Постанова

від 28.02.2017 по справі 916/2232/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р.Справа № 916/2232/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко,

при секретарі судового засідання - А.В.Земляк,

за участю представників сторін :

від позивача: І.Г. Гудима,

від відповідача: О.Т. Стрілець,

від Одеської міської ради: не з'явився,

від ТОВ "АЛСІ": не з'явився,

від ОСОБА_4: не з'явився,

від ОСОБА_5: не з'явився,

від Генерального консульства Греції в Одесі: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 3012 Національної гвардії України

на рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2016 року

у справі №916/2232/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-центр "Приморський"

до Військової частини 3012 Національної гвардії України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Одеська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛСІ", ОСОБА_4, ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Генеральне консульство Греції в Одесі

про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-центр "Приморський" звернулось до Військової частини 3012 Національної гвардії України та Генерального консульства Греції в Одесі, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛСІ", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з позовом про :

- зобов'язання Військової частини 3012 Національної гвардії України усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Офіс-центр "Приморський" дворовою та прибудинковою територіями, а також приміщення загального користування, а саме: проходу до сходової клітини, площею 16,23 кв.м., та маршових сходів I,II, та III -го поверху, позначені літ. IV, житлового будинку АДРЕСА_2;

-зобов'язати Генеральне консульство Греції в Одесі усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Офіс-центр "Приморський" приміщенням загального користування, а саме: проходу до сходової клітини, площею 16,23 кв.м., та маршових сходів I,II, та III -го поверху, позначені літ. IV, житлового будинку АДРЕСА_2, шляхом демонтування металевих дверей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником 1/4 частини нежитлового приміщення №101 по АДРЕСА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20.06.2011р., витягом про державну реєстрацію прав №30385323 від 22.06.2011р., реєстраційний номер 33964024. З технічного паспорту на вказане нежитлове приміщення, а також з поверхневого плану будівлі по АДРЕСА_2 вбачається, що воно складається з приміщення першого поверху, площею 81,8 кв.м., другого поверху, площею 209,1 кв. м. та мансарди, площею 208,7 кв.м. При цьому, вхід (вихід) з другого та мансардного поверхів здійснюється через двері, що виходять на маршеві сходи І, ІІ та ІІІ-го поверху та сходові клітини, позначені літ. IV, площею 16,23 кв. м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_2. Суміжним користувачем приміщень, що розділяються маршовими сходами між І та ІІ поверхами та між ІІ і ІІІ поверхом, а також сходовою клітиною, позначені літ. IV, площею 16,23 кв. м., є Генеральне консульство Греції в Одесі, охорону якого здійснюють військовослужбовці Військової частини 3012 Національної гвардії України (м. Одеса), які не пропускають посадових осіб ТОВ Офіс-центр Приморський у власне приміщення, чим порушують право власності та перешкоджають нормальній господарській діяльності підприємства.

В запереченнях на позов Військова частина 3012 Національної гвардії України просила відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2016р. провадження у даній справі в частині позовних вимог заявлених до Генерального консульства Греції в м. Одеса - припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральне консульство Греції в Одесі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.12.2016р. позов задоволено з підстав обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Зобов'язано Військову частину 3012 Національної гвардії України (м. Одеса) усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Офіс-центр "Приморський" дворовою та прибудинковою територіями, а також приміщенням загального користування, а саме: проходу до сходової клітини, площею 16,23 кв. м., та маршових сходів І, ІІ та ІІІ-го поверху, позначені літ. IV, житлового будинку АДРЕСА_2. В рішенні суд зазначив, що приміщення площею 499,6 кв.м., яке належить позивачу та повинне мати запасний і основний виходи, проте відповідач обмежує доступ до входу в дане приміщення зі сторони АДРЕСА_2. Отже, недопуск військовослужбовцями Військової частини 3012 Національної гвардії України на прибудинкову територію та в приміщення загального користування є неправомірним і таким, що створює перешкоди у користуванні сходовою клітиною, площею 16,23 кв. м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_2.

Не погодившись з рішенням суду, Військова частина 3012 Національної гвардії України звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач не має жодного відношення до приміщення за адресою м. Одеса, АДРЕСА_3, та відповідно, жодним чином не перешкоджає вільному проходу чи виходу його власника.

