Ухвала

від 07.03.2017 по справі 308/1619/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1619/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника третьої особи адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.02.2017 року.

Даною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, що перебуває на праві власності ОСОБА_9 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ): житловий будинок, загальною площею (кв.м.):300.1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (складові частини об`єкта нерухомого майна: сарай, Б; сарай, В; сарай, Г; вимощення І; хвіртка, 1; ворота, 2; огорожа, 3, огорожа, 4; огорожа, 5); земельну ділянку за кадастровим номером: 2121210100:07:009:0062, площею 0,1198 га (цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); будівлю корівника 4-х рядного ферми №1, загальною площею (кв.м.):1604,1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, що можуть свідчити про умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016070000000048. Досудовимрозслідуваннямвстановлено, що ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спільно із ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), використовуючи суб`єкти господарювання: ФГ Семак Олександр (код ЄДРПОУ 33536939), ФГ Данієл (код ЄДРПОУ 39743615) та ФОП ОСОБА_10 (рнокпп: НОМЕР_2 ), умисно, шляхом не відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності операцій із реалізації у 2016 році добового молодняку свійської птиці, ухилились від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 4633584 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах. Слідчий суддя , з врахуванням того , що службовими особами ФГ Семак Олександр (код ЄДРПОУ 33536939), ФГ Данієл (код ЄДРПОУ 39743615) та ФОП ОСОБА_10 (рнокпп: НОМЕР_2 ), завдано державі збитків в особливо великих розмірах, а відповідно до санкцій ч. 3ст. 212 КК України,передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, з метою подальшого забезпечення його виконання вважає обґрунтованою необхідність в накладені арешту на нерухоме та рухоме майно, власником якого є ОСОБА_9 та заборонити відчужувати, розпоряджатись будь - яким чином та використовувати майно до скасування арешту у встановленому законом порядку. Наявність збитків, спричинених кримінальними правопорушення в сумі 4633584 грн. та те, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст.170 КПК України, тобто майна, на яке може бути накладено арешт, та яким виконаються потреби досудового розслідування щодо забезпечення кримінального провадження, зокрема відшкодування збитків (завданої кримінальним правопорушення шкоди), можливого цивільного позову та виконання покарання у виді спеціальної конфіскації та штрафу, виправдовують такий ступінь втручання (обмеження) у права та свободи, як накладення арешту на майно.

Представник третьої особи подав апеляційну скаргу у якій порушує питання про скасування ухвали слідчого судді як необґрунтованої та незаконної та ухвалити нову ухвалу , якою в задоволенні клопотання відмовити. Вказує на те , що у ст. 170 КПК України законодавець передбачив випадки , коли допускається арешт майна. При цьому, частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку , передбаченому пунктом 4 частини 2 ст. 170 КПК України , арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду , завдану діями підозрюваного, обвинуваченого , яка вчинила суспільно небезпечне діяння , а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження , за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні , а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Зазначає, що у вказаному провадженні жодній особі не оголошено підозру. Крім того, слідчим суддею не встановлено ризиків , визначених у абзаці другому ч.1 ст.170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні. На думку апелянта слідчим та прокурором не доведено і розміру неправомірної вигоди, яку на їх думку отримана службовими особами ФГ Семак Олександр (код ЄДРПОУ 33536939), ФГ Данієл (код ЄДРПОУ 39743615) та ФОП ОСОБА_10 (рнокпп: НОМЕР_2 ). Також слідчим суддею не враховано розумність та спів розмірність обмеження права власності .

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта адвоката ОСОБА_7 , яка вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, доводи прокурорів, які просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З вимог ч.6 ст. 170 КПК України вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_9 вказаних вимог законодавства не дотримався.

З поданого клопотання, ухвали слідчого судді та досліджених матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_9 у кримінальному провадженні лише опитана і останній не оголошувалася підозра. Вказана особа в силу закону не несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. ОСОБА_9 не являється власником та засновником ФГ Семак Олександр (код ЄДРПОУ 33536939), ФГ Данієл (код ЄДРПОУ 39743615) та ФОП ОСОБА_10 (рнокпп: НОМЕР_2 ).

У порушення вимог ст.ст.170, 171 КПК України в клопотанні слідчого відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна , не конкретизовано підставу та мету накладення арешту, з урахуванням того , що у матеріалах провадження відсутній і цивільний позов.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна - слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При постановленні ухвали слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримано, жодних обґрунтувань на необхідність задоволення клопотання слідчого в ухвалі слідчого судді не наведено, аналізу на наявність правових підстав для арешту майна не проведено.

Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Разом з цим, згідно вимог ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відтак, переглядаючи оскаржене судове рішення в межах апеляційної скарги , апеляційний суд прийшов до висновку , що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, що зумовлює скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити , ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2017 року - скасувати.

У задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_9 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: