Рішення

від 28.02.2017 по справі 372/1306/16-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1306/16-ц

2-38/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року мОбухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Зінченка О. М. ,

при секретарях Абашідзе Т.П., Михайлова Я.Г.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсною довіреності та розірвання договорів купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, як опікун в інтересах недієздатної особи ОСОБА_7 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання недійсною довіреності та розірвання договорів купівлі - продажу земельних ділянок, вказавши що він є сином ОСОБА_7, який відповідно до рішення суду від 25.04.2016 року визнаний недієздатною особою, а він призначений опікуном. 01 жовтня 2014 року його батьком було надано доручення відповідачу ОСОБА_8 на вчинення певних дій від свого імені. Позивач вважає, що його батько не в повній мірі розумів значення дій та не усвідомлював наслідки надання такого доручення на підставі якого відповідачами в подальшому були відчуженні земельні ділянки, які належали батькові, тому просить визнати вказану довіреність та договорів купівлі - продажу земельних ділянок недійсними.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, а також вказав, що про оскаржувану довіреність він дізнався лише в листопада 2015 року. Також позивач вказує , що його на даний час покійний батько на той час не зовсім розумів значення своїх дій та не міг в повній мірі керувати ними.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, вказавши, що з приводу шахрайських дій зі сторни відповідачів ними внесено відомості до ЄРДР, а також вважає що ними надано достатньо доказів для задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечила проти даного позову подавши до суду письмове заперечення та вказавши, що батько позивача на час підписання доручення був в доброму стані, крім того в цей день підписувалися і інші договори, оскільки сторони були колегами по бізнесу. Крім того вказує, що відсутні в справі докази, які б свідчили про психічні захворювання ОСОБА_7 на час підписання оскаржуваного доручення та договорів, просить в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що вона працює приватним нотаріусом та інколи посвідчувала певні документи та договори ОСОБА_7, в тому числі і доручення яке на даний час є предметом спору. Крім того пояснила , що 01.10.2014 року до неї звернувся ОСОБА_7 також з ним була його дружина, який просив надати доручення ОСОБА_8, який як вона розуміє був його товаришем по бізнесу. При цьому ОСОБА_7 був доброму стані , вона в результаті завдання запитань та бесіди з'ясувала його дієздатність, коли виготовила доручення то прочитала сторонам його в слух, сумнівів щодо дієздатності ОСОБА_7 в неї не було, просить в позові відмовити.

Вислухавши сторони, представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

25 квітня 2016 року відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Київ ОСОБА_7 був визнаний недієздатним та встановлено опікуна ОСОБА_3 (а.с.14).

01 жовтня 2014 року ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_8 бути його особистим представником усіх інтересів та його прав, щодо розпорядження його майном.

Приймаючи до уваги, загальні положення про правочин, одним із видів якого є договір купівлі-продажу сторони при укладені договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки діяли відповідно на набуття, зміну або припинення власних цивільних прав та обов'язків, так продавець (відповідачка) продала, тобто оплатно передала у власність покупцю (позивачці) майно (спірну земельну ділянку, яка належала відповідачу по справі відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ № 055987), яку остання прийняла та сплатила за неї певну обумовлену грошову суму.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним оспорюванний правочин).

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю.

Однак як вбачається з матеріалів справи при укладені доручення сторонами були дотримані всі вимоги, встановлені відповідними частинами ст.ст. 244,245 ЦК України, оскільки сторони при складанні та підписані довіреності мали повний обсяг повноважень на їх укладання, при цьому дієздатність ОСОБА_7 була перевірена нотаріусом відповідно вимог чинного законодавства.

Суд вважає посилання позивача на те що його батько ОСОБА_7 на час укладання оскаржуваного доручення не в повній мірі розумів значення своїх дій, або здійснював його підписання під впливом помилки, обману , насильства, погрози, зловмисної домовленості відповідно до ст.ст.229-233 ЦК України є безпідставними і такими, що не узгоджуються з вимогами законодавства, оскільки суд не знаходить в діях відповідачів істотних порушень, які слугували підставами визнання вказаного доручення недійсним, а в подальшому оскаржуваних договорів, які були укладені на підставі доручення.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Розглянувши подані сторонами докази та дослідивши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та з урахуванням вимог чинного законодавства суд приходить до думки, що в задоволенні позовних вимог , необхідно відмовити, в зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Будь-яких належним і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про умисні дії відповідачів при укладенні оспорюваного доручення та правочинів, суду всупереч вимогам ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України позивачем не подано, тому такі ствердження позову слід вважати недоведеними.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та не доведеними і не вбачає передбачених законодавством підстав їх задоволення.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 15, 57, 60, 154, 209, 212-214 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсною довіреності та розірвання договорів купівлі-продажу земельної ділянки - відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову , у вигляді накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:070:0053, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області, 3223151000:04:070:0041, цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області с/т Дружба , 3223151000:04:070:0049, цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області с/т Дружба , які відповідно договорів купівлі - продажу земельних ділянок належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер 17 травня 2016 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії СН №132336 виданий 14.04.1996 року Залізничним РУГУ МВС України в м. Київ та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії СН №132335 виданий 14.04.1996 року Залізничним РУГУ МВС України в м. Київ. Позивач (стягувач) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, паспорт серії СН №253122 виданий 01.08.1996 року Харківським РУГУ МВС України в м. Київ і встановлені згідно ухвали Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року та внесені виправлення відповідно до ухвали Обухівського районного суду від 13 лютого 2017 року - скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особами які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_9