Рішення

від 01.03.2017 по справі 908/29/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/7/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017 Справа № 908/29/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 243/20-19 від 11.07.2016р.

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» , м. Запоріжжя

до Орджонікідзевської районної організації товариства сприяння обороні України, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 66370,72 грн.

СУТЬ СПОРУ:

10.01.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн Міські теплові мережі з позовом до Орджонікідзевської районної організації товариства сприяння обороні України про стягнення заборгованості за договором № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2008р. в сумі 66370,72 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 01.06.2008р. між позивачем (Теплопостачальна організація) та Орджонікідзевською районною організацією товариства сприяння обороні України (Споживач), було укладено договір № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку встановленими умовами цього договору.

Позивач в період у грудні 2013р., з лютого 2014р по квітень 2014р., з жовтня 2014р. по квітень 2015р., з жовтня 2015р. по квітень 2016р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 53 768,47 грн.

Відповідач в порушення умов договору здійснював оплату за спожиту в спірному періоді теплову енергію не в повному обсязі в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 48 475,27 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 3056,10 грн., 3 % річних від простроченої суми борг в розмірі 2057,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 12782,18 грн.

З огляду на вищезазначене позивач, згідно прохальної частини, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2008р. у сумі 66370,72 грн., а саме: 13070,66 грн. основного боргу, пеню в розмірі 3056,10 грн., 3 % річних від простроченої суми борг в розмірі 2057,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 12782,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, ст. 1, 2, 54-57, 66, 67, 82 ГПК України, Законом України «Про теплопостачання» , Законом України «Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та «Правилами користування тепловою енергію» .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/7/17 та призначено розгляд справи на 02.02.2017р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 02.02.2017р. розгляд справи відкладено на 01.03.2017р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 01.03.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити, та надав заву про виправлення описки від 01.03.2017р., відповідно до якої зазначає, що позивачем у прохальній частині позовної заяви допущено технічну помилку, а саме невірно зазначено суму основного боргу до стягнення - 13070,66 грн., просить суд вважати вірним в прохальній частині позовної заяви суму основного боргу до стягнення - 48475,27 грн.

Заява позивача про виправлення описки від 01.03.2017р. розглянута судом та задоволена.

Представник відповідача у судові засідання 02.02.2017р. та 01.03.2017р. не з'являвся. Письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвали про порушення провадження у справі від 12.01.2017р. та про відкладення розгляду справи від 02.02.2017р. яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з позначкою пошти вибув .

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008р. між Орджонікідзевською районною організацією товариства сприяння обороні України (Споживач) та Концерном «МТМ» в особі директора філії Концерну «МТМ» Орджонікідзевського району ОСОБА_2 (Теплопостачальна організація) укладений договір № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період у грудні 2013р., з лютого 2014р по квітень 2014р., з жовтня 2014р. по квітень 2015р., з жовтня 2015р. по квітень 2016р. на загальну суму 53768,47 грн., а саме:

від 31.12.2013р. на суму 3829,31 грн.; від 28.02.2014р. на суму 3212,58 грн.; від 31.03.2014р. на суму 2294,81 грн.; від 30.04.2014р. на суму 1047,61 грн.; від 31.10.2014р. на суму 817,72 грн.; від 30.11.2014р. на суму 3124,30 грн.; від 31.12.2014р. на суму 5217,04 грн.; від 31.01.2015р. на суму 5379,01 грн.; від 28.02.2015р. на суму 4156,67 грн.; від 31.03.2015р. на суму 5658,05 грн.; від 30.04.2015р. на суму 2351,35 грн.; від 31.10.2015р. на суму 2050,69 грн.; від 30.11.2015р. на суму 3550,22 грн.; від 31.12.2015р. на суму 3033,47 грн.; від 31.01.2016р. на суму 4828,92 грн.; від 29.02.2016р. на суму 3618,42 грн.; від 31.03.2016р. на суму 832,74 грн.; від 30.04.2016р. на суму 85,34 грн.

На оплату вищезазначених актів виставлені рахунки на загальну суму 53768,47 грн., а саме: від 31.12.2013р. на суму 3829,31 грн.; від 28.02.2014р. на суму 3212,58 грн.; від 31.03.2014р. на суму 2294,81 грн.; від 30.04.2014р. на суму 1047,61 грн.; від 31.10.2014р. на суму 817,72 грн.; від 30.11.2014р. на суму 3124,30 грн.; від 31.12.2014р. на суму 5217,04 грн.; від 31.01.2015р. на суму 5379,01 грн.; від 28.02.2015р. на суму 4156,67 грн.; від 31.03.2015р. на суму 5658,05 грн.; від 30.04.2015р. на суму 2351,35 грн.; від 31.10.2015р. на суму 2050,69 грн.; від 30.11.2015р. на суму 3550,22 грн.; від 31.12.2015р. на суму 3033,47 грн.; від 31.01.2016р. на суму 4828,92 грн.; від 29.02.2016р. на суму 3618,42 грн.; від 31.03.2016р. на суму 832,74 грн.; від 30.04.2016р. на суму 85,34 грн.

Відповідно до п.п.3.2.6 Договору, Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

За приписами п. 6.3 Договору, підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Як зазначено в п. 6.4 Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. ОСОБА_1. Нахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 33-44-72 документи за розрахунковий період:

рахунок фактуру;

акт приймання-передачі теплової енергії;

податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7 Договору).

Згідно п.п 6.7.1 Договору, отриманий ОСОБА_1 приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

В підпункті 6.7.2 Договору сторони передбачили, що у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного ОСОБА_1 приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в ОСОБА_1, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного ОСОБА_1 з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні ОСОБА_1 та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в ОСОБА_1 наступного місяця . У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді.

Оскільки відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку визначеному договором, вказані документи надсилалися на його юридичну адресу, про що свідчать докази направлення розрахункових документів позивачем на адресу відповідача.

Відповідач свої грошові зобов'язання за договором договір № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді виконав не в повному обсязі та оплатив надані послуги частково в сумі 5293,20 грн.

Доказів оплати відповідачем суми боргу у розмірі 48475,27 грн. під час судового розгляду сторонами до матеріалів справи не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав .

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів за спожиту теплову енергію повинно бути здійснено до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання відповідача за договором договір № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Частиною 1 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на суму 53768,47 грн. оформлені позивачем відповідно до п.п. 6.7.1, 6.7.2 договору № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Враховуючи встановлений судом факт часткового не виконання Орджонікідзевської районної організації товариства сприяння обороні України грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 48475,27 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3056,10 грн., 3 % річних від простроченої суми борг в розмірі 2057,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 12782,18 грн.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» .

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В підпункті 7.2.8 договору № 201777 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді сторони визначили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.4 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.14), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

- від суми боргу 3550,22 грн. за період з 20.12.2015р. по 19.06.2016р. (182 днів прострочки) пеня складає 737,91 грн.;

- від суми боргу 3033,47 грн. за період з 20.01.2016р. по 19.07.2016р. (181 днів прострочки) пеня складає 600,39 грн.;

- від суми боргу 4828,92 грн. за період з 20.02.2016р. по 19.08.2016р. (181 днів прострочки) пеня складає 904,96 грн.;

- від суми боргу 3618,42 грн. за період з 20.03.2016р. по 19.09.2016р. (183 днів прострочки) пеня складає 646,57 грн.;

- від суми боргу 832,74 грн. за період з 20.04.2016р. по 17.10.2016р. (180 днів прострочки) пеня складає 136,88 грн.;

- від суми боргу 85,34 грн. за період з 20.05.2016р. по 17.10.2016р. (150 днів прострочки) пеня складає 11,35 грн.;

Таким чином, згідно розрахунку суду, правомірним є нарахування відповідачу пені в розмірі 3038,06 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 3038,06 грн. пені. В частині стягнення пені в розмірі 18,04 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство .

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором від № 201777 сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем (а.с.15), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

- від суми боргу 1941,42 грн. за період з 20.01.2014р. по 17.10.2016р. (1001 днів прострочки) 3 % складає 159,60 грн.;

- від суми боргу 2687,49 грн. за період з 20.03.2014р. по 17.10.2016р. (942 днів прострочки) 3 % складає 207,90 грн.;

- від суми боргу 1294,82 грн. за період з 20.04.2014р. по 17.10.2016р. (911 днів прострочки) 3 % складає 96,87 грн.;

- від суми боргу 1047,61 грн. за період з 20.11.2014р. по 17.10.2016р. (881 днів прострочки) 3 % складає 75,79 грн.;

- від суми боргу 817,72 грн. за період з 20.11.2014р. по 17.10.2016р. (697 днів прострочки) 3 % складає 46,79 грн.;

- від суми боргу 124,30 грн. за період з 20.12.2014р. по 17.10.2016р. (667 днів прострочки) 3 % складає 6,81 грн.;

- від суми боргу 5017,04 грн. за період з 20.01.2015р. по 17.10.2016р. (636 днів прострочки) 3 % складає 261,93 грн.;

- від суми боргу 5379,01 грн. за період з 20.02.2015р. по 17.10.2016р. (605 днів прострочки) 3 % складає 267,13 грн.;

- від суми боргу 4156,67 грн. за період з 20.03.2015р. по 17.10.2016р. (577 днів прострочки) 3 % складає 196,86 грн.;

- від суми боргу 5658,05 грн. за період з 20.04.2015р. по 17.10.2016р. (546 днів прострочки) 3 % складає 253,55 грн.;

- від суми боргу 2351,35 грн. за період з 20.05.2015р. по 17.10.2016р. (516 днів прострочки) 3 % складає 99,57 грн.;

- від суми боргу 2050,69 грн. за період з 20.11.2015р. по 17.10.2016р. (332 днів прострочки) 3 % складає 55,83 грн.;

- від суми боргу 3550,22 грн. за період з 20.12.2015р. по 17.10.2016р. (302 днів прострочки) 3 % складає 87,89 грн.;

- від суми боргу 3033,47 грн. за період з 20.01.2016р. по 17.10.2016р. (271 днів прострочки) 3 % складає 67,38 грн.;

- від суми боргу 4828,92 грн. за період з 20.02.2016р. по 17.10.2016р. (240 днів прострочки) 3 % складає 95,00 грн.;

- від суми боргу 3618,42 грн. за період з 20.03.2016р. по 17.10.2016р. (211 днів прострочки) 3 % складає 62,58 грн.;

- від суми боргу 832,74 грн. за період з 20.04.2016р. по 17.10.2016р. (180 днів прострочки) 3 % складає 12,29 грн.;

- від суми боргу 85,34 грн. за період з 20.05.2016р. по 17.10.2016р. (150 днів прострочки) 3 % складає 1,05 грн.;

Таким чином, згідно розрахунку суду, правомірним є нарахування відповідачу 3 % річних в розмірі 2054,82 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 2054,82 грн. 3 % річних. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 2,35 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство .

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до «Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем (а.с. 16) господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 1941,42 грн. за період лютий 2014р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 1682,94 грн.;

від суми боргу 2687,49 грн. за період квітень 2014р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 2192,40 грн.;

від суми боргу 1294,81 грн. за період травень 2014р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 981,17 грн.;

від суми боргу 1047,61 грн. за період червень 2014р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 726,44 грн.;

від суми боргу 817,72 грн. за період грудень 2014р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 444,01 грн.;

від суми боргу 124,30 грн. за період січень 2015р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 61,91 грн.;

від суми боргу 5017,04 грн. за період лютий 2015р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 2272,70 грн.

від суми боргу 5379,01 грн. за період березень 2015р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 2043,29 грн.

від суми боргу 4156,67 грн. за період квітень 2015р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 1019,90 грн.

від суми боргу 5658,05 грн. за період травень 2015р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 522,94 грн.

від суми боргу 2351,35 грн. за період червень 2015р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 162,03 грн.

від суми боргу 2050,69 грн. за період грудень 2015р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 107,88 грн.

від суми боргу 3550,22 грн. за період січень 2016р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 160,79 грн.

від суми боргу 3033,47 грн. за період лютий 2016р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 109,11 грн.

від суми боргу 4828,92 грн. за період березень 2016р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 193,78 грн.

від суми боргу 3618,42 грн. за період квітень 2016р. - серпень 2016р. втрати від інфляції грошових коштів складають 107,94 грн.

від суми боргу 832,74 грн. за період травень 2016р. - серпень 2016р. в цьому періоді індекс інфляції становив менше одиниці таким чином сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача повинна бути зменшена у відповідному розмірі на 4,16 грн.;

від суми боргу 85,34 грн. за період червень 2016р. - серпень 2016р. в цьому періоді індекс інфляції становив менше одиниці таким чином сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача повинна бути зменшена у відповідному розмірі на 0,51 грн.

Загальна сума інфляційних втрат згідно розрахунку суду становить 12 784,56 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 12 782,18 грн. інфляційних втрат так як заявлені в межах належної суми до сплати.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство .

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми 66370,72 грн. в частині 20,39 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 66350,33 грн.

Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 0, 99 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1364,36 грн. судового збору (99, 01 % від належних до сплати 1378,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Орджонікідзевської районної організації товариства сприяння обороні України (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 2, код ЄДРПОУ 02727153) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) 48 475 (сорок вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 27 коп. основного боргу. Видати наказ

Стягнути з Орджонікідзевської районної організації товариства сприяння обороні України (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 2, код ЄДРПОУ 02727153) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) 3038 (три тисячі тридцять вісім) грн. 06 коп. пені, 2054 (дві тисячі п'ятдесят чотири) грн. 82 коп. - 3 % річних, 12782 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 18 коп. інфляційних втрат та 1364 (одну тисячу триста шістдесят чотири) грн. 36 коп. витрат на судовий збір. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 06.03.2017р.

Суддя О.А. Топчій