Ухвала

від 28.02.2017 по справі 813/3710/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р. Справа № 876/9234/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Львівфундамент на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова до Товариства з додатковою відповідальністю Львівфундамент про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова звернулось до суду з позовом до ТзДВ Львівфундамент , яким просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень-червень 2015 року в сумі 36618,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що позивач скеровував відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень-червень 2015 року, призначених відповідно до п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, відповідно до яких відповідач повинен був самостійно нараховувати та відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до 25 числа відповідного місяця на загальну суму 36618,00 грн. Суми витрат, які відображені в зазначених вище розрахунках, відповідають долученому до позовної заяви розрахунку суми боргу, а доказів погашення даної заборгованості відповідач суду не надав. З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи. Просить постанову змінити в частині стягнення з нього витрат на доставку пенсії ОСОБА_3, а саме стягнути з ТзДВ Львівфундамент витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 в розмірі 1500,00 грн. - виходячи з розміру його середньої заробітної плати у ТзДВ Львівфундамент .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що визнає факт існування заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, але не може погасити її в зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства. Разом з тим, відповідач не погоджується з оскаржуваною постановою в частині стягнення з нього заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_3, виходячи з наступного. Законодавством не врегульовано порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у випадку, коли працівник набув пільгового стажу на одному підприємстві, а довідку про підтвердження такого стажу надало інше, тобто, на думку відповідача, має місце прогалина в законодавстві. Відповідач вважає, що в даному випадку слід застосувати аналогію закону, а саме застосувати до спірних відносин положення п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , якою передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи, при цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. З врахуванням наведеного та принципу справедливості, відповідач вважає, що він повинен відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 в розмірі 1500,00 грн., а саме виходячи з розміру його середньої заробітної плати у ТзДВ Львівфундамент .

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТзДВ Львівфундамент відповідно до ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з цієї статті.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , розроблену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова у встановленому законодавством порядку та у визначені строки направляло ТзДВ Львівфундамент розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам цього підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за березень-червень 2015 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заборгованість відповідача в загальному розмірі 36618,00 грн. підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом, а саме зазначеними вище розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виданими відповідачем довідками про підтвердження пільгового стажу, довідками про виплачені суми пенсій та складеним позивачем розрахунком заборгованості. В свою чергу, будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідач суду не надав.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про протиправність включення позивачем в розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень-червень 2015 року витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_3 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , оскільки предметом спору у даній справі є саме відшкодування зазначених витрат, а не встановлення факту правильності призначення пенсії на пільгових умовах.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є і доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин за аналогією закону положень п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , оскільки відносини між страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до числа яких належать фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , чітко врегульовані наведеними вище нормами законодавства.

Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії виданої ТзДВ Львівфундамент довідки про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_3, останній здобув стаж роботи, необхідний для призначення пенсії відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а саме 12 років 8 місяців 9 днів, в період роботи на ТзДВ Львівфундамент (його попередників) з 01.07.1980 року до 30.06.1993 року, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, у відповідача наявний обов'язок відшкодування в повному обсязі фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах цьому пенсіонеру.

А доводи відповідача про те, що він повинен відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 в розмірі 1500,00 грн., а саме виходячи з розміру його середньої заробітної плати у ТзДВ Львівфундамент , є безпідставними, оскільки такий порядок не передбачений жодним нормативним актом.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Львівфундамент залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі № 813/3710/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова до Товариства з додатковою відповідальністю Львівфундамент про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 03.03.2017 року