Рішення

від 28.02.2017 по справі 922/4462/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р.Справа № 922/4462/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Центрального споживчого товариства, смт. Борова, Харківська обл. треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Борівська селищна рада Борівського району Харківської області, смт. Борова, Харківська обл. 2) Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Борова, Харківська обл. про знесення самочинно збудованого нерухомого майна за участю представників сторін:

позивача - Симоненко Г.М. (довіреність б/н від 01.11.2016 р.);

відповідача - ОСОБА_2 (особисто);

третьої особи - Тертишний О.В. (Борівський селищний голова), Гавран О.Є. (довіреність № 78 від 22.02.2017 р.)

третьої особи - 2 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Центральне споживче товариство, смт. Борова, Харківська обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням прийнятої та задоволеної судом заяви про зміни та уточнення до позовної заяви (вх. № 3762 від 06.02.2017 р.) просить суд зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1016 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, якою на правах оренди користується Центральне споживче товариство на підставі договору оренди землі б/н від 01.12.2013 р., шляхом знесення частини самочинно збудованої нежитлової будівлі площею 24 кв. м., розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач без наявності відповідного дозволу з боку позивача на орендованій позивачем земельній ділянці за адресою АДРЕСА_3 здійснює самочинне будівництво приміщення, чим порушує права та інтереси позивача щодо користування земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2016 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2017 р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Борівську селищну раду Борівського району Харківської області, смт. Борова, Харківська обл. (далі за текстом - третя особа - 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2017 р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі за текстом - третя особа - 2).

Розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2017 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів за відповідним клопотанням відповідача.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.. № 897 від 11.01.2017 р.) в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зокрема, відповідач посилається на те, що з метою здійснення будівництва нежитлового приміщення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, та частково АДРЕСА_2 він в 2006 році звернувся до власників сусідніх будівель з приводу надання відповідного дозволу на будівництво в стиковку з магазином ІНФОРМАЦІЯ_2 та магазином ІНФОРМАЦІЯ_3 . На відповідну заяву відповідача, голова правління Борівського РПС ОСОБА_6, як власник магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , дав письмову згоду що він не заперечує проти будівництва павільйону в стиковку до стіни магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 . Аналогічну згоду також надав і власник магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 - ФОП ОСОБА_7 Відповідач зазначає, що отримавши відповідні дозволи, він в 2006 році почав будівництво власного нежитлового приміщення в стик з магазином ІНФОРМАЦІЯ_2 Борівського РПС, та відступивши певну відстань від магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 ФОП ОСОБА_7, проте збудувавши фундамент і частину стін в 2006 році залишив будівництво до 2015 року. Відповідач зазначає, що до 2015 року ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_7 не заперечували проти площі забудови, проте, коли в 2015 році він вирішив продовжити забудову, останні в особі новоствореного Центрального споживчого товариства, смт. Борова, Харківська обл. (позивач) проти такої забудови заперечили, що і стало причиною спору в межах даної справи.

Таким чином, на думку відповідача, його дії з будівництва нежитлового приміщення на земельній ділянці в смт. Борова, АДРЕСА_2 є цілком правомірними та не носять характер самочинного будівництва.

Позивач надав суду письмові пояснення у справі (вх. № 1048 від 16.01.2017 р.) в яких заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та зокрема зазначає про безпідставність доводів останнього про надання йому дозволу на будівництво з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки в даному випадку відповідач порушує права та інтереси юридичної особи - Центрального споживчого товариства, смт. Борова, а не ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Третя особа - 1 надіслала на адресу суду письмові пояснення (вх.. № 2686 від 27.01.2017 р.) та листи (вх. № 909 від 12.01.2017 р., вх. № 5129 від 14.02.2017 р.) в яких зазначила, що самостійних вимог щодо предмету спору не має, і у вирішенні питання про розгляд справи покладається на розсуд суду.

Третя особа - 2 відзиву на позов не надала.

Позивач, в порядку визначеному ст. 38 ГПК України звернувся до суду з клопотанням (вх. № 1045 від 16.01.2017 р.) в якому просив зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію у Харківській області провести перевірку та надати суду відомості щодо правомірності будівництва відповідачем нежитлової будівлі, розташованій на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2017 р. зазначене клопотання задоволено, та зобов'язано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (адреса: 61145, м. Харків вул. Космічна, 21-а корпус-1) провести перевірку та надати суду відомості щодо правомірності будівництва нежитлової будівлі на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, в т.ч. щодо її будівництва на суміжній з сусіднім користувачем земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,1016 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що орендується Центральним споживчим товариством, смт. Борова, Харківська обл. За результатами перевірки надати суду відповідний акт.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 31.01.2017 р., та від 14.02.2017 р. повторно зобов'язано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області вчинити зазначені вище дії.

Проте, станом на момент винесення даного рішення вимог суду Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області виконані не були.

З цього приводу судом вирішено винести стосовно Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області окрему ухвалу.

На судове засідання 28.02.2017 р. прибули представники позивача, відповідача та третьої особи - 1.

Представник позивача підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Представники третьої особи - 1 у вирішення питання щодо правомірності чи неправомірності позовних вимог покладаються на розсуду суду.

Третя особа - 2 на судове засідання свого представника не направила, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неприбуття представника не повідомила.

Оскільки неявка на судове засідання представника третьої особи - 2 не перешкоджає розгляду справи, суд вважає розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору оренди землі б/н від 01.12.2013 року, укладеного між Борівською селищною радою Борівського району Харківської області (Орендодавець) та Центральним споживчим товариством (Орендар) строком на 49 (сорок дев'ять) років, Центральне споживче товариства є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,1016 га, в тому числі земля під нежитловою будівлею, яка використовується в комерційних цілях - 0,0442 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

На вищевказаній орендованій земельній ділянці розміщена частина нежитлової будівлі (нині магазин ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка належить Центральному споживчому товаристві на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 26 квітня 2010 року, укладеного між Борівською районною спілкою споживчих товариств, як продавцем, та Центральним споживчим товариством, як покупцем, та зареєстрованого в реєстрі № 985, посвідченого приватним нотаріусом Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренко О.І.

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок для оптової торгівлі та роздрібної торгівлі, виготовленого Борівським бюро технічної інвентаризації 27.04.2010 р., власником нежитлових приміщень в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_2 є Центральне споживче товариство.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є орендарем сусідньої земельної ділянки площею 0.0112 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої в АДРЕСА_3 на підставі укладеного між ним та Борівською селищною радою, як орендодавцем, договору оренди землі б/н від 20.09.2015 р. Дана земельна ділянка згідно з умовами цього договору надана ФОП ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У 2015 році на земельній ділянці між будівлями по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 розпочалося та продовжує здійснюватися будівництво нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3.

При цьому, частина будівлі, що будується ФОП ОСОБА_2 виходить за встановлену тверду межу суміжної земельної ділянки, а саме, прибудинкову територію, що виділена та належить на праві оренди Центральному споживчому товаристві, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Крім того, самочинно побудована ФОП ОСОБА_2 будівля стик у стик примикає до будівлі Центрального споживчого товариства, а саме, магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 23.12.2016 року Борівською селищною радою Борівського району Харківської області комісійно обстежена земельна ділянка 0,01016 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що орендується Центральним споживчим товариством, за результатами чого складено відповідний акт обстеження від 10.01.2017 р. Згідно з даним актом обстеження встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці розташована не житлова споруда на фундаментній основі. З правої сторони зазначеної споруди примикає в притул нежитлова будівля ФОП ОСОБА_2; вказана споруда розташована таким чином, щ займає земельну ділянку орієнтовною площею 24 кв. м. Центрального споживчого товариства, яка надана останньому для обслуговування нежитлової будівлі.

Позивач зазначає, що побудована відповідачем будівля завдає великих незручностей у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням, повністю закриває три вікна, чим створює затінення та інші незручності для її власника, порушує вимоги ДБН 360 - 92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень оскілки побудована без урахувань протипожежних відстаней до сусідніх будівель, перешкоджає позивачу у повній мірі здійснювати право власності на своє майно, оскільки унеможливлює йому доступ до його будівлі транспортними засобами.

Позивач також вказує, що будівництво нежитлової будівлі здійснюється відповідачем самочинно, без необхідної містобудівельної документації, яка передбачена чинним законодавством України, що підтверджується наступним.

Згідно з листом Борівської селищної ради Борівського району Харківської області № 408 від 23.09.2016 року, заяви ОСОБА_2 щодо зведення на орендованій ним земельній ділянці певних об'єктів будівництва не надходили.

Згідно з листом Борівського районного сектору Головного управління Державної служби України з надвичайних ситуацій у Харківській області № 466/520 від 01.12.2016 року, в квітні місяці 2016 року ФОП ОСОБА_2 надав до Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області декларацію про початок будівельних робіт за номером ХК 082161110788 на реконструкцію торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_3. В даній декларації вказано про реконструкцію торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, а по факту будується капітальна будівля на фундаментній основі з білої силікатної цегли, відстань між існуючою будівлею магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 та новобудовою складає 1 метр, а між існуючою будівлею магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 та новобудовою взагалі протипожежний розрив відсутній, також забудовником закладені цеглою два вікна магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить ДБН 360 - 92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Обставини щодо усунення відповідачем перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2, що орендується позивачем, шляхом зобов'язання відповідача знести самочинно збудоване нежитлове приміщення, що знаходиться на цій земельній ділянці, стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Разом з тим, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ще в 2001 році він звертався з заявою до Борівської районної державної адміністрації щодо надання йому земельної ділянки для будівництва торгівельного павільйону, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Рішенням Борівської селищної ради № 270 від 11.09.2001 року позивачу був наданий дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва торгівельного павільйону в АДРЕСА_3, між магазином ІНФОРМАЦІЯ_2 та місцем під забудову приватного магазину. Відповідач вказує, що забудовою цього приватного магазину (нині це магазин ІНФОРМАЦІЯ_3 ) займався ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6

Відповідач вказує, що в 2004 році власником магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 була Борівська РПС (директор ОСОБА_6), а власником магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 був ФОП ОСОБА_7, і між їхніми магазинами йому була виділена земельна ділянка для забудови. 11.03.2005 року комісією Борівської селищної ради було проведено обстеження земельної ділянки, наданої відповідачу під забудову. Була виготовлена технічна документація на земельну ділянку площею 0.0112 га, присвоєний кадастровий номер НОМЕР_4.

Відповідач зазначає, що щоб в процесі будівництва власної будівлі не відступати значну відстань від будівель магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 Борівської РПС та магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, він вирішив узгодити з останніми питання надання відповідних дозволів на будівництво.

Як зазначає відповідач, він звернувся з письмовою заявою від 02.10.2006 р. до голови правління Борівського РПС ОСОБА_6 (власника магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2") з метою надання дозволу на будівництво павільйону в стик зі стіною магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2". На відповідну заяву ОСОБА_6 листом від 02.11.2016 р. дав письмову згоду що він не заперечує проти будівництва павільйону в стик до стіни магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З аналогічною письмовою заявою від 02.03.2016 р. відповідач звернувся і до власника магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 ФОП ОСОБА_7, який шляхом внесення запису до цієї заяви надав дозвіл на будівництво відповідачем павільйону в стик з магазином ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач зазначає, що отримавши відповідні дозволи від суміжних користувачів він в 2006 р. розпочав будівництво власного павільйону в стик до стіни магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 Борівського РПС та відступивши 1 метр від стіни магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 ФОП ОСОБА_7, проте, збудувавши фундамент та частково стіни до кінця будівництво так і не завершив. В 2015 році він вирішив продовжити будівництво павільйону. З цією метою він уклав з Борівською селищною радою договір оренди від 20.09.2015 р. земельної ділянки площею 0.0112 га, розташованої в АДРЕСА_3; на початку 2016 року подав в Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт по торгівельному павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів в АДРЕСА_3.

Відповідач вказує, що після того, як був виготовлений технічний паспорт на забудову він розпочав реконструкцію стін та продовжив будівництво павільйону.

За таких обставин, відповідач вважає, що будівництво ним проведено на законних підставах та без порушення права та інтересів позивача.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 1-2 ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Статтею 152 ЦК України, зокрема передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в т.ч. шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, Центральне споживче товариство, смт. Борова, Харківська обл., як орендар земельної ділянки загальною площею 0,1016 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, має право на усунення перешкод в користуванні цією земельною ділянкою з боку осіб, які порушують це право.

Згідно з п. 1-4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2012 р. № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зокрема зазначено, що будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

В пункті 8 цієї ж постанови зазначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав. Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством. Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону № 3038-VI.

В пункті 17 цієї ж постанови вказано, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК. Позов може бути пред'явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов'язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Згідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Факт будівництва ФОП ОСОБА_2 будівлі, частина якої перебуває на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та яка орендується Центральним споживчим товариством підтверджується матеріалами справи, та ФОП ОСОБА_2 жодним чином не спростовується.

Згідно з актом комісії Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 10.01.2017 р. нежитлова будівля ФОП ОСОБА_2 частково побудована на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3, розташованій за адресою АДРЕСА_2, що надана в оренду Центральному споживчому товариству, і будівля ФОП ОСОБА_2 займає на цій земельній ділянці площу орієнтовно 24 кв. м.

Оскільки ФОП ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів надання йому дозволу Центральним споживчим товариством на здійснення будівництва на зазначеній земельній ділянці, а так само доказів надання дозволу на проведення будівництва з боку контролюючих органів, суд приходить до висновку про часткове задоволення поданого позивачем позову, та зобов'язання ФОП ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1016 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, якою на правах оренди користується Центральне споживче товариство на підставі договору оренди землі б/н від 01.12.2013 р., шляхом знесення частини самочинно збудованої нежитлової будівлі площею 24 кв. м., розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2.

Суд також зазначає, що позовні вимоги Центрального споживчого товариства про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 знести всю побудовану ним будівлю не підлягають задоволенню, оскільки як свідчать матеріали справи, дана будівля побудована також на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, яку ФОП ОСОБА_2 орендує згідно з договором оренди, укладеного з Борівською селищною радою. Тобто у випадку зобов'язання ФОП ОСОБА_2 знести всю будівлю, будуть порушені права останнього на володіння та користування майном, створеним на законних підставах.

Посилання ФОП ОСОБА_2 на те, що згоду на будівництво павільйону на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 в стик з будівлею магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 йому надав колишній власник зазначеного магазину Борівська РПС в особі голови правління ОСОБА_6 (лист від 02.11.2006 р.), та ФОП ОСОБА_7, (як власник магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який нині є керівником Центрального споживчого товариства (лист від 02.11.2006 р.), суд вважає безпідставними, оскільки по-перше, право користування чужою земельною ділянкою в передбачений Законом спосіб (ст. ст. 99-100 Земельного кодексу, ст. ст. 402-404 ЦК України) позивач з зазначеними особами не оформлював, по-друге, такі домовленості ФОП ОСОБА_2 мав з Борівською РПС та ФОП ОСОБА_7, тоді як в даному випадку землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, на якій ФОП ОСОБА_2 здійснює будівництво, є інша юридична особа - Центральне споживче товариство.

Суд також враховує, що ні укладений між Борівською селищною радою Борівського району Харківської області та Центральним споживчим товариством договір оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2013 р., ні Договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі (магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 26 квітня 2010 року, укладений між Борівською районною спілкою споживчих товариств та Центральним споживчим товариством не містить будь-яких обмежень щодо права користування земельною ділянкою та будівлею через наявність у ФОП ОСОБА_2 права забудови цієї земельної ділянки в стик до магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, суд також зазначає, що здійснене ФОП ОСОБА_2 будівництво на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 в стик до магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснено з істотним порушенням затверджених на законодавчому рівні будівельних норм.

До матеріалів справи залучено лист Борівського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області Хе 466/520 від 01.12.2016року, з якого вбачається, що в квітні 2016 року ФОП ОСОБА_2 надав до Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області декларацію про початок будівельних робіт за номером ХК 082161110788 на реконструкцію торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Виходом на місце будівництва за вище вказаною адресою, було встановлено, що в декларації про початок робіт за номером ХК 082161110788 вказано реконструкцію торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, а по факту будується капітальна будівля на фундаментній основі з білої силікатної цегли, відстань між існуючою будівлею магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 та новобудовою складає 1 метр, а між існуючою будівлею магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 та новобудовою взагалі протипожежний розрив відсутній, також забудовником закладені цеглою два вікна магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виявлені факти суперечать вимогам ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Таблиця №3.1.

По нормі протипожежні відстані між будівлею магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 та новобудовою повинна складати 9 метрів, а між будівлею магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 відстань повинна складати 8 метрів.

Крім того, відповідно до Державних будівельних норм 360 - 92**, додатку 3.1 таблиці 1, мінімальні протипожежні розриви між будівлями повинні становити не .менше 6 метрів.

Згідно з пунктом 1.14 розділу ІІІ НАПБ А.01.001 - 2014 Правила пожежної безпеки в Україні споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи того призначення повинні розміщуватися на відстані не менше 10 метрів від інших будівель та споруд.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про будівельні норми , застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача стосовно порушення відповідачем при здійсненні будівництва його прав та інтересів як користувача та власника будівлі, в т.ч. його права на безпеку використання та експлуатації приміщення, до якого відповідач самочинно в стик прибудував власне приміщення.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5 виданий Борівським РВ ГУМВС України 15.08.2007 р., адреса: 63801, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_2) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, загальною площею 0,1016 та, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, якою на правах оренди користується Центральне споживче товариство (адреса: 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Миру, 14; код ЄДРПОУ 32468879) на підставі Договору оренди землі б/н від 01.12.2013 року, шляхом знесення частини самочинно збудованої нежитлової будівлі орієнтовною площею 24 кв. м, розташованої на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5 виданий Борівським РВ ГУМВС України 15.08.2007 р., адреса: 63801, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_2) на користь Центрального споживчого товариства (, адреса: 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Миру, 14; код ЄДРПОУ 32468879) 1378,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2017 р.

Суддя О.І. Байбак