Рішення

від 28.02.2017 по справі 909/3/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р. Справа № 909/3/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053

в особі відокремленого структурного підрозділу

Нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз"

вул. Грушевського, 13, м. Надвірна,

Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пінікей"

вул. Шевченка, 69 а, офіс 12, смт. Богородчани,

Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701

про стягнення заборгованості в сумі 256 605,71 грн, з якої 224 014,59 грн - основний борг, 12 124,81 грн - пеня, 19 595,31 грн - інфляційні витрати та 871,00 грн - 3 % річних.

За участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт ІІ категорії юридично-договірного відділу НГВУ "Надвірнанафтогаз" ПАТ "Укрнафта", (довіреність № 10-154/д від 12.01.2017 р.);

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пінікей" стягнення заборгованості в сумі 256 605,71 грн, з якої 224 014,59 грн - основний борг, 12 124,81 грн - пеня, 19 595,31 грн - інфляційні витрати та 871,00 грн - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.01.2017 р.

Судове засідання 24.01.2017 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Шіляк М. А. у відпустці.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017 р. та 14.02.2017 р. відкладено розгляд справи в судових засіданнях на 14.02.2017 р. та 28.02.2017р. відповідно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, ухвалою суду від 14.02.2017 р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.02.2017 р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Пінікей", де зазначена адреса відповідача - 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вулиця Шевченка, будинок, 69А, офіс 12, тобто адреса, яка вказувалась в позовній заяві та ухвалах суду, що надсилалась відповідачу.

Отже, як встановлено судом, ухвали по справі направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Зважаючи на те, що строк розгляду справи, передбачений ст. 69 ГПК України завершується, суд вважає за можливе та доцільне у відповідності до ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

12.06.2015 р. між НГВУ "Надвірнафтогаз", яке виступає від імені ПАТ "Укрнафта" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пінікей" (далі - Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № ОР(Т)3-334 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення - Будівлі автоколони № 4 ЦТТ НГВУ "Надвірнафтогаз" ПАТ "Укрнафта", що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, смт. Солотвин, вул. В. Стуса, 118, загальною площею 1044,18 кв.м.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата за перший місяць оренди Приміщення складає 23 494,05 грн. (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто чотири грн. 05 коп.), у т. ч. податок на додану вартість 3 915,68 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається Орендодавцем (позивачем) у розмірі суми орендної плати за поточний місяць, скоригованої на індекс інфляції за місяць, що передував місяцю, в якому наступає строк (термін) для сплати орендної плати за наступний місяць. У разі, коли індекс інфляції (індекс споживчих цін) не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із зазначенням 100 відсотків.

Згідно до п. 3.2. Договору, орендна плата за Договором здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (позивача). Орендна плата перераховується Орендарем (відповідачем) щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

11.05.2016 р. позивач листом № ЮДВ/1109 повідомив відповідача про відмову від Договору, відповідно до п. 4.4.6. Договору.

12.05.2016 р. у зв'язку із достроковим розірвання Договору, відповідач передав позивачу нежитлові приміщення, які орендував у позивача, про що складено Акт приймання-передачі нежитлових приміщень з оренди до Договору № ОР(Т)3-334 від 12.06.2015 р.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 6 від 11.05.2016 р. вих. № ЮДВ1110 з вимогою оплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою орендної плати згідно Договору. Відповідач претензію отримав 11.05.2016 р., що підтверджується відтиском печатки відповідача та підписом особи, що її отримала. Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив.

Заборгованість відповідача перед позивачем по несплаті орендної плати становить 224 014,59 грн. Матеріали справи не місять доказів сплати заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за період з 01.01.2016 р. по 12.05.2016 р. в сумі 224 014,59 грн.

Стосовно вимог про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Умовами Договору, зокрема, пунктом 5.2. Договору визначено, що у випадку прострочення сплати орендних платежів та платежів за комунальні та інші послуги Орендар (відповідач) сплачує пеню в розмірі (п'яти) % від суми нарахованої орендної плати, строки сплати якої пропущено, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці розміру нарахованої позивачем суми пені у відповідності до положень ст. 232 ГК України судом встановлено інший розмір пені, а саме 12 157,91 грн. Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі меншій, ніж та, що підрахована судом. Беручи до уваги той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, до задоволення підлягає сума пені, вказана позивачем, а саме 12 124,81 грн.

Стосовно вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розміру нарахованих позивачем сум 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено інші розміри 3% річних в сумі 872,00 грн та інфляційних витрат в сумі 19 840,08 грн. Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат в сумах менших, ніж ті, що підраховані судом. Беручи до уваги той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, до задоволення підлягають суми вказані позивачем, а саме 871,00 грн 3% річних та інфляційних витрат 19 595,31 грн.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230-232, 283, 286 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 43, 49, 64, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пінікей" стягнення заборгованості в сумі 256 605,71 грн, з якої 224 014,59 грн - основний борг, 12 124,81 грн - пеня, 19 595,31 грн - інфляційні витрати та 871,00 грн - 3 % річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пінікей" (вул. Шевченка, 69 а, офіс 12, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701; ідентифікаційний код 39547024) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз" (вул. Грушевського, 13, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405; ідентифікаційний код 00136515, р/р 26004050007342 в ПАТ "КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ МФО 305299) 224 014,59 грн (двісті двадцять чотири тисячі чотирнадцять грн 59 коп.) - основного боргу, 12 124,81 грн (дванадцять тисяч сто двадцять чотири грн 81 коп.) - пені, 19 595,31 грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять грн 31 коп.) - інфляційних витрат, 871,00 грн (вісімсот сімдесят одна грн 00 коп.) - 3 % річних та 3 849,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дев'ять грн 09 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.2017 р.

Суддя М. А. Шіляк