Від Одеської міської ради надійшло клопотання, в якому останній не підтримує позовні вимоги та просив суд розглянути апеляційну скаргу без участі представника Одеської міської ради.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

01.06.2008 між ТОВ Офіс-Центр Приморський (забудовник) та ОСОБА_5 (дольовик-1), ОСОБА_7 (дольовик-2), ОСОБА_4 (дольлвик-3), ТОВ АЛСІ (дольовик-4), Українсько-Ізраїльським спільним підприємством ВИВА-ЛТД Товариством з обмеженою відповідальністю (дольовик-5) укладено договір про дольову участь у реабілітації № ДР-01/06/08.

Згідно даного Договору забудовник зобов'язується своїми силами та коштами, а також із залученими коштами дольовиків організувати роботи з реабілітації, погодження проектної документації, а також введення в подальшому в експлуатацію об'єкта реабілітації, що розташований а адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.

Об'єктом реабілітації за визначенням п. 1.2 Договору є квартира № 7, нежитлове приміщення горища № 502, нежитлове приміщення кафе-ресторану та нежитлове приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2, нежитлове приміщення 2-го поверху за адресою: АДРЕСА_3-а (фактична адреса АДРЕСА_2) та нежитлове приміщення 1-го поверху за адресою; АДРЕСА_3, із надбудовою приміщення третього поверху з пристосуванням їх під офіс-магазин.

Згідно з п. 3.7 Договору в результаті реабілітації Об'єкту згідно проектної документації утворюються два приміщення:

приміщення № 1, яке складається з реабілітованих: квартири № 7, нежилого приміщення - горища № 502, нежилих приміщень 1-го поверху, нежилого приміщення 2-го поверху № 501, нежилих приміщень магазину та надбудованого 3-го поверху, що розташоване за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3;

приміщення № 2, яке складається з реабілітованого нежилого приміщення 1-го поверху кафе-ресторану, що розташоване за адресою АДРЕСА_2.

У розділах 3 та 5 Договору сторони погодили порядок розподілу результатів дольової участі у реабілітації, введення об'єкту в експлуатацію та реєстрації права власності на реконструйовані об'єкти.

Згідно з довідкою КП Право № 103/2-10 від 26.04.2010 об'єкт нерухомого майна адреса об'єкта нерухомого майна (нежитлові приміщення другого поверху № 501 по АДРЕСА_3; нежиле приміщення АДРЕСА_1, нежилі приміщення кафе-ресторану, нежилі приміщення першого поверху, нежилі приміщення магазину, нежиле приміщення горища № 502) відповідає наступній адресі: м. Одеса, АДРЕСА_3, нежитлові приміщення № 101 (підстава - рішення Одеської міської ради № 4858 IV від 09.11.2005)

Визначені предметом договору про дольову участь у реабілітації № ДР-01/06/08 від 01.06.2008 нежилі приміщення знаходяться в будівлі-пам'ятці по АДРЕСА_3, який був побудований у 1797 р., перебудований у 1807 р., та являється колишнім будинком Ф.Дерібаса.

Разом з будинком Ф.Дерібаса житловий будинок (АДРЕСА_2) входять до комплексу з двох будинків та рішенням Одеського облвиконкому від 15.08.1985 № 480 прийняті під охорону держави як пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення, що вбачається з дозволу на виконання робіт на нерухомих пам'ятках культурної спадщини від 02.04.2010 № 1596.

У відповідності до актів готовності об'єкта до експлуатації № 1088 та № 1089 від 05.10.2010 приміщення прийняті в експлуатацію, в свою чергу, КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості на підставі виданих виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтв про право власності, проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності на нежитлові приміщення № 101 по АДРЕСА_3.

Згідно технічного паспорту на вказане нежитлове приміщення № 101 в будинку №24 по АДРЕСА_3, а також з поверхневого плану будівлі по АДРЕСА_2, воно складається з приміщення першого поверху, площею 81,8 кв. м., другого поверху, площею 209,1 кв. м. та мансарди, площею 208,7 кв.м.

При цьому, як зазначає позивач, вхід (вихід) з другого та мансардного поверхів здійснюється через двері, що виходять на маршеві сходи І, ІІ та ІІІ-го поверху та сходові клітини, позначені літ. IV, площею 16,23 кв. м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_2; історично склалося, що у цих будинках був один спільний двір і приблизно в середині ХХ століття будинок Дерібаса в матеріалах технічної інвентаризації значився як літера А1 будинку по АДРЕСА_2, що підтверджується планом поверхів будівлі А-А1 квартал № 866, що був доданий до матеріалів справи разом з позовом. З цього плану вбачається, що між будинками Ф.Дерібаса та житловим будинком (АДРЕСА_2) навіть відсутня можливість проходу, оскільки останній був прибудований набагато пізніше.

