку доходів та витрат, платіжні доручення, виписки банку, відомості з ЦБД ДРФО України, книги обліку розрахункових операцій) за період з 07.07.2014р по 31.12.2015р. встановлено заниження позивачем валового доходу у загальній сумі 1861,13 грн., а саме за 2014 рік у сумі 987,10 грн., за 2015 рік -у сумі 874,30 грн.

Розрахунки з підприємцем здійснюються у готівковій формі (через РРО). Згідно книг обліку доходів та витрат №225-Л від 14.07.2014р. розмір отриманих доходів від здійснення підприємницької діяльності (графа 2, 4) становить за 2014 рік 50608,69 грн. В ході співставлення валового доходу визначеного у книзі обліку доходів і витрат (далі Книга Ф-10) з даними книги обліку розрахункових операцій встановлено розбіжність , а саме: 22.11.2014року (Книги Ф-10) сума валового доходу зазначена 332,64 грн., у 3-звітті денному №0360 сума продажу визначена 336,0 грн., тобто загальна сума отриманого валового доходу за 2014 рік становить 50612,05 грн., в декларації про майновий стан за 2014 рік (уточнена вх.№9082257171 від 28.06.2016 року) зазначена 49624,95 грн. Розбіжність становить 987,10 грн.

Згідно книг обліку доходів та витрат №225-Л від 14.07.2014р. розмір отриманих доходів від здійснення підприємницької діяльності (графа 2, 4) становить за 2015 рік 365005,43 грн. В ході співставлення валового доходу визначеного у книзі обліку доходів і витрат (далі Книга Ф-10) з даними книги обліку розрахункових операцій встановлено розбіжність, а саме: 19.02.2015року (сторінка Книги Ф-10) сума валового доходу зазначена 368,69 грн., у 3-звітті денному №0450 сума продажу визначена 390,29 грн., розбіжність 21,60 грн. 28.06.2015року (сторінка 20 Книги Ф-10) сума валового доходу зазначена 1576,15 грн., у 3-звітті денному №0579 сума продажу визначена 1576,51 грн., розбіжність 0,36 грн. 29.09.2015року (сторінка 26 Книги Ф-10) сума валового доходу зазначена 1153,46 грн., у 3-звітгі денному №0672 сума продажу визначена 1202,21 грн., розбіжність 48,75 грн. 30.09.2015року (сторінка 26 Книги Ф-10) сума валового доходу зазначена 0,0 грн., у 3-звітті денному №0673 сума продажу визначена 1109,10 грн., розбіжність 1109,10 грн. 09.10.2015року (сторінка 27 Книги Ф-10) сума валового доходу зазначена 821,26 грн., у 3-звітгі денному №0682 сума продажу визначена 861,26 грн., розбіжність 40,00 грн. Загальна сума розбіжностей, а саме дохід не відображений у Книзі Ф-10 становить 1277,23 грн.. Тобто загальна сума отриманого валового доходу за 2015 рік становить 366277,69 грн., в декларації про майновий стан за 2015 рік (уточнена вх. №9276855736 від 28.06.2016 року) зазначена 365403,66 грн. Розбіжність становить_814,03 грн.

В ході перевірки було встановлено, що крім розрахунків у готівковій формі СГД ОСОБА_1 проводила розрахунки у безготівковій формі за допомогою системи Екваринг , згідно виписок банку на розрахунковий рахунок підприємця 26000054311000 надходили кошти за 2014 рік у сумі 33024,68грн., та за 2015 рік у сумі 231399,33 грн., які ОСОБА_2 не відобразила у декларації про майновий стан за відповідний звітний період, а саме за 2014 та 2015 року. В результаті вищевказаного занижено суми валового доходу на 266265,14 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено заниження за 2014 рік на суму 22732, 96 грн., а саме: згідно книги обліку доходів та витрат №225-Л від 14.07.2014 року на сторінках 1-8 у 1 графах 5,6,8 витратні документи на загальну суму 66257,91 грн., підприємцем зазначено у декларації про майновий стан за 2014 рік витрати на загальну суму 43524,95 грн. ( через відображення як валових доходів так і валових витрат на придбання товару реалізованого лише за готівкові кошти проведених через РРО без врахування операцій проведених за допомогою системи Екваринг ). В ході перевірки надана заява підприємцем (вх..№4812/Л від 07.07.2016 року) , в якій ОСОБА_2 пояснює, що до перевірки надано не всі документи, які відображенні у книзі обліку доходів та витрат через не відображення їх у декларації про майновий стан та просить врахувати їх при проведені планової перевірки (оригінали документів надано до перевірки на 120 аркушах).

До перевірки надано документи (видаткові накладні, податкові накладні, квитанції РРО, прибуткові касові ордери , тощо) виписані наступними фірмами - постачальниками: ТОВ Лувр код 37872028 загальна сума придбаного товару за 2014 рік - 3851,74 грн.(лікеро-горілчані вироби); ТОВ Тайс-Дістрибьюшн код 38351958 - 5427,87 грн.(лікеро-горілчані вироби); ТОВ Петрус-Алко код 36942172 - 3502,49грн. (лікеро-горілчані вироби); TOB ТК Мегаполіс Україна код 30622532 - 19939,21грн.(тютюнові вироби); ТОВ Алмі- трейд код 37550276 - 8231,59 грн.(лікеро-горілчані вироби); ТОВ Метро кеш енд кері Україна код 32049199 - 6611,77грн.; ТОВ Лузановка код 22481842 - 1928,16 грн. .(лікеро-горілчані вироби); ПП Ідеал код 31681667 - 6507,73 грн. (лікеро-горілчані вироби). Також надані документи, підтверджуючі сплату оренди за користування магазином - 3000,0 грн. Витрати на обслуговування РРО - 1399,0 грн. Витрати за використання електроенергії (згідно п.4.2 договору оренди - орендатор повинен вчасно сплачувати комунальні послуги (електроенергію) згідно діючих тарифів та наданих рахунків за використання електроенергії) - 5858,35грн

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено також заниження за 2015 рік на суму 91 999, 32 грн., а саме: згідно книги обліку доходів та витрат №225-Л від 14.07.2014 року на сторінках 9-33 у графах 5,6,8 витратні документи на загальну суму 439512,98 грн., підприємцем зазначено у декларації про майновий стан за 2015 рік витрати на загальну суму 347513,66 грн. ( через відображення як валових доходів так і валових витрат на придбання товару реалізованого лише за готівкові кошти проведених через РРО без врахування операцій проведених за допомогою системи Екваринг ). В ході перевірки надана заява підприємцем (вх.№4812/Л від 07.07.2016 року), в якій ОСОБА_2 пояснює, що до перевірки надано не всі документи, які відображенні у книзі обліку доходів та витрат через не відображення їх у декларації про майновий стан та просить врахувати їх при проведені планової перевірки.

До перевірки надано документи (видаткові накладні, податкові накладні, квитанції РРО , прибуткові касові ордери , тощо) виписані наступними фірмами - постачальниками TOB Баядера Логістік код 35871504 - 59493,42грн.; ТОВ Джерело код 25029967 - 14955,86 грн.; ТОВ Лузанівка код 22481842 - 3961,08 грн.; ТОВ Східна Дистрибуційна мережа код 38281011 - 5145,07 грн.; ТОВ Форт Бір плюс код 38111769 - 2024,42 грн.; ТОВ Борол ЛТД код 22477145 - 5284,75 грн.; ТОВ Таїс-дистрибьшн код 38351958 - 1922,34 грн.; СГД ОСОБА_3 код НОМЕР_3 - 1932,0 грн.; ТОВ Петрус-Алко код 36942172 - 11183,40грн..(лікеро-горілчані вироби); TOB ТК Мегаполіс Україна код 30622532 - 239741,11грн.(тютюнові вироби); ТОВ Алмі- трейд код 37550276 - 31223,34 грн.(лікеро-горілчані вироби); ТОВ Метро кеш енд кері Україна код 32049199 - 1488,86грн.; ТОВ Атлантіс код 30012937 - 25964,28грн.; ТОВ Лувр і К код 37946361 - 3090,66 грн.; ТОВ ПКФ Комтоп код 13898051 - 1002,36грн.; ТОВ Юнайтед Алко код 39496546 - 318,24 грн. Витрати на обслуговування РРО - 3314,0 грн. Витрати за використання електроенергії (згідно п.4.2 договору оренди - орендатор повинен вчасно сплачувати комунальні послуги (електроенергію) згідно діючих тарифів та наданих рахунків за використання електроенергії) - 27467,79грн.

Тобто враховуючи вище вказані порушення підприємцем занижено суму валових витрат за 2014-2015 роки на загальну суму 114732, 28 грн., а саме за 2014 рік 22732, 96 грн., за 2015 рік у сумі 91999, 32 грн.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку 5 до податкової декларації, встановлено заниження на суму 151552,86грн., а саме за 2014 рік - 11278,82 грн., за 2015 ріку сумі 140274,04 грн. В порушення п. 177.1 ст. 177, п. 178. 2, п. 178.3 ст. 178, п. 167.1 ст. 167 ПКУ позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки у сумі 22973, 01 грн., а саме за 2014 рік - 1691, 82 грн., за 2015 рік - 21281, 19 грн.

Також, в ході перевірки встановлено, що СГД ОСОБА_1 придбавала товар у СГД- фізичних осіб (згідно наданих до перевірки податкових накладних), а саме: 11.07.2015 року СГД ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) на суму 1932,00 грн., але виплачені суми доходів СГД-фізичній особі у Податкових розрахунках за Ф.1-ДФ не включила за ознакою доходу 157- дохід виплачений самозайнятій особі .

ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області направлено лист в Управління Пенсійного фонду від 24.03.201бр. №2917/10/15-09-13-02 про надання інформації, щодо подання звітності по єдиному соціальному внеску, повноти та своєчасності нарахування та сплати сум єдиного соціального внеску. Згідно отриманої відповіді з Управління Пенсійного фонду від 29.03.2016р. №3260/04 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 звіти Про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності не надавала та Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів ПФУ за найманих працівників також не надавала, так як підприємець новостворений 07.07.2014 року.

При проведенні перевірки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 надано наступні первинні документи: податкові декларації про майновий стан та доходи за 2014 - 2015рр. Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2014-2015 роки.; відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, встановлено порушення, а саме у 2014-2015 р.р занижено суму чистого доходу на 151552,86 грн. за рахунок заниження суми валового доходу протягом 2014-2015 років та заниження валових витрат за 2014-2015 роки.

В ході перевірки правильності нарахування єдиного внеску з сум чистого доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, за 2014-2015 рр. встановлено порушення. Відповідно до п.3 ст.9 Закону № 2464-VІ, обчислення єдиного внеску органами ДФС у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів ДФС, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Отже виходячи з вищезазначеного, згідно акту перевірки ФОП-фізичній особі ОСОБА_1, буде донараховано єдиний соціальний внесок (на загальну суму 52588,84 гри., а саме за 2014 рік у сумі 3913, 75 грн., за 2015 рік у сумі 48675, 09 грн.

У зв'язку з виявленими в ході перевірки порушеннями, було також встановлено заниження військового збору за 2015 рік на 2104,11 грн.

Крім того, в ході перевірки було встановлено не проведення через реєстратори розрахункових операцій суми проданого товару в 2014-2015 роках в розмірі 264424,01грн., а саме: згідно виписок банку на поточний рахунок підприємця 26000054311000 надійшли кошти від розрахунків з кінцевими споживачами за допомогою системи розрахунків Екваринг Розрахунки проведені через платіжний термінал у магазині обов'язково повинні бути проведені через касовий апарат, як визначено в п.1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.95р. №265/95-ВР. В порушення вище вказаного громадяни розраховувалися за придбаний товар банківською карткою, але суми проданого товару підприємець не проводила через реєстратор розрахункових операцій за 2014 рік на суму 33024,68грн. (перша подія 01.09.2014 року у сумі 179,53 грн.) та за 2015 рік на суму 231399,33 грн.

Також в ході проведення перевірки книги обліку доходів та витрат № 225-Л від 14.07.2014 року та книг обліку розрахункових операцій: №3000070099р/1 від 15.07.2014 року; №3000070099р/2 від 13.01.2015 року; №300007099р/3 від 13.01.2015 року було встановлено не проведення готівкових розрахунків на повну суму продажу у загальній сумі 1867,23 грн. а саме: 25.12.2014 року на сторінці №8 у книзі Ф-10 визначено у графі 2 та 4 сума отриманого доходу 993,20 грн., дана операція не проведено через РРО 25.12.2015 року; 05.01.2015 року на сторінці №9 у книзі Ф-10 визначено у графі 2 та 4 сума отриманого доходу 517,65 грн., у денному Z-звіті №0393 сума продажу зазначена 417,65 грн., тобто операція продажу на 100,0 грн. не проведено через РРО 05.01.2015 року; 24.11.2015 року на сторінці №30 у книзі Ф-10 визначено у графі 2 та 4 сума отриманого доходу 1929,18 грн., у денному Z-звіті №0728 сума продажу зазначена 1155,15 грн., тобто операція продажу на 774,03 грн. не проведено через РРО 24.11.2015 року, чим порушено: п. 1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.95р. №265/95.

З урахуванням викладеного перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем п.167.1 ст.167 , п.177.1 ст.177, п.178.2, п. 178.3 ст.178 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки в сумі 22973,01 гри., а саме за 2014 рік - 1691,82 грн., за 2015 рік - 21281,19грн.; п.8 ст.9, пп.2.1 п.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме: в результаті заниження суми загального оподаткованого доходу в 2014-2015рр. донараховано основний платіж по ЄСВ від підприємницької діяльності в сумі 52588,84грн.. 2014 рік-3913,75 грн., 2015 рік - 48675,09 грн.; п.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, п.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 13.01.2015р. за №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N111/26556, а саме: не вчасне надання звіту форми 1-ДФ та не відображення в Податкових розрахунках Ф.1-ДФ суми розрахунків за придбаний товар у СГД-фізичних осіб; р. ІІ ст. 3 п.1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , в результаті чого не проведено через РРО на суму 266288,24 грн. : перша подія 01.09.2014 року - 179,53 грн., решта суми 266108,71 грн. за період з 02.09.2014 року по 31.12.2015 рік.

Суд частково погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0009961300 від 29.07.2016 року (форма «С» ), яким було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулятивного обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг у сумі 266 109,71 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг усіма суб'єктами господарювання, їх господарськими одиницями та представниками (уповноваженими особами) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон України №265/95-ВР).

Пунктом 1 ст. 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно п. 14.7 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року торгівці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг та які відповідно до Закону України №2 65/95-ВР повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем).

Статтею 2 Закону України №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та місту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що стверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій.

Згідно Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їхнім використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223, платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для здійснення платіжних операцій, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Надрукований на платіжному терміналі сліп - паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.

Тобто сліп, надрукований на платіжному терміналі, не є розрахунковим документом у розумінні Закону України № 265/95-ВР. У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з РРО, повинен додатково роздруковуватись касовий чек.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Отже, в контексті наведеної норми Закону України № 265/95-ВР для кваліфікації вчинення правопорушення суб'єктом господарювання як правопорушення, що вчинено вдруге та кожне наступне, необхідним є встановлення контролюючим органом одних і тих самих фактів протягом календарного року в ході окремо визначених перевірок відповідного суб'єкта господарювання.

Як вбачається з Акту перевірки, в ході проведення спірної перевірки податковим органом було встановлено факт здійснення позивачем розрахункових операцій у безготівковій формі із застосуванням платіжних банківських карток без проведення через РРО в 2014 році на загальну суму 33024, 68 грн., та за 2015 рік на суму 231399, 33 грн..

Суд вважає, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодо проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, суб'єкт господарювання вчиняє одне продовжуване порушення. Означені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України у постановах від 16 квітня 2013 р. у справі № 21-89а13, від 4 червня 2013 р. у справі № 21-155а13.

Верховний суд України дійшов висновку, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Враховуючи, що згідно із ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, платника податків можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже суд дійшов висновку про помилковість кваліфікації встановленого в межах однієї перевірки факту проведення розрахункової операції у безготівковій формі без проведення через РРО від 01.09.2014 року як порушення, що вчинене вперше, а проведення розрахункових операцій подальшому протягом 2014 року та 2015 року за таких же обставин - як кожне наступне порушення, оскільки зазначене порушення, що вчинялось позивачем впродовж цього періоду, необхідно кваліфікувати як єдине продовжуване порушення.

Відповідачем не надано до суду доказів встановлення фактів вчинення позивачем аналогічних правопорушень під час проведення податковим органом попередніх перевірок позивача. Спірне порушення (проведення розрахункових операцій без проведення через РРО у період з 01.09.2014 року по 24.11.2015 року) повинно кваліфікуватись як порушення законодавства про застосування РРО вчинене позивачем вперше та відповідно за його вчинення повинна застосовуватись одна фінансова санкція у розмірі 1,00 грн.

