Постанова

від 01.03.2017 по справі 819/223/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/223/17

01 березня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Ходачкевич Н.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до приватного агропромислового підприємства "Дуліби" про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - Бучацьке об'єднане УПФУ Тернопільської області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного агропромислового підприємства "Дуліби" (далі - ПАП "Дуліби", відповідач) про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи без участі представника Бучацького об'єднаного УПФУ Тернопільської області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності заперечень проти позову суду не надав.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання відповідача, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без участі представника, - суд, у відповідності до положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Приватне агропромислове підприємство "Дуліби" зареєстроване в Бучацькому об'єднаному УПФУ Тернопільської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що у ПАП "Дуліби" працювало 2 особи, по яких за період з вересня 2015 року по липень 2016 року були нараховані до відшкодування витрати по виплаті та доставці пенсій на пільгових умовах, відповідно до п.п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 22649,07 грн., а саме:

- ОСОБА_1 - на суму 13044,22 грн.,

- ОСОБА_2 - на суму 9604,85 грн.

Бучацьким об'єднаним УПФУ Тернопільської області проведено та направлено ПАП "Дуліби" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з вересня 2015 року по липень 2016 року.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ПАП "Дуліби" не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах, яка становить 22649,07 грн.

Заборгованість ПАП "Дуліби" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підтверджується: розрахунком суми позову по заборгованості щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій ПАП "Дуліби" за вересень 2015 року - липень 2016 року (а. с. 5), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з вересня 2015 р. (а. с. 6), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з жовтня 2015 р. (а. с. 7), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з листопада 2015 р. (а. с. 8), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з грудня 2015 р. (а. с. 9), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2016 р. (а. с. 10), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2016 р. (а. с. 11), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з березня 2016 р. (а. с. 12), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2016 р. (а. с. 13), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2016 р. (а. с. 14), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня 2016 р. (а. с. 15), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з липня 2016 р. (а. с. 16).

У відповідності до вимог ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки, визначені чинним законодавством.

Об'єктом оподаткування, згідно ст. 2 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а", п.п "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Процедура відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями) (надалі Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків.

Згідно з пунктами 6.4, 6.7 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).

У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з вересня 2015 по липень 2016 в розмірі 22649,07 грн., яка підтверджується наведеними вище письмовими доказами. Позивачем доведено обов'язок приватного ПАП "Дуліби" проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.

Також суд звертає увагу на те, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС України, не застосовуються.

Відповідна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України, зокрема, в постанові від 25.11.2015 року (справа № 803/2199/14), яка в силу статті 244-2 КАС України має враховуватись судом при застосуванні таких норм права.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, повно та всебічно оцінивши докази по справі, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного агропромислового підприємства "Дуліби" (48473, село Дуліби, Бучацький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30903410) на користь Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (48400, вул. Г. Шухевича, будинок 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40377488) заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 22649 (двадцять дві тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 07 коп., які перерахувати на розрахунковий рахунок №25605348201988 в ТВБВ № 100019/048 Філії - Тернопільського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 338545.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.