Ухвала

від 28.02.2017 по справі 803/1901/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р. Справа № 876/9166/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пісочне на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пісочне про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області звернулось до суду з позовом до СГТзОВ Пісочне , яким просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за квітень-червень 2015 року в сумі 18378,61 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що оскільки за відповідачем як платником страхових внесків рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2015 року в сумі 18378,61 грн. і доказів сплати вказаних коштів відповідач не надав, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що він як платник фіксованого сільськогосподарського податку був звільнений від обов'язку відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . З 01.01.2015 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими сільськогосподарських товаровиробників було віднесено до платників єдиного податку 4 групи. Однак, на думку відповідача, відбулась лише формальна зміна виду податку, але він і надалі сплачує фіксований податок та не зобов'язаний сплачувати ряд податків та зборів, в тому числі спірних витрат. При цьому, відповідач вважає, що органи Пенсійного фонду не мають повноважень тлумачити норми Податкового кодексу України. А визначення цих витрат об'єктом оподаткування суперечить нормам Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Також відповідач вказує, що трьом з п'яти пенсіонерів, по яких позивач заявляє вимоги про відшкодування витрат на виплату і доставку їх пенсії, пенсія була призначена як жінкам, які працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, а ці категорії не відносяться до посад, передбачених Списками № 1 і № 2, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Крім того, позивач не надав жодних доказів понесення ним спірних витрат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СГТзОВ Пісочне відповідно до ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з цієї статті.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , розроблену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, Управління пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області у встановленому законодавством порядку та у визначені строки направляло СГТзОВ Пісочне розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за квітень-червень 2015 року, а факт їх отримання відповідачем підтверджується наданими позивачем повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заборгованість відповідача в загальному розмірі 18378,61 грн. підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом, а саме зазначеними вище розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунком заборгованості, витягом з облікової картки СГТзОВ Пісочне та довідками про нараховані та виплачені суми пенсій зазначеним вище пенсіонерам за квітень-червень 2015 року.

В свою чергу будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідач суду не надав.

Доводи відповідача про те, що не підлягають відшкодуванню витрати на виплату і доставку пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, так як вони не працювали на посадах, передбачених Списками № 1 і № 2, колегія суддів вважає безпідставними і не бере до уваги, оскільки у цих пенсіонерів наявний трудовий стаж у сільськогосподарському виробництві, набутий ними в СТзОВ Пісочне , а пенсії за віком на пільгових умовах призначені відповідно до п. ж ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення як жінкам, які працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, отже, обов'язок платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відшкодування витрат на виплату і доставку таких пенсій безпосередньо встановлений ст. 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що він як сільськогосподарське товариство звільнений від обов'язку відшкодовувати спірні витрати, оскільки відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України, з 01.01.2015 року СТзОВ Пісочне не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а є платником єдиного податку, тому у нього виник обов'язок відшкодовувати Пенсійному фонду зазначені витрати.

Твердження відповідача про те, що згідно з вказаними змінами до податкового законодавства сільськогосподарських товаровиробників було віднесено до платників єдиного податку 4 групи, але, на думку відповідача, відбулась лише формальна зміна виду податку, колегія суддів не бере до уваги, оскільки до повноважень адміністративного суду не належить тлумачення норм законодавства.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пісочне залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі № 803/1901/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пісочне про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 03.03.2017 року