Разом з чим, суд враховує, що ФОП ОСОБА_1 порушення нею вимог р. ІІ ст. 3 п.1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не заперечується . Натомість, позивач заперечує щодо застосовування до нього штрафних санкцій за порушення вчинене вдруге, оскільки на його думку означене порушення повинно бути кваліфіковане як одне продовжуване.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0009961300 від 29.07.2016 року (форма «С» ), яким було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулятивного обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, в частині накладення на Позивача штрафних (фінансових) санкцій за повторні порушення законодавства про застосування РРО в загальній сумі 266 109,71 грн.. є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування позивачу суми штрафу у розмірі 266108,71грн., в частині нарахування штрафу в сумі 1 грн. податкове повідомлення-рішення №0009961300 від 29.07.2016 року скасуванню не підлягає.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0009841300 від 29.07.2016 року (форма «Р» ), яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 28 716,26 грн. та № НОМЕР_1 від 29.07.2016 року (форма «Д» ), яким було визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходу фізичних осіб, пені у сумі 510 грн. суд вважає, що вони є правомірними та скасуванню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно з п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2ст.164 ПК України.

У відповідності до ст. 164 Податкового кодексу України Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України).

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розд.ІІ цього кодексу.

Згідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Інші витрати, до складу яких включається витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за РРО, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується у господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтвердженні документально, та вони не враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною -одатковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Як вбачається з акту перевірки, в перевіряємому періоді СГД ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю виключно алкогольними напоями та тютюновими виробами, як самозайнята особа ОСОБА_1 на загальній системі оподаткування. Перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в податкових декларація про доходи і майновий стан, з даними про суми валового доходу, встановленому в ході перевірки, на підставі використаних документів (книги обліку доходів та витрат, платіжні доручення, виписки банк) відомості з ЦБД ДРФО України, книги обліку розрахункових операцій) за період з 07.07.2014р п 31.12.2015р. встановлено заниження валового доходу у загальній сумі 1861,13 грн. (а саме за 2014 рік сумі 987,10грн., за 2015 рік - у сумі 874,30 грн.). Розрахунки з підприємцем здійснюються у готівковій формі (через РРО).

В ході перевірки було встановлено, що крім розрахунків у готівковій формі, позивач проводила розрахунки у безготівковій формі з допомогою системи Екваринг , згідно виписок банку на розрахунковий рахунок підприємці 26000054311000 надходили кошти за 2014 рік у сумі 33024,68 грн. та за 2015 рік у сумі 231399,33 грн., які ОСОБА_2 не відобразила у декларації про майновий стан за відповідний звітний період, а саме з 2014 та 2015 року. В результаті позивачем занижено суми валового доходу на 266265, 14 грн. На спростування означених обставин позивачем не надано до суду будь-яких пояснень до доказів.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено заниження за 2014 рік на суму 22732, 96 грн., за 2015 рік на суму 91 999, 32 грн. Тобто підприємцем занижено суму валових витрат за 2014-2015 роки на загальну суму 114732, 28 грн., оскільки позивачем відображено як валових доходів так і валових витрат на придбання товару реалізованого лише за готівкові кошти проведених через РРО без врахування операцій проведених за допомогою системи Екваринг )

Отже, суд дійшов висновку, що перевіркою правомірно встановлено заниження оподатковуваного (чистого) доходу за 2014-2015 роки в сумі 151 552,86 грн., а саме за 2014 рік - 11278,82 грн., за 2015 рік - 140274,04 грн. В порушення п. 177.1 ст. 177, п. 178. 2, п. 178.3 ст. 178, п. 167.1 ст. 167 ПКУ позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки у сумі 22973, 01 грн., а саме за 2014 рік - 1691, 82 грн., за 2015 рік - 21281, 19 грн.

Позивач в адміністративному позові наголошує, що податковим органом не була врахована заява ФО-П ОСОБА_1 за вх.№4812/Л від 07.07.2016 року, в якій остання пояснювала, що до перевірки вона надала не всі документи які були відображені у книзі обліку доходів і витрат через не відображення їх у декларації про майновий стан та просила врахувати їх при проведенні планової перевірки (було надано оригінали документів на 120 аркушах - видаткові та податкові накладні, квитанції РРО, прибуткові касові ордери, тощо).

