Постанова

від 28.02.2017 по справі 908/2628/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2017 справа №908/2628/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 не з'явились; не з'явились; Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» , м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 року у справі№908/2628/16 ( ОСОБА_5О.) за позовом: до відповідача: про Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» , м.Бердянськ, Запорізька область Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» , м. Бердянськ, Запорізька область зобов'язання укласти договір.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» про зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» укласти з Публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» договір № 38/1 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення в редакції Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» .

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 р. позов Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» , м.Бердянськ, Запорізька область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» , м. Бердянськ, Запорізька область про зобов'язання укласти договір задоволено.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» , м. Бердянськ, Запорізька область звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 року по справі №908/2628/16 , за змістом якої просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 р. по справі №908/2628/16. Постановити нове рішення по даній справі, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, просив розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача - апелянта.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2016 р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Ломовцева Н.В., Зубченко І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.01.2017 р. прийнято апеляційну скаргу у справі №908/2628/16 до провадження. Справу призначено до розгляду на 20.02.17 р. о 10:30 год.

Від представника позивача отримано відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий та долучений до матеріалів справи.

13.02.2016 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, які також було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 28.02.2017 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надсилав письмові пояснення, за змістом яких, крім іншого, просив розглянути апеляційну скаргу без участі скаржника, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача, що не скористався правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №908/2628/16.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 546 від 14.09.2005 р. «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді» Закрите акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» ) визначено виконавцем послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання.(а.с. 23)

Рішенням загальних зборів власників житлових та нежитлових приміщень будинків № 47 по пр. Праці та № 7 по вул. Пушкіна у м. Бердянськ було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» , державну реєстрацію якого проведено 15.12.2014р. за №10991020000005299.

На підставі рішення Бердянської міської ради Запорізької області шостої сесії VII скликання № 5 від 21.02.2016р., нежитлове приміщення на першому поверсі площею 72,10 кв.м. у будинку № 47/14 по вул. Праці-Шмідта, ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» за актом здачі-приймання від 12.02.2016р. було передано ОСББ «КАСКАД 47-7» .

З метою з'ясування фактичного користувача вбудованого нежитлового приміщення першого поверху багатоповерхового житлового будинку № 47 по проспекту Праці, позивачем здійснено обстеження приміщення 25.03.2016р. про що складено відповідний акт.

Вищевказаним актом встановлено, що у приміщенні здійснюється ремонт ОСББ «КАСКАД 47-7» , площа приміщення 24,73 кв.м. У приміщенні наявне централізоване опалення: одна чавунна батарея 7 секцій, два стояки центрального опалення діаметром 20 мм, теплоносій циркулює, приміщення використовується ОСББ. Акт містить заперечення відповідача від його підписання, з посиланням на те, що приміщення є нежитловим і відповідач не зобов'язаний сплачувати за теплопостачання.(а.с. 14)

За матеріалами справи вбачається, що 22.04.2016р. позивачем на адресу відповідача, супровідним листом за вих. № 1078 було направлено для підписання проект договору № 38/1 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 19.04.2016р. у двох примірниках.

Але, від відповідача підписаний примірник договору повернутий не був, будь-яких пропозицій до редакції договору також не надходило.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» , м. Бердянськ, Запорізька область на адресу позивача 06.10.2016 р., направлено лист за вих. 92 від 05.10.2016р. з повідомленням того факту, що правлінням ОСББ «КАСКАД 47-7» за узгодженням із мешканцями будинку, було прийнято рішення про демонтування опалювального пристрою у нежитловому приміщенні, в зв'язку з відсутністю потреби для його централізованого опалення. Запропоновано направити фахівця для сумісного актування відсутності пристрою опалення.(а.с. 47)

Суд першої інстанції дослідив матеріали справи та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Положеннями ст. 184 Господарського кодексу України передбачено особливості укладення господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів з дотриманням умов, передбачених статтями 179 (на основі примірних і типових договорів),181 цього Кодексу.

Укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. (ст. 179 Господарського кодексу України)

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачений загальний порядок укладання господарських договорів. Укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України, відповідно до якої, судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи наведене, необхідною умовою щодо спонукання в судовому порядку укласти господарський договір є, зокрема, обов'язковість для сторін укладення такого договору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» , теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» )

Відповідно до ст.ст. 19, 24 Закону України „Про теплопостачання» , основним обов'язком споживача теплової енергії - є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються «Правилами користування тепловою енергією» (далі Правила № 1198), затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007р. № 1198 та "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою KMУ від 21.07.2005р. № 630 (далі Правила № 630). Вказані правила є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями.

Відповідно до п. 4 Правил № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Послуги надаються споживачеві згідно договору, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, виконавцем згідно з типовим договором і укладається за його ініціативою. (п.8 Правил № 630,)

В розумінні наведених норм, необхідною умовою для зобов'язання відповідача до укладення договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді є встановлений судом факту постачання теплопостачальною організацією теплової енергії відповідачу та споживання її останнім.

Суд першої інстанції ухвалою від 24.10.2016р. у справі № 908/2628/16, зобов'язав позивача здійснити обстеження нежитлового вбудованого приміщення, площею 72.10 кв.м, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Праці, 47 та встановити наявність (відсутність) об'єкту опалення.(а.с. 77)

Матеріали справи містять акт від 02.11.2016р., який було складено представниками ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» , за результатами проведення технічного обстеження нежитлового вбудованого приміщення, площею 72.10 кв.м, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Праці, 47.

Вищевказаним актом було встановлено: наявність в нежитловому приміщення централізованого опалення (зворотні та подаючи трубопроводи); елемент опалення демонтовано в приміщенні від центральної мережі теплопостачання самовільно; дозвіл на переобладнання системи опалення не надано; погодження на відключення від централізованої системи опалення ПАТ Бердянське підприємство теплових мереж» не надавалось; теплоносій циркулює. Акт має відмітку про відмову відповідача від його підписання.

Відповідно до схеми розподілу меж обслуговування теплових мереж від котельні № 22 між ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» та ОСББ «Каскад 47-7» (житлового будинку по пр. Праці, буд. 47) підключення та відпуск теплової енергії на багатоповерховий будинок здійснюється через єдиний ввід. (а.с. 85)

Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» , м.Бердянськ, Запорізька область у своїх поясненнях вказує на те, що відпуск теплової енергії на вбудоване приміщення здійснюється з початком опалювального сезону та пуском теплової енергії на багатоповерховий будинок.

Але, позивачем не надано доказів надання послуг з постачання теплової енергії на житловий будинок за адресою: буд. № 47/14 по вул. Праці-Шмідта, площею 72,10 кв.м.

А саме, відсутнє як рішення уповноваженої особи на початок опалювального сезону, так і акти включення опалення на початок опалюваного періоду по вищевказаній адресі.

Самовільне демонтування відповідачем опалювального приладу - чавунної батареї із 7 секцій, не зумовило припинення постачання позивачем теплової енергії на вказаний об'єкт, що підтверджується актом обстеження нежитлового приміщення від 02.11.2016р., відповідно до якого теплоносій є таким, що циркулює.

Таким чином, само по собі демонтування опалювального приладу не припиняє циркулювання теплової енергії, оскільки її відпуск здійснюється позивачем через єдиний ввід і на опалення житлового будинку і на вбудоване нежитлове приміщення.

Положеннями п. 24 Правил № 630 передбачена можливість споживача відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення від мереж централізованого опалення може здійснюється лише у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне ж відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 25 Правил № 630).

Отже, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил № 630).

Таким чином, при відмові від послуг з теплопостачання відповідач повинен дотримуватись певної процедури, що передбачена актами цивільного законодавства, так само як позивач, при наданні послуг з централізованого опалення, повинен дотримуватись норм, що встановлені актами цивільного законодавства, в тому числі, забезпечувати безперебійну роботу системи центрального опалення жилого будинку в опалювальний сезон.

Відключення радіаторів опалення без дотримання встановленого для цього порядку не є підставою для звільнення від оплати фактично наданих, але не використаних послуг.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, якщо ж на думку відповідача, ОСББ ««Каскад 47-7»» не споживає того обсягу теплової енергії, що визначений позивачем у проекті договору, він не позбавлений можливості забезпечити системи теплопостачання будинку приладами комерційного обліку для встановлення фактичного обсягу спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 7 Правил № 1198, усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів.

Згідно п. 20 Правил № 1198, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з абзацом 2 п. 23 Правил № 1198, у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У договорі зазначається максимальне теплове годинне навантаження за кожним видом і параметром теплоносія на опалення, вентиляцію, кондиціювання, максимальне, середньогодинне і середньодобове теплове навантаження на гаряче водопостачання, а також місячний, квартальний та річний обсяг постачання теплової енергії (п. 25 Правил № 1198).

В зв'язку з відсутністю у відповідача приладів обліку спожитої теплової енергії, розрахунок теплових витрат у запропонованому проекті договору був здійснений позивачем за формулою 2 додатку 12 ДБНіП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» : Q 1 = Qа + Qв , кВт, де Qа - тепловий потік, кВт, через огороджуючи конструкції; Qв - витрати теплоти, кВт, на обігрів вентиляційного повітря. При цьому дані про наявні опалювальні прилади при розрахунку теплових витрат не використовувались.

У свою чергу, відповідач у відзиві вказує на те, що згідно генплану будинку № 47 по пр. Праці, вбудоване нежитлове приміщення 24,7 кв.м. значиться, як колясочна та є неопалювальним приміщенням. Але відповідачем не надано доказів у розумінні ст.ст.34,36 Господарського кодексу України на підтвердження викладених у відзиві обставин. Незважаючи на вимоги суду першої інстанції, технічну документацію на будинок по пр. Праці, 47 у м. Бердянськ (його засвідчену копію) відповідачем в матеріали справи надано не було.

Відповідачем в матеріали справи надані лише наявні в нього плани комунікації першого поверху та підвалу житлового будинку, які не містять найменування органу, посаду, підпису особи, що їх склала та відомостей необхідних для визначення об'єкту, щодо якого вони складені. Зв'язок між планами комунікації та будинком № 47/14 по пр. Праці у м. Бердянськ вбачається лише з надпису зробленою невідомою особою кульковою ручкою у лівому верхньому куті плану.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.02.2016р. відповідач за актом здачі-приймання прийняв від ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» вбудоване нежитлового приміщення у будинку № 47/14 по вул. Праці-Шмідта, площею 72,10 кв.м., яке на момент його передачі було підключено до системи централізованого опалення.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за №1478/11758 (далі-Порядок), встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Самовільне відключення окремих приміщень від внутрішньобудинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що призводить до порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Більше того, при будівництві самого будинку, для системи централізованого опалення використовуються певні види і діаметри труб, які повинні витримувати випробування на стійкість при постійному внутрішньому тиску. Будь-які зміни тиску можуть привести до аварійних наслідків.

З огляду на викладене, доказів відключення вказаного приміщення від системи централізованого опалення, у встановленому Законом порядку, відповідачем суду не надано. Тому вимоги про зобов'язання ОСББ «КАСКАД 47-7» укласти з ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» договір № 38/1 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційний суд, погоджується з висновком суду першої інстанції, що дата укладення договору - з 12.02.2016р. Така правова позиція узгоджується з приписами ст. 187 ГК України та імперативними нормами, які регулюють відносини у сфері теплопостачання.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 року у справі №908/2628/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАСКАД 47-7» , м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 р. у справі №908/2628/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 р. у справі №908/2628/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1- позивачу,

1 - відповідачу;

1 - у справу;

1 - ДАГС

1 ГСЗО