Постанова

від 27.02.2017 по справі 904/10118/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017 року Справа № 904/10118/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Вечірко І.О., Антонік С.Г.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 20.09.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №ББУ/ПУ417/ББ/16 від 06.12.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016р. у справі № 904/10118/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстяжмаш", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 599433,37 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24/11/2016р. у справі №904/10118/16 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транстяжмаш" основний борг у сумі 599433,37грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 8991,50грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що зобов'язання ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" припинилося у зв'язку з застосуванням оперативно-господарської санкції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні 27.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, на виконання умов договору поставки № 01/06/2015 від 08.06.2015 та підписаної до нього додаткової угоди від 17.07.2015 позивач передав у власність відповідачу (покупцю) товар - тепловоз магістральний двосекційний серії 2ТЕ10М № 2331 А/Б, 1985 року випуску вартістю 690 000,00 доларів США, що в перерахунку в національну валюту України становить 14 557 413,34 грн., про що свідчать підписані відповідачем акт прийняття-передачі продукції від 16.07.2015 та видаткова накладна № РН-0000067 від 17.07.2015 на суму 14 557 413,34 грн.

Пунктами 5.1. та 5.2. вказаного договору сторони встановили вартість тепловоза у розмірі 690 000,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України на дату підписання договору (08.06.2015 року) становило 14 507 806,14 грн. Валютою платежу є гривня. У разі зміни курсу долара США по відношенню до гривні на дату платежу, вартість продукції підлягає пропорційній зміні.

Відповідач на виконання п. 5.3. договору здійснив оплату за отриманий товар в сумі 13 928 792,70 грн.

17.07.2015 сторони уклали додаткову угоду до договору, якою визначили курсову різницю на дату платежів та встановили, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 599 433,37 грн, яка підлягає сплаті протягом 20 календарних днів з моменту підписання цієї додаткової угоди, а саме до 14.08.2015.

Відповідач в порушення умов договору та додаткової угоди свої зобов'язання щодо сплати суми заборгованності не виконав, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 599 433,37 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності заборгованості за поставлений товар документально підтверджений та не спростований відповідачем, а тому колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача 599 433,37 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що зобов'язання ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" припинилося у зв'язку з застосуванням оперативно-господарської санкції, відхиляються апеляційним судом виходячи з наступного.

Згідно п.2.1.2 Договору поставки від 01.06.2015р. сторони обумовили, що екіпіровка продукції для введення в промислову експлуатацію, а саме: заливка і зарядка акумуляторних батарей, заправка паливно-мастильних матеріалів і водою здійснюється покупцем самостійно за його рахунок.

Відповідач вказані умови договору не виконав.

Згідно додаткової угоди від 13.07.2015р. до договору поставки від 08.06.2015р., якою був доповнений пункт 2.1.2. вказаного договору наступним змістом:

В разі прийняття покупцем продукції, заправленої паливно-мастильними матеріалами власності продавця, покупець компенсує їх вартість продавцю згідно особисто виставленого рахунку протягом 15 календарних днів з моменту спільного підписання акту .

Після цього, з метою як найшвидшої передачі товару відповідачу та припинення додаткових нарахувань з боку Локомотивного ДЕПО за зберігання тепловозу, позивачем було за свій рахунок виконано заливку та зарядку акумуляторних батарей тепловоза, здійснено його заправку паливно-мастильними матеріалами і водою, що підтверджується подальшою компенсацією відповідачем цих витрат 07.08.2015р. (платіжне доручення №362585 від 07.08.2015р. (а.с.106)).

У зв'язку з цими обставинами акт приймання-передачі продукції було складено лише 16.07.2015р.

Тобто, затримка у поставці продукції відбулася саме з вини відповідача, а тому застосування ним, відповідачем, оперативно-господарської санкції є незаконним та необґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016р. у справі №904/10118/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.О. Вечірко

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 06.03.2017 року.