Суміжним користувачем приміщень, що розділяються маршовими сходами між І та ІІ поверхами та між ІІ і ІІІ поверхом, а також сходовою клітиною, позначені літ. IV, площею 16,23 кв. м., є Генеральне консульство Греції в Одесі.

За твердженням позивача, військовослужбовці Військової частини 3012 Національної гвардії України (м. Одеса) не пропускають посадових осіб ТОВ Офіс-центр Приморський у власне приміщення, чим грубо порушують право власності та перешкоджають нормальній господарській діяльності підприємства.

21.07.2016 позивач звернувся до КП ЖКС Порто-франківський з вимогою створити комісію та зафіксувати факт недопуску в нежитлове приміщення

З змістом складеного комісією акту про недопуск до спільного майна від 27.07.2016 та відповідної фотофіксацією об'єкту при вході через арку в прибудинкову територію будинку АДРЕСА_2, військовослужбовцями Національної гвардії України здійснюється перевірка всіх осіб, які намагаються зайти на вказану територію. Пропускаються лише ті громадяни, яким призначений запис на прийом до Генерального Консульства Греції України в Одесі. На вимогу членів комісії надати можливість зайти на придомову територію будинку АДРЕСА_2 в приміщення, що належить ТОВ Офіс-центр Приморський , ТОВ АЛСІ військовослужбовці Національної гвардії України пояснили, що здійснюють охорону консульської установи та виконують вказівки Генерального Консула Греції в Україні в Одесі пропускати лише тих осіб, які попередньо записані на прийом чи за оформленням візи у візовому центрі.

При огляді двору будинку по АДРЕСА_2 комісією зафіксовано відсутність вільного доступу до сходової клітини, а також до сходів, що ведуть на 2-ий та 3-ий (мансардний) поверх будинку через встановлені в проході металеві двері з кодовим замком. На вимогу членів комісії відчинити металеві двері для огляду сходової клітини, а також до сходів, що ведуть на 2-ий та 3-ий поверх (мансардний) поверх, військовослужбовці Національної гвардії України відмовились з мотивів охорони консульської установи та вказівок Генерального Консула Греції в Україні в Одесі не пропускати сторонніх осіб.

Оскільки питання щодо забезпечення доступу до спірних приміщень врегульовано не було позивач звернувся до суду.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України та статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Зміст зазначених у наведеній статті підстав для захисту знайшов відображення у відповідних нормах Цивільного кодексу України, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Наведений припис унормовує захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, визначає, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у такому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подачі негаторного позову.

Право на негаторний позов виникає у власника, який володіє річчю, проте позбавлений можливості користуватися чи розпоряджатися нею, а підставою такого позову є обставини, що обґрунтовують право позивача на користування і розпорядження майном, підтверджують, що поведінка іншої особи створює перешкоди у здійсненні цих правомочностей.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В процесі розгляду спору місцевий господарський суд встановив, ТОВ Офіс-центр Приморський є власником 1/4 частини нежитлового приміщення №101 по АДРЕСА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20.06.2011, витягом про державну реєстрацію прав №30385323 від 22.06.2011, реєстраційний номер 33964024.

Колегія суддів приймає до уваги, що належне на праві власності позивачу та третім особам приміщення № 101, що підтверджується й самим позивачем, має окремий вхід з вул. Дерибасівської.

Право, щодо захисту якого позивачем пред'явлено даний позов, полягає у забезпеченні вільного доступу до проходу до сходової клітини, площею 16,23 кв. м., та маршових сходів І, ІІ та ІІІ-го поверху, позначені літ. IV, житлового будинку АДРЕСА_2, як місць загального користування, що знаходяться у спільній власності власників будинку. При цьому, колегія суддів відхиляє твердження позивача щодо неможливості доступу до прибудинкової території, адже за змістом представленого ним акту про недопуск до спільного майна від 27.07.2016, комісією фактично здійснювався огляд дворової території з проведенням фотофіксації.

Виходячи зі змісту позовної заяви та поданих позивачем письмових пояснень спір у справі фактично виник внаслідок встановлення броньованої двері з кодовим замком, що веде до сходової клітини, площею 16,23 кв. м., та маршових сходів І, ІІ та ІІІ-го поверху, позначені літ. IV, житлового будинку АДРЕСА_2 та наявністю контрольно-пропускного режиму, що здійснюється Військовою частиною 3012 Національної гвардії України (м. Одеса).

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що встановлення обмеженого доступу до зазначених місць загального користування обумовлено необхідністю здійснення оперативних заходів щодо охорони Генерального консульства Греції в м. Одесі, яке, як зазначає сам позивач та не заперечується учасниками судового процесу, розміщується в приміщенні по АДРЕСА_2, тобто є суміжним користувачем.

Міжнародні правові акти, які в першу чергу, формують стандарти дипломатичної діяльності, також містять норми, які гарантують безпеку і встановлюють для держави, на території якої розміщується дипломатичне представництво, обов'язок організації його охорони.

Так, Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18.04.1961 (ратифікована 21.03.1964) містить в собі норми, які вимагають від країн-учасниць дотримання певних стандартів щодо забезпечення безпеки дипломатичних місій (ст.ст. 22, 26, 27, 30, 45).

Систему національного законодавства України, норми якого регламентують діяльність дипломатичних представництв іноземних держав на території України, складають: Конституція України, Закон України Про дипломатичну службу , Постанова Верховної Ради України Про відкриття дипломатичних або консульських представництв в Україні , Указ Президента України Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні , Указ Президента України Про Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні , Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних держав в Україні .

Відповідно до національного законодавства України приміщення дипломатичного представництва, резиденція глави дипломатичного представництва та жилі приміщення членів дипломатичного персоналу є недоторканними, доступ до цих приміщень може бути здійснений не інакше як за згодою глави дипломатичного представництва.

З метою практичної реалізації заходів з охорони дипломатичних представництв Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.07.2014 № 713 затверджено Положення про військові частини і підрозділи з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні Національної гвардії України, згідно якого відповідні функції покладено на військові частини і підрозділи Національної гвардії.

Основним завданням військових частин і підрозділів згідно з вказаним Положенням є охорона дипломатичних представництв, що передбачає вжиття всіх належних заходів для захисту приміщень представництва від усякого вторгнення або заподіяння шкоди та для запобігання всякому порушенню спокою представництва або образі його гідності, здійснення режиму допуску до них.

Запроваджений порядок охорони дипломатичних представництв іноземних держав в Україні здійснюється у відповідності до наказу Міністра внутрішніх справ України № 74 від 02.02.2016 Про затвердження Положення про організацію та несення служби з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України та передбачає виконання військовими нарядами завдань із забезпечення охорони як приміщень, так і території, на якій розташовані дипломатичні представництва (установи), із попередження будь-якого вторгнення або нанесення збитків, а також порушення спокою чи образи гідності представництва.

Система охорони включає: військовий наряд, місце розташування постів (ділянок місцевості), де виконують обов'язки постові (військові наряди), сектори можливого застосування спеціальних засобів, вогнепальної зброї та бойової техніки, маршрути руху, ІТЗО, сили і засоби дипломатичних представництв (установ), що охороняються, та взаємодіючих органів, які беруть участь в охороні, резерви. При визначенні системи охорони встановлюються:

спосіб охорони об'єкта, склад військового наряду при звичайному та посиленому варіанті виконання службових завдань, кількість постів, їх призначення, місця розміщення, маршрути патрулювання, розташування споруд постів охорони (службових приміщень);

обладнання ІТЗО об'єкта, окремих ділянок та приміщень;

порядок використання транспортних засобів.

Отже, враховуючи, що місця загального користування, як-то вхід та маршові сходи будинку АДРЕСА_2 безпосередньо з'єднують приміщення позивача та Генерального консульства Греції в Україні, підрозділи Національної гвардії, у відповідності до покладених на них завдань з охорони дипломатичних представництв, вправі встановлювати режим допуску до них, у тому числі й з використанням інженерно-технічних засобів охорони.

Колегія суддів приймає до уваги, що обраний позивачем спосіб захисту щодо якого місцевим господарським судом розглянуто спір, не визначає конкретного механізму усунення перешкод, що, в свою чергу, створює перешкоди у реалізації заходів захисту приміщень представництва від вторгнення сторонніх осіб або заподіяння шкоди та запобіганню порушення спокою представництва.

Виходячи з обставин справи та аналізу нормативно-правових актів у сфері організації охорони дипломатичних представництв, як обов'язку країн-учасниць, визначеного Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18.04.1961, колегія суддів зазначає, що належним способом врегулювання спору в такому випадку було б встановлення порядку доступу до місць загального користування, оскільки зняття інженерно-технічних засобів охорони суперечило б головній меті охорони, визначеній як міжнародними правовими актами, так і відомчими актами Міністерства внутрішніх справ, прийнятих на реалізацію вказаного механізму.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2016р. у справі №916/2232/16 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з ТОВ "Офіс-центр "Приморський" на користь Військової частини 3012 Національної гвардії України судовий збір за апеляційний перегляд справи 3031,60 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 03.03.2017

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко