Постанова

від 02.03.2017 по справі 911/4193/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р. Справа№ 911/4193/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Прокурор: Батюк І.В.

Від позивача : Габрик О.І.- представник; Кур'ян А.М.- представник;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради

на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2015

у справі №911/4193/15 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-БУД"

до Коцюбинської селищної ради

за участю прокурора Київської області

про стягнення 13 282,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-БУД" до Коцюбинської селищної ради про стягнення 13 282,55 грн., з яких: 1 704,00 грн. основного боргу, 1 205,92 грн. пені, 10 602,62 грн. штрафу, 137,25 грн. 3% річних, 1 274,70 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на проведення авторського нагляду від 20.12.2012 №196.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2015 у справі №911/4193/15 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Коцюбинської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-БУД" 1 704 грн. 00 коп. основного боргу, 126 грн. 42 коп. пені, 137 грн. 25 коп. процентів річних, 1 250 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 216 грн. 38 коп. штрафу та 1 218 грн. 00 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Коцюбинська селищна рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.11.2015 у справі №911/4193/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2016 у справі №911/4193/15 апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради на рішення господарського суду Київської області від 24.11.2015 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В. та призначено до розгляду на 02.03.2016.

02.03.2016 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2015 у справі №911/4193/15, апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради - без задоволення.

У судове засідання 02.03.2016 представники позивача з'явилися, представник відповідача не з'явився, 02.03.2016 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника взяти участь у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 розгляд справи №911/4193/15 відкладено на 16.03.2016.

16.03.2016 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/4299/16.

У судовому засіданні 16.03.2016 представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 розгляд апеляційної скарги Коцюбинської селищної ради продовжено та оголошено перерву на 23.03.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 № 09-52/420/16 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Корсакової Г.В. на лікарняному, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/4193/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради у справі №911/4193/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 апеляційна скарга Коцюбинської селищної ради була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 911/4193/15 на 14.04.2016.

14.04.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, заява та клопотання про долучення документів до матеріалів справи; від представника позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.04.2016 представники сторін надали пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 розгляд апеляційної скарги Коцюбинської селищної ради відкладено на 26.04.2016.

26.04.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (повноваження), та пояснення; від представника позивача надійшло клопотання про залучення документів, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2016, колегія суддів поставила на обговорення клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №910/4299/16, яке було подано представником відповідача через відділ документального забезпечення суду 16.03.2016. Клопотання про зупинення провадження мотивоване тим, що Коцюбинською селищною радою подано позовну заяву до Господарського суду міста Києва про визнання договору №196 від 20.12.2012 недійсним. Тобто, предметом спору в справі №911/4193/15 та справі №910/4299/16 є договір №196 від 20.12.2012 року.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження. Представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 провадження у справі № 911/4193/15 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №910/4299/16.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4299/16 було відмовлено у задоволенні позову Коцюбинської селищної ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-БУД" про визнання договору недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №910/4299/16 апеляційна скарга Коцюбинської селищної ради Київської області була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Київава від 31.05.2016 у справі №910/4299/16 без змін.

Заступником прокурора Київської області 06.06.2016 через відділ документального забезпечення суду було подано повідомлення про вступ у справу №911/4193/15, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, серед іншого, представництво інтересів громадянина або держави в суді увипадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, лише якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 поновлено провадження у справі та апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради призначено до розгляду на 07.02.2017.

В судове засідання, призначене на 07.02.2017, повноважний представник відповідача не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 розгляд апеляційної скарги Коцюбинської селищної ради відкладено на 02.03.2017.

В судовому засіданні, призначеному на 02.03.2017, представник позивача надав пояснення по суті спору, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Коцюбинської селищної ради, рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2015 залишити без змін.

В судовому засіданні 02.03.2017 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "КРАЙ-БУД" до Коцюбинської селищної ради про стягнення грошових коштів відмовити в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 02.03.2017, повноважні представники відповідача не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-БУД" (далі - виконавець) та Коцюбинською селищною радою (далі - замовник) укладено договір на проведення авторського нагляду №196 (далі - Договір).

Згідно із пунктом 1.1. замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по проведенню авторського нагляду за будівельними роботами по реконструкції каналізаційних мереж по вул. Бакала (№№38-51, 2-8 з підключенням до існуючої КНС "Шевченко") в смт Коцюбинське Київської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт на умовах, визначених цим Договором. Договір набирає сили 20.12.2012 і закінчується 31.12.2012 (пункт 3.2. Договору).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Договір який укладений між сторонами включає елементи договору підряду та договору про надання послуг.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно із пунктом 2.3. Договору, виконавець зобов'язаний, зокрема: розпочати роботи не пізніше 2-х робочих днів після внесення замовником передоплати за виконанні роботи; дотримуватись графіка виконання робіт по проведенню авторського нагляду; при необхідності, проводити позапланові виїзди на об'єкт (для беззатримної прийомки виконаних будівельниками робіт, з'ясування спірних питань та інше); згідно ДБН А.2.2-4-2003 "Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд" вести журнал авторського нагляду; попереджати замовника про відхилення від проектної документації при провадженні робіт по реконструкції об'єкта, не пізніше 2-х робочих днів; надавати рекомендації по усуненню зауважень; надавати замовнику звіт про результати проведення робіт по авторському нагляду. Виконавець виконує роботи впродовж всього строку виконання комплексу робіт по реконструкції об'єкта (пункт 3.1. Договору).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

З наявного в матеріалах справи акту здачі-приймання робіт №7 від 24.12.2012 вбачається, що позивачем належним чином виконані обумовлені Договором роботи, всього на суму 1 704,00 грн., даний акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений відбитками їх печаток.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату. Замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із підпунктом 2.2.4. пункту 2.2. Договору замовник, зокрема, зобов'язаний оплатити виконані роботи у розмірі і в строки, визначені в даному Договорі, а також незаплановані виїзди виконавця на об'єкт згідно протоколу погодження ціни і графіка виконання робіт та акту виконаних робіт.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що вартість робіт по проведенню авторського нагляду за реконструкцією об'єкта згідно розрахунку вартості проведення авторського нагляду складає 1 704,00 грн., в тому числі ПДВ.

02.09.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою-претензією №2/9 про оплату вартості робіт за Договором в строк до 09.09.2013.

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що будівельні роботи на об'єкті проводились у період з 26.11.2012 по 18.12.2012, тобто, до підписання Договору, з огляду на це, відповідач зазначає, що після підписання Договору, позивач до виконання своїх договірних зобов'язань не приступав, авторського нагляду на об'єкті будівництва не здійснював, оскільки у період з 20.12.2012 по 24.12.2012 жодних будівельних робіт не проводилось.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник (виконавець) не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Жодних доказів відмови відповідача від підписання наданого позивачем акту здачі-приймання робіт та будь - яких зауважень щодо допущених виконавцем недоліків у виконаних роботах, передбачений умовами Договору, або порушення строків виконання робіт, сторонами суду не надано, що свідчить про фактичне прийняття вказаних робіт в обсягах та за ціною, визначеною в зазначеному акті здачі-приймання робіт від 24.12.2012 №7.

Таким чином, позивачем виконано прийняте на себе зобов'язання по проведенню авторського нагляду за будівельними роботами по реконструкції об'єкту в обсягах, зазначених в акті здачі-приймання робіт, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь - яких зауважень.

При цьому, підписання замовником акту здачі-приймання робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В своїх запереченнях, відповідач зазначав, що він як замовник за Договором, протягом п'яти робочих днів після підписання акту приймання виконаних робіт подав до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Ірпінь Київської області реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25.06.2013 №168, а також платіжне доручення від 11.12.2013 №18 на суму 1 704,00 грн.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який є спеціальним законом, який визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 704,00 грн. основного боргу є доведеною та обґрунтованою.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1 205,92 грн. та штраф в розмірі 10 602,62 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції (ст. 216-218 ГК України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частини 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №3-24гс12.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, від простроченої суми, за кожний день прострочення. У випадку порушення строків робіт більше ніж на 20 календарних днів замовник додатково сплачує виконавцю штраф у розмірі 5 відсотків від договірної ціни за кожні 20 календарних днів прострочення, починаючи з дня початку прострочення.

Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позова та стягнення штрафу в розмірі 216,38 грн., пені у розмірі 126,42 грн., та стягнення 137,25 грн. 3 % річних та 1 250,74 грн. інфляційних втрат.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2015 у справі № 911/4193/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/4193/15 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко