П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 149/3376/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес В.О.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
02 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинення певних дій.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - прийняття необґрунтованої постанови.
20 лютого 2017 року до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника апелянта (вх.№ 2964/17) від Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
01 березня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№ 3686/17) від позивача, в яких він просив провести розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію призначену та нараховану відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80 % середньомісячного заробітку.
У зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, позивачем подано до відповідача заяву щодо перерахунку раніше призначеної пенсії у розмірі 80% середньомісячного заробітку відповідно до довідки прокуратури Вінницької області № 18/195 від 06.06.2016.
Листом від 22.06.2016 № 25/Ш-10 Хмільницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" №213 від 02 березня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія (щомісячне) довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку із чим відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Не погодившись із відмовою відповідача у перерахунку пенсії, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності відмови позивачу у перерахунку пенсії згідно з Законом України "Про прокуратуру" та відповідно до довідки прокуратури Вінницької області № 18/195 від 06.06.2016, у зв'язку із чим такі дії пенсійного органу є протиправними.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, яка діяла до 01.01.2015), держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, яка діяла до 01.01.2015), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 №76-VIII (далі - Закон №76) внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 набув чинності Закон України "Про прокуратуру", відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, ч.ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України " Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому зазначені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
З 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.
Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2017 року у справі № К/800/27464/16.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
При розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен керуватися ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 02.03.1999 N 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.
Таким чином, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України, так як у останнього відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням того, що Законом № 76-VIII внесено зміни до ч.18 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої позивач просить здійснити перерахунок призначеної пенсії.
За приписами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області задовольнити повністю.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинення певних дій скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинення певних дій відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65133397 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Біла Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні