Рішення

від 02.03.2017 по справі 910/429/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017Справа №910/429/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Купній В.В,

розглянувши справу № 910/429/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ.У.Б.К. ;

до товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕРБУД КАПІТАЛ ;

про стягнення 158 805,53 грн.

Представники сторін:

від позивача: Онопрієнко О.П., довіреність № 211 від 02.11.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ.У.Б.К. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕРБУД КАПІТАЛ про стягнення 158 805,53 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 57/15 від 01.09.2015р. у визначений строк не розрахувався за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість загалом у сумі 141 000,00 грн., за прострочення оплати якої нараховані 10 170,49 - пені, 1077,78 грн. - 3% річних та 6557,06 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017р. порушено провадження у справі № 910/429/17 та призначено її розгляд на 09.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017р. розгляд справи було відкладено на 02.03.2017р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 02.03.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 06.01.2017р. та ухвали від 09.02.2017р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі 06.01.2017р. та ухвалу від 09.02.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримані останнім.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 57/15 , відповідно до умов п.1.1 якого предметом договору є надання позивачем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єкті за адресою: Багатоповерхова житлова забудова з об'єктами соціальної інфраструктури в межах автодороги Київ-Ковель-Ягодин та вулиць Максима Залізняка, Івана Виговського, Депутатська в місті Буча Київської області (далі - об'єкт).

Виконавець надає послуги на будівельному об'єкті баштовими кранами модифікації КБ-403 (КБ-405, КБ-408), а замовник організовує надання послуг краном на об'єкті та проводить оплату наданих виконавцем послуг.

01.02.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни до п.4.1 договору, зокрема, змінено вартість послуг.

За умовами п.3.3 договору визначено обов'язок позивача виконувати монтаж, демонтаж баштового крану, підрощування крану, ремонт підкранових колій (просадку) за письмовою заявкою відповідача.

Як зазначає позивач, у вересні 2016 року, у зв'язку з закінченням робіт на об'єкті, позивачем на виконання п.3.3 договору, проведено демонтаж баштового крану та демонтаж 2,5 ланок підкранових колій (31,25 метра), відтак виконано роботи на суму 141 000 грн., про що позивачем було складено та підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1215 від 30.09.2016р. на суму 141 000,00 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1215 (форми № КБ-3), та надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення вих. № 260/1 від 11.10.2016р., який отримано відповідачем 16.10.2016р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно п.5.1 договору, виконавець щомісячно не пізніше останнього дня звітного місяця надає замовнику довідки про виконані роботи та витрати (форми № КБ-3) та Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) або Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), оформлені по договірних цінах, згідно п.4.1 договору.

Проте, як зазначає позивач, відповідач вказані акти та довідку не підписав, вартість виконаних робіт за даним актом у сумі 141 000,00 грн. не здійснив, письмової відповіді з вказівкою зауважень, що стали підставою непідписання таких актів та довідки, відповідач також не надіслав.

Враховуючи, що відповідач повну вартість виконаних робіт на суму 141 000,00 грн. позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 141 000,00 грн. за виконані роботи згідно з Актом № 1215 від 30.09.2016р. на суму 141 000,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору ним було виконано роботи на суму 141 000,00 грн., про що складено та підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1215 від 30.09.2016р. на суму 141 000,00 грн. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року (форми № КБ-3), які надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення за вих. № 260/1 від 11.10.2016р., Також позивач просив підписати дані акт та довідку, та оплатити виконані роботи. Проте, відповідач вказані акти та довідку не підписав, оплату вартості виконаних робіт за даними актом та довідкою в сумі 141 000,00 грн. не здійснив, обґрунтованої відмови від підписання актів із зазначенням зауважень щодо виконаних робіт позивачу не надіслав.

Отримання вищевказаних акту та довідки підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Одночасно суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що ним не отримано Акт здачі-приймання робіт № 1215 на суму 141 000,00 грн. та довідку форми КБ-3 за вересень 2016 року на суму 141 000,00 грн.

Також, умовами п.5.2 договору встановлено, що замовник підписує довідки та акти протягом 3-х днів з дня отримання та повертає їх виконавцю. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю довідки та акти, разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення. Виконавець коригує довідки та акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом двох робочих днів.

У випадку якщо замовник не повернув виконавцю довідки та акти в триденний термін, та не надав жодних письмових зауважень щодо отриманих довідок та актів, виконані роботи (надані послуги) вважаються такими, що виконані належним чином т прийняті замовником, у зв'язку з чим підлягають оплаті відповідно до п.5.3 договору.

Як встановлено судом, позивач надіслав, а відповідач отримав акт та довідку, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.10.2016р. та повідомленням про вручення поштового відправлення - 16.10.2016р.

Таким чином, суд вважає, що в силу положень п.5.2 договору, відповідач повинен був підписати Акт № 1215 здачі-приймання виконаних робіт на суму 141 000,00 грн. до 19.10.2016р. і оплатити по ньому виконані роботи або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

Всупереч умовам п.5.2 договору, протягом 3 днів після отримання Акту здачі-приймання виконаних робіт та довідки форми КБ-3 на суму 141 000,00 грн. відповідачем не прийнято та не підписано вказані акт та довідку.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Всупереч умовам п.5.2 договору обґрунтованих причин відмови від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт та довідки на суму 141 000,00 грн. відповідачем не надано, з претензіями щодо якості виконаних робіт відповідач до позивача не звертався.

Відповідно до п.5.3 договору, замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих виконавцем послуг за попередній місяць. Оплата наданих виконавцем послуг проводиться на підставі довідок або актів.

Відтак, згідно з умовами п.5.3 договору, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт за вересень 2016 року на суму 141 000,00 грн. настав 09.10.2016р.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 141 000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором у сумі 141 000,00 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 10 170,49 - пені, 1077,78 грн. - 3% річних та 6557,06 грн. - інфляційні втрати, які нараховані за період з 10.10.2016р. по 10.01.2017р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.6.4 договору, у разі порушення замовником строків оплати за договором більше ніж на 30 календарних днів виконавець має право стягнути х замовника неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, визнав його обґрунтованим та задовольняє зазначену вимогу у повному обсязі в сумі 10 170,49 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними, та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕРБУД КАПІТАЛ (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-В, оф. 415; код ЄДРПОУ 37602198) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ.У.Б.К. (01042, м. Київ, бульв. М. Приймаченко, 1/27; код ЄДРПОУ 39907319) 141 000 грн. - основного боргу, 10 170 грн. 49 коп. - пені, 1077 грн. 78 коп. - 3% річних та 6557 грн. 06 коп. - інфляційні втрати та 2382 грн. 08 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.03.2017р.

Суддя А.І. Привалов