Постанова

від 27.02.2017 по справі 813/4529/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року справа № 813/4529/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до житлово-експлуаційної контори № 1, виконавчого комітету Самбірської міської ради, Самбірської міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках, -

встановив:

Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, Самбірська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до житлово-експлуаційної контори № 1, виконавчого комітету Самбірської міської ради, Самбірської міської ради, у якому просить суд стягнути кошти з рахунків у банках виконавчого комітету Самбірської міської ради у розмірі 336450,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у житлово-експлуаційної контори № 1 наявна заборгованість перед бюджетом в розмірі 336450,05 грн. Зазначає, що житлово-експлуаційна контора № 1 є комунальним підприємством Самбірської міської ради, створене на базі нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади переданого йому у встановленому порядку. Звертає увагу, що 12.04.2016 та 17.08.2016 позивачем скеровано звернення Самбірському міському голові про виділення коштів для погашення податкового боргу, однак станом на 20.12.2016 позитивної відповіді на вищевказані звернення не надходило. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашена, просить стягнути таку в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, Самбірської міської ради у судове засідання не прибув, подав до суду заперечення у яких зазначає, що норма ст. 96 Податкового кодексу України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника передбачена ст. 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в Законі, не вирішила проблему погашення боргу. Стверджує, що позивачем не надано доказів того, що для покриття податкового боргу відповідача здійснювався продаж майна комунального підприємства, а також чи коштів отриманих від продажу цього майна є недостатньо для покриття податкового боргу. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача, житлово-експлуаційної контори № 1 в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача, виконавчого комітету Самбірської міської ради в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідачів на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з довідкою Самбірської ОДПІ від 30.11.2016 № 1056/10/13-10-17-00/997 податковий борг житлово-експлуаційної контори № 1 м. Самбора станом на 30.11.2016 складає 336450,05 грн, з них:

1) земельний податок з юридичних осіб у розмірі 15401,15 грн (за основним платежем - 7482,17 грн, пеня - 5001,50 грн, штрафні санкції - 2917,48 грн).

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість житлово-експлуаційної контори № 1 з земельного податку з юридичних осіб складають:

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік на суму 931,76 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік на суму 5221,12 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік на суму 1329,29 грн;

- згідно податкового повідомлення-рішення від 28.07.2015 № НОМЕР_1 на суму 26708,08 грн.

2) податок на додану вартість у розмірі 321048,90 грн (за основним платежем - 221152 грн, пеня - 55310,33 грн, штрафні санкції - 44586,57 грн).

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість житлово-експлуаційної контори № 1 з податку на додану вартість складають:

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 рік на суму 9809,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 рік на суму 20888,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 рік на суму 17838,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 рік на суму 19854,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 рік на суму 21140,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 рік на суму 20634,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 рік на суму 20828,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 рік на суму 18895,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 рік на суму 6741,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 рік на суму 4912,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 рік на суму 4990,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 рік на суму 5996,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 рік на суму 5154,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 рік на суму 4883,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 рік на суму 5805,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 рік на суму 4927,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 рік на суму 4334,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 на суму 4571,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 рік на суму 5592,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 рік на суму 1960,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 рік на суму 986,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 рік на суму 1880,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 рік на суму 652,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 рік на суму 392,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 рік на суму 636,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 рік на суму 485,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 рік на суму 696,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 рік на суму 555,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 рік на суму 639,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 рік на суму 502,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 рік на суму 840,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 рік на суму 522,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 рік на суму 445,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 рік на суму 684,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 рік на суму 616,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 рік на суму 551,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 рік на суму 320,00 грн;

- згідно податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 № НОМЕР_2 на суму 26708,08 грн;

- згідно податкового повідомлення-рішення від 31.05.2013 № НОМЕР_3 на суму 17878,49 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань ДПІ Самбірському районі винесено податкову вимогу форми "Ю1" від 22.10.2001 № 1/41 та податкову вимогу форми "Ю2" від 27.12.2001 № 2/432, які вручено платникові податків.

Докази, які б підтверджували, що згадані податкові вимоги, податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Статтею 95 цього Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, як встановив суд, а житлово-експлуатаційна контора № 1 є комунальним підприємством, управління яким виконує Самбірська міська рада Львівської області.

Особливості погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами ст. 96 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Отже, якщо сума отриманих позивачем коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності у комунального підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у позивача виникає право на звернення до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває дане комунальне підприємство, з поданням про прийняття одного із рішень, передбачених цієї статтею, а у разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, звернутись до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу, в управлінні якого перебуває боржник.

Таким чином, згідно з нормами ст. 96 Податкового кодексу України право на стягнення податкового боргу комунального підприємства перед бюджетом за рішенням суду можливе лише за умови звернення податкового органу із позовом після вчинення визначених вказаною статтею дій саме до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого знаходиться відповідне комунальне підприємством та за рахунок його коштів чи майна, що свідчить про безпідставність позовних вимог податкового органу.

Судом встановлено, що Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Самбірської житлово-експлуатаційної контори № 1 про стягнення коштів з рахунків у розмірі 879773, 41 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 у справі № 813/5583/14 адміністративний позов Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволено повністю, стягнено з рахунків Самбірської житлово-експлуатаційної контори № 1 (ідентифікаційний код 05452267, місцезнаходження: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Б.Хмельницького, буд 11) відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника, на користь бюджету заборгованість у розмірі 879773 (вісімсот сімдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 41 коп, у тому числі згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 9809,00 грн; за листопад 2013 року на суму 20888,00 грн; за грудень 2013 року на суму 17838,00 грн; за січень 2014 року на суму 19854,00 грн; за лютий 2014 року на суму 21140,00 грн; за березень 2014 року на суму 20634,00 грн; за квітень 2014 року на суму 20828,00 грн; згідно податкових декларацій з плати за землю за 2013 рік на суму 931,76 грн; за 2014 рік на суму 5221,12 грн та згідно податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 № НОМЕР_2 на суму 26708,08грн.

Відповідно до актів опису майна від 20.08.2014 № 11, від 24.09.2014 № 12, від 24.09.2014 № 13, від 24.07.2014 (щодо заміни предмета податкової застави) складених податковим керуючим Самбірської ОДПІ та згідно витягу № 21085990 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) у житлово-експлуатаційної контори № 1 наявне майно, що може бути описано у податкову заставу.

Крім того, Самбірською ОДПІ, відповідності до вимог ст. 95 Податкового кодексу України, надіслано у банки інкасові доручення від 14.12.2015 № 208, від 18.03.2016 № 22, від 18.03.2016 № 24, від 18.03.2016 № 24. Дані інкасові доручення повернуті установами банків без виконання через відсутність коштів на рахунку, що підтверджується відміткою посадових осіб банку на звороті доручення.

Також, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 у справі № 813/3680/15 адміністративний позов Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Самбірської житлово-експлуатаційної контори № 1 про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі задоволено повністю, надано Самбірській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Самбірської житлово-експлуатаційної контори № 1 (вул. Б.Хмельницького, 11, м. Самбір, Львівська область, 81400, код ЄДРПОУ 05452267) у розмірі 1175697,62 грн (один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень шістдесят дві копійки) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Самбірська ОДПІ зверталась до Самбірської міської ради Львівської області з поданнями, передбаченими ст. 96 Податкового кодексу України, зокрема, листами від 12.04.2016 № 398/9/13-10-23-00-05/163 та від 17.08.2016 № 825/9/13-10-17-00-05/722, у яких зазначено, що з метою скорочення податкового боргу Самбірська ОДПІ просить винести на розгляд сесії міської ради питання щодо виділення майна, яке знаходиться у податковій заставі, з метою його реалізації в рахунок погашення податкового боргу відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України. У разі неотримання позитивних рішень або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Однак відповіді на ці подання Самбірська ОДПІ не отримала.

У зв'язку з цим з врахуванням вимог п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України податковий орган звернувся до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти виконавчого комітету Самбірської міської ради.

Відповідно до довідки про банківські рахунки, виконавчий комітет Самбірської міської ради має відкриті рахунки в установах банку.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи те, що податковим органом ужито усіх передбачених ст. 95, ст. 96 Податкового кодексу України заходів стосовно стягнення податкового боргу з Житлово-експлуатаційної контори №1 за рішенням суду, у тому числі згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період жовтень 2013 року - квітень 2014 року, податкових декларацій з плати за землю за 2013 рік, 2014 рік та податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 № НОМЕР_2 усього на суму 163851,96 грн; реалізації майна комунального підприємства, внесеного у податкову заставу; а також за відсутності рішення відповідної місцевої ради стосовно виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 163851,96 грн з виконавчого комітету Самбірської міської ради.

Оскільки податковим органом не надано доказів стосовно вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Житлово-експлуатаційної контори №1 шляхом стягнення коштів з рахунків за рішенням суду на суму 172598,09 грн згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період травень 2014 року - жовтень 2016 року, податкової декларації з плати за землю за 2015 рік, податкових повідомлень-рішень від 28.07.2015 № НОМЕР_1 та від 31.05.2016 № НОМЕР_3, тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 94 КАС України, такі стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7-14, 35, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з банківських рахунків виконавчого комітету Самбірської міської ради (податковий номер 04056078) до бюджету кошти в сумі 163851 (сто шістдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят одна) гривня 96 копійок.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 06.03.2017.