Разом з чим,як вбачається з акту перевірки податковим органом досліджувалися надані позивачкою пояснення з додатками на 120 аркушах - видаткові та податкові накладні, квитанції РРО, прибуткові касові ордери, тощо. Доказів не врахування податковим органом означених документів під час проведення перевірки позивачем до суду надано не було. Акт перевірки містить посилання на заяву від 07.07.2016 року та з акту перевірки вбачається, що відповідачем були досліджені надані із заявою документи. Тобто порушення були встановлені відповідачем з урахуванням досліджених в ході перевірки документів, наданих підприємцем.

Доказів в спростування виявлених в ході порушень п. 177.1 ст. 177, п. 178. 2, п. 178.3 ст. 178, п. 167.1 ст. 167 ПКУ позивачем до суду надано не було, а тому суд дійшов висновку про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень №0009841300 від 29.07.2016 року (форма «Р» ), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 28 716,26 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою дотримання самозайнятою особою обов'язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) було встановлено, що до ДПІ у Біляївському районі ФОП ОСОБА_1 надавала Звіти форми 1- ДФ у електронному вигляді з порушенням строків надання, а саме: ІІІ кв.2014р. - №9082257157 від 28.06.2016 р. по строку до 09.11.2014 року; VI кв.2014р. -№9082257158 від 28.06.2016 р. по строку до 09.02.2015 року; І кв.2015р. - №9276855695 від 28.06.2016 р. по строку до 09.05.2015 року; ІІ кв.2015р. - №9276855692 від 28.06.2016 р. по строку до 09.08.2015 року; ІІІ кв.2015р.-№9276855694 від 28.06.2016 р. по строку до 09.11.2015 року;

VI кв.2015р. -№9276855693 від 28.06.2016 р. по строку до 09.02.2016 року.

В спростування означених висновків податкового органу позивачем не надано до суду будь-яких доказів та пояснень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх правомірність.

Також, в ході перевірки встановлено, що СГД ОСОБА_1 Н І. придбавала товар у СГД-фізичних осі (згідно наданих до перевірки податкових накладних), а саме: 11.07.2015 року СГД ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) на суму 1932,00 грн.., але виплачені сум доходів СГД-фізичній особі у Податкових розрахунках за Ф.1-ДФ не включила за ознакою доходу 157 дохід виплачений самозайнятій особі . Виходячи з вищевикладеного перевіркою було встановлено порушення позивачем п.2 Наказу Державної податкової адміністрації України в року №1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованої (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованої (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) і користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за14111/2655.

З урахуванням викладеного підстав для скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 29.07.2016 року (форма «Д» ), яким було визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходу фізичних осіб, пені у сумі 510 грн. відсутні, а тому в цій частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 слід відмовити.

Щодо правомірності прийнятого рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009861300 від 29.07.2016 року в сумі 52 588,84 грн. та штрафні санкції 2 825,14 грн. та сформованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0009851300 від 29.07.2016 року, якою вимагалося сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 52 588,84 грн., суд вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пп.4 п.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов'язаний: подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністі.

Згідно п.11 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону , встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Положеннями п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п. 3 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається з акту перевірки в ході перевірки правильності нарахування єдиного внеску з сум чистого доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, за 2014-2015 рр. встановлено порушення його нарахування, оскільки позивачем занижено суми загального оподатковуваного (чистого) доходу за 2014-2015 роки, у заявку з чим донарахуванню основного платежу по ЄСВ від підприємницької діяльності підлягає сума 52588, 84 грн., з яких за 2014 рік - 3913, 75 грн., за 2015 рік - 48675, 09 грн.

Таким чином суд погоджується з рішенням податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009861300 від 29.07.2016 року в сумі 52 588,84 грн. та штрафних санкцій 2 825,14 грн., у зв'язку з чим означене рішення та податкова вимога №Ф-0009851300 від 29.07.2016 року скасуванню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення НОМЕР_4 від 29.07.2016 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 266108, 71 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю та не доведеністю з боку позивача.

Керуючись ч.4 ст.122, ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009961300 від 29.07.2016 року в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 266108, 71грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2661(дві тисячі шістсот шістдесят одна)грн. 09коп. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян