Рішення

від 02.03.2017 по справі 577/445/17

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/445/17

Провадження № 2/577/324/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Лошкарьовій Н.В.

з уч. представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Дубов'язівської селищної ради, треті особи: Конотопська міська державна нотаріальна контора, управління Держгеокадастру у Конотопському районі Сумської області, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вказаним позовом та просять: встановити факт належності ОСОБА_4, який помер 03.09.2015 року, на праві приватної власності фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, зареєстроване Конотопською районною державною адміністрацією 22.01.1993 року та на праві постійного користування земельну ділянку, площею 50 га, яка розташована на території Дубов'язівської селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до Державного акта на право постійного користування землею № 005664, виданого Дубов'язівською селищною радою народних депутатів Конотопського району Сумської області; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині за кожним на фермерське господарство (цілісний майновий комплекс) «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, зареєстроване Конотопською районною державною адміністрацією 22 січня 1993 року; визнати за фермерським господарством «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, право постійного користування земельною ділянкою, площею 50 га, яка розташована на території Дубов'язівської селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка є складовою частиною вказаного фермерського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 03.09. 2015 року. Свої вимоги обгрунтовують тим, що 03.09.2015 року помер їх батько ОСОБА_4 і після його смерті відкрилася спадщина, яку вони прийняли відповідно до закону. х мати, дружина померлого - ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини. За життя їх батько був головою фермерського господарства «Єфременко Олексія Миколайовича» . Дане ФГ зареєстровано як юридична особа та має статут. Відповідно до п. 4.7. Статуту, статутний фонд ФГ становить 1000 грн. Місцезнаходження ФГ - м. Конотоп, вул. Г.Тхора, 161. Крім статутного майна до складу спадщини входить також і право користування земельною ділянкою загальною площею 50,0 га, яка надана ОСОБА_4 у довічне успадковуване володіння згідно Державного акту № 005664, виданого Дубов'язівською селищною радою. Однак, при оформленні права на спадщину, нотаріус Конотопської міської державної нотаріальної контори роз'яснив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку, оскільки вона є державною власністю. На даний час іншим шляхом, крім судового, вирішити питання спадкування фермерського господарства та земельної ділянки немає можливості. У зв'язку з вищевикладеним вони і звернулися з вказаним позовом до суду.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, кожен окремо надали заяву, в якій просять справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити ( а.с. 50, 51).

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач: Дубов'язівська селищна рада в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без участі її представника, позовні вимоги визнає ( а.с. 52).

Третя особа: Конотопська міська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглянути без участі її представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує ( а.с. 57).

Треті особи: управління Держгеокадастру у Конотопському районі та Головне управління Держгеокадастру у Конотопському районі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку ( а.с. 45,59).

Суд, вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

ОСОБА_6 копії свідоцтва про смерть І-БП № 245893 ОСОБА_4 помер 03.09.2015 року в м. Конотоп Сумської області ( а.с. 9).

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4 ( а.с. 10,11,12).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. А відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на день смерті батька ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований за однією адресою з померлим, а ОСОБА_3 у встановлений законом термін звернулася з відповідною заявою до нотаріальної контори.

ОСОБА_5 претензій до спадкового майна, яке залишилось після померлого ОСОБА_7 не має ( а.с. 57).

ОСОБА_6 державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею № 005664 ОСОБА_4, який мешкає в м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, № 161, на підставі рішення 10 сесії 21 скликання Дубов'язівської селищної Ради народних депутатів Конотопського району Сумської області від 20.08.1992 року, надано у довічне успадковуване володіння 50,0 га землі в межах згідно з планом землеволодіння; землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства; акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 78 ( а.с. 30-34).

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 22.01.1993 року проведена державна реєстрація фермерського господарства «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600, Сумська область, місто Конотоп, вулиця Генерала Тхора, будинок 161 ( а.с. 13).

ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.02.2017 року ОСОБА_4 є засновником фермерського господарства «Єфременко Олексія Миколайовича» , розмір внеску до статутного фонду - 1000 грн.

Пунком 1.3 Статуту фермерського господарства «Єфременко Олексія Миколайовича» встановлено, що головою Господарства є його засновник ОСОБА_4 та пунктом 11.5 передбачено, що у разі смерті голови Господарства право власності на майно та земельну ділянку переходить на спадкоємців і оформляється згідно чинного законодавства ( а.с. 17-22).

З роз'яснення Конотопської міської державної нотаріальної контори № 1147/01-16 від 02.07.2016 року вбачається, що вищевказана земельна ділянка є державною власністю та надана для постійного користування фермерському господарству «Єфременко Олексія Миколайовича» , тому видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку неможливо ( а.с. 35).

ОСОБА_6 ст. 1 Закону України Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Закону України Про фермерське господарство громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

Фермерське господарство діє на основі Статуту.

Відповідно до п. 6 розділу Х «Перехідних положень» Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Разом з тим, положення п. 6 розділу Х втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців), а згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст. 190 ЦК України передбачає, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За правилами ст. 131 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив судам, що відповідно до ст. 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі- землекористувач).

Частина 2 зазначеної статті передбачає, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, а саме: право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі визначено Інструкцією, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647.

ОСОБА_6 з пунктами 1.15; 2.14. вказаної Інструкції розробку технічної документації зі складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів, а державний акт на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів та голова місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

За положеннями ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

ОСОБА_6 з частинами третьою та четвертою ст. 126 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, форма якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Ст. 22 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобовязання.

ОСОБА_6 зі ст. 23 Закону України Про фермерське господарство успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

За змістом ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Виходячи з положень ст. 182 ЦК України, до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстроване в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка була виділена ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства. Померлим ОСОБА_4 було створено фермерське господарство, членом якого був і позивач ОСОБА_8, який разом використовув земельну ділянку на праві постійного користування. Після смерті засновника, члени фермерського господарства продовжують фермерську діяльність на виділеній земельній ділянці.

Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що слід: встановити факт належності ОСОБА_4, який помер 03.09.2015 року, на праві приватної власності фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, зареєстроване Конотопською районною державною адміністрацією 22.01.1993 року та на праві постійного користування земельну ділянку, площею 50 га, яка розташована на території Дубов'язівської селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до Державного акта на право постійного користування землею № 005664, виданого Дубов'язівською селищною радою народних депутатів Конотопського району Сумської області; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині за кожним на фермерське господарство (цілісний майновий комплекс) «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, зареєстроване Конотопською районною державною адміністрацією 22 січня 1993 року; визнати за фермерським господарством «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, право постійного користування земельною ділянкою, площею 50 га, яка розташована на території Дубов'язівської селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка є складовою частиною вказаного фермерського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 03.09. 2015 року.

Керуючись ст. ст. 191, 328, 407, 1218, 1225, 1267, 1268 ЦК України, ст. 116, 123, 125, 126, 131 ЗК України, Законом України Про господарські товариства , ст. 10, 57-60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4, який помер 03 вересня 2015 року, на праві приватної власності фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, зареєстроване Конотопською районною державною адміністрацією 22 січня 1993 року та на праві постійного користування земельну ділянку, площею 50 га, яка розташована на території Дубов'язівської селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до Державного акта на право постійного користування землею № 005664, виданого Дубов'язівською селищною радою народних депутатів Конотопського району Сумської області 02 листопада 1993 року.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині за кожним на фермерське господарство (цілісний майновий комплекс) «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, зареєстроване Конотопською районною державною адміністрацією 22 січня 1993 року.

Визнати за фермерським господарством «Єфременко Олексія Миколайовича» , ідентифікаційний код 22980520, яке знаходиться за адресою: 41600 м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 161, право постійного користування земельною ділянкою, площею 50 га, яка розташована на території Дубов'язівської селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка є складовою частиною вказаного фермерського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 03 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Буток Т. А.