Рішення

від 06.03.2017 по справі 914/63/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ          

06.03.2017 р.                                                             Справа№ 914/63/17

За позовом: Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі,

позивач 1:Міністерства оборони України, м. Київ,

позивач 2:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів,

до відповідача:Приватного підприємства "Твердиня", село Ставчани, Львівська область,

про: стягнення 71.553,60 грн.; розірвання договору оренди; зобов'язання звільнити та передати орендоване майно.

Суддя Трускавецький В.П.

Представники сторін не викликались.

Господарським судом Львівської області розглянуто позов Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Приватного підприємства "Твердиня" про стягнення 71.553,60 грн.; розірвання договору оренди; зобов'язання звільнити та передати орендоване майно.

В судовому засіданні від 22.02.2017 р. у справі №914/63/17 задоволено позовні вимоги про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та виселення орендаря. Однак судом у рішенні Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 р. не було зазначено про задоволення вимог про розірвання договору та виселення орендаря із займаних приміщень.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву про винесення додаткового рішення.

Суд, розглянувши вказану заяву про винесення додаткового рішення встановив наступне.

Сторонами встановлено у пункті 8.6 Договору оренди №54/2014/КЕВ від 19.06.2014 р., що орендодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. Крім того, у пункті 10.6.1 вказаного Договору оренди сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.

У пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд. Відповідно до поданої довідки про заборгованість орендаря перед орендодавцем, відповідачем допускалася несплата орендної плати протягом п'яти місяців підряд, а саме з 01.10.2015 р. по 01.02.2016 р. включно.

Отже, за обставин доведеності факту систематичного невиконання орендарем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди, передбачених частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому вимоги позивача про розірвання Договору оренди №54/2014/КЕВ від 19.06.2014 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічне положення передбачено і частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України та пункті 10.9 Договору оренди №54/2014/КЕВ від 19.06.2014 р.

Враховуючи ту обставину, що Договір розірвано, вимоги позивача про звільнення об'єкта оренди шляхом виселення відповідача з орендованого приміщення, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Лисенко, будинок 23-А, загальною площею 263,5 кв.м. в будівлях №19 та №20, військового містечка 321, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Так, судом встановлено, що в рішенні Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 р. не було розірвано договір оренди №54/2014/КЕВ від 19.06.2014 р., виселено відповідача із орендованого приміщення та стягнуто в дохід Державного бюджету судовий збір за результатами розгляду справи. Відтак, суд вважає за необхідне заяву (вх.№996/17) про прийняття додаткового рішення задовольнити повністю.

Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про прийняття додаткового рішення задовольнити повністю.

2.          Розірвати Договір оренди №54/2014/КЕВ від 19.06.2014 р., укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (адреса: вулиця Батуринська, будинок 2, місто Львів, Львівська область, 79007; ідентифікаційний код 07638027) та Приватним підприємством "Твердиня" (адреса: вулиця Біла Гора, будинок 21, село Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118; ідентифікаційний код 35653696).

3.          Зобов'язати звільнити шляхом виселення Приватне підприємство "Твердиня" (адреса: вулиця Біла Гора, будинок 21, село Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118; ідентифікаційний код 35653696) з будівель №19 та №20, військового містечка 321, загальною площею 263,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Львів, Львів, вулиця Лисенко, будинок 23-А, згідно з актом здачі-приймання. Стягувач – Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (адреса: вулиця Батуринська, будинок 2, місто Львів, Львівська область, 79007; ідентифікаційний код 07638027).

4.          Стягнути з Приватного підприємства "Твердиня" (адреса: вулиця Біла Гора, будинок 21, село Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118; ідентифікаційний код 35653696) в доход Державного бюджету України 3.200,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Трускавецький В.П.