Рішення

від 28.02.2017 по справі 910/22509/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.2017Справа №910/22509/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/22509/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція , м. Київ,

до громадської організації Майбутнє Дарниці , м. Київ,

про стягнення 9 685,88 грн.,

за участю представників:

позивача - Якуб Г.О. (довіреність від 13.12.2016 № 80);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з громадської організації Майбутнє Дарниці (далі - Організація): 10 611,94 грн. вартості безпідставно набутого майна; 1 465,34 грн. втрат від інфляції; 283,79 грн. 3 % річних, а всього 12 361,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 24.01.2017.

17.01.2017 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

24.01.2017 позивач подав суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою заборгованості відповідачем і просив суд стягнути з Організації: 8 914,23 грн. вартості безпідставно набутого майна; 1 465,34 грн. втрат від інфляції; 283,79 грн. 3% річних, а всього 10 663,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 розгляд справи було відкладено на 07.02.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

07.02.2017 позивач подав суду заяву про зміну підстав позову, посилаючись на укладення сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 11.01.2017 № 4450113/3юр (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 відкладено розгляд справи на 28.02.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

28.02.2017 позивач подав суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою заборгованості відповідачем і просив суд стягнути з Організації: 7 936,75 грн. боргу; 1 465,34 грн. втрат від інфляції; 283,79 грн. 3% річних, а всього 9 685,88 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 28.02.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору від 15.05.2013 № 95/2013 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), комунальним підприємством Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва (балансоутримувач) і Організацією (орендар), з 15.05.2013 відповідач є орендарем нежитлового приміщення площею 49,60 м 2 , розташованого за адресою: м. Київ, вул. Крупської (після перейменування вул. Чубинського), буд. 10, та споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

З 01.07.2014 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку № 10 по вул. Чубинського в м. Києві здійснюється позивачем.

Позивач вказує, що з січня 2015 року по жовтень 2016 року він надав відповідачу послуги з центрального опалення обсягом 13,0797 Гкал та послуги з постачання гарячої води обсягом 46,184 куб.м., загальною вартістю 10 611,94 грн., проте Організація не оплатила вказані послуги.

Разом з тим, 11.01.2017 Товариством (виконавець) та Організацією (споживач) укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором (пункт 1 Договору);

- суб'єктом користування послугами є орендар нежитлового приміщення по вул. Чубинського, буд. 10; опалювальна площа (об'єм) нежитлового приміщення 49,60 м 2 (пункти 2 та 3 Договору);

- тарифи на послуги (з врахуванням податку на додану вартість) на дату укладання Договору становлять: з централізованого опалення: з будинковими без будинкових приладів обліку теплової енергії 1 549,38 (з ПДВ) грн. за гігакалорію; з центрального постачання гарячої води 83,27 (з ПДВ) грн. за куб. метр (пункт 5 Договору);

- плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (пункт 7 Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 9 Договору);

- послуги оплачуються готівкою або в безготівковій формі (пункт 10 Договору);

- за наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених Договором на встановлення засобів обліку (пункт 11 Договору);

- споживач зобов'язаний, зокрема: оплачувати послуги в установлений Договором строк (підпункт 1 пункту 17 Договору);

- Договір укладається на строк до 11 січня 2018 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (пункт 31 Договору);

- дія Договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме з 01 січня 2015 року (пункт 32 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором департаменту енергозбуту Боровською Владленою Сергіївною, яка діяла на підставі довіреності від 13.12.2016 № 85, та від відповідача - головою правління Пахольницьким Юрієм Олексійовичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Як визначено частинами першою та другою статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Товариство, заявляючи даний позов, просило суд стягнути з відповідача 8 695,36 грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Так, позивач подав суду такі рахунки-фактур: від 31.01.2015 № 113/3юр-01 на суму 785,35 грн.; від 28.02.2015 № 113/3юр-02 на суму 910,36 грн.; від 31.03.2015 № 113/3юр-03 на суму 977,48 грн.; від 30.04.2015 № 113/3юр-04 на суму 331,25 грн.; від 31.05.2015 № 113/3юр-05 на суму 47,99 грн.; від 30.06.2015 № 113/3юр-06 на суму 54,85 грн.; від 31.07.2015 № 113/3юр-07 на суму 11,20 грн.; від 31.10.2015 № 113/3юр-10 на суму 530,24 грн.; від 30.11.2015 № 113/3юр-11 на суму 652,96 грн.; від 31.12.2015 № 113/3юр-12 на суму 802,63 грн.; від 31.01.2016 № 113/3юр-01 на суму 1 230,08 грн.; від 29.02.2016 № 113/3юр-02 на суму 860,40 грн.; від 31.03.2016 № 113/3юр-03 на суму 816,99 грн.; від 30.04.2016 № 113/3юр-04 на суму 153,40 грн.; від 31.05.2016 № 113/3юр-05 на суму 21,37 грн.; від 31.07.2016 № 113/3юр-07 на суму 128,45 грн.; від 31.08.2016 № 113/3юр-08 на суму 105,82 грн.; від 30.09.2016 № 113/3юр-09 на суму 128,45 грн.; від 31.10.2016 № 113/3юр-10 на суму 1 350,44 грн.

У свою чергу, позивач не подав суду документального підтвердження вручення чи надсилання вказаних рахунків відповідачу.

Під час розгляду даної справи позивач зменшив позовні вимоги та вказав, що після порушення провадження у справі 20.01.2017 та 21.02.2017 відповідачем сплачено заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з січня 2015 року по лютий 2015 року включно у сумі 2 675,19 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку.

Таким чином, заборгованість Організації перед Товариством складає 7 936,75 грн. (10 611,94 грн. - 2 675,19 грн.).

Позивач подав суду документальне підтвердження звернення 07.07.2016 до відповідача з вимогою сплати заборгованість (претензія від 07.07.2016 №УНПН-1431).

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги складає 7 936,75 грн.; доказів сплати Організацією на користь Товариства вказаної суми суду не подано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 7 936,75 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 465,34 грн. втрат від інфляції та 283,79 грн. 3% річних. Позивач визначає період прострочення з 21.02.2015 по 23.11.2016 та зазначає, що оскільки відповідачем проведено оплату заборгованості за отримані послуги з простроченням лише 20.01.2017 та 21.02.2017, після того як позивачем подано позов до суду, підстави для перерахунку інфляційних втрат та 3% річних, розрахованих до 23.11.2016, відсутні.

На думку, позивача ним правомірно нараховано втрати від інфляції та 3 % річних, оскільки відповідач в силу Закону України Про житлово-комунальні послуги є споживачем послуг централізованого опалення, тощо.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Уклавши Договір, сторони погодили, що його дія поширюється на відносини з 01.01.2015.

Разом з тим, умовами Договору не передбачено, що Організація взяла на себе зобов'язання сплатити нараховані Товариством втрати від інфляції та 3 % річних.

Оскільки, позивачем не подано суду доказів, що підтверджують факт виставлення відповідачу рахунків-фактур, пред'явлення вимоги щодо їх сплати в порядку статті 530 ЦК України, то підстав для нарахування та стягнення 3 % річних і втрат від інфляції немає.

Товариство, будучи постачальником послуг за адресою: м. Київ, вул. Крупської, 10, не вчиняло жодних дій для розшуку споживача послуг (у всіх поданих суду рахунках-фактур відсутній одержувач), пред'явлення вимог щодо сплати заборгованості та стягнення боргу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з громадської організації Майбутнє Дарниці (02096, м. Київ, вул. П.Чубинського, 10; ідентифікаційний код 38611245) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20; ідентифікаційний код 37739041): 7 936 (сім тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 75 коп. боргу та 1 129 (одну тисячу сто двадцять дев'ять) грн. 15 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 06.03.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук