Постанова

від 02.03.2017 по справі 823/1986/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року справа № 823/1986/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Орленко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить: стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 596087 грн. 96коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно облікових карток за товариством з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» обліковується заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 596087 грн. 96 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача. Відповідно до письмових заперечень відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» в повному обсязі сплатило податкові зобов'язання, які заявлені позивачем до стягнення, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» зареєстроване як юридична особа 17.09.2008, код ЄДРПОУ 36157419 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2016 №1001807874) та перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах як платник податків і зборів.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що згідно з підставами позову податковий борг з податку на додану вартість – 383277 грн. 51 коп. виник відповідно до:

- податкової декларації від 18.08.2015 №9173858223, якою платник самостійно визначив зобов'язання на суму 14423грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2015 року від 30.09.2015 №9201326440, яким платник самостійно визначив зобов'язання на суму 2750грн.;

- податкової декларації від 18.01.2016 №9273244684, якою платник самостійно визначив зобов'язання на суму 101904грн.;

- податкової декларації від 19.02.2016 №9020399877, якою платник самостійно визначив зобов'язання на суму 12106грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2016 року від 03.03.2016 №9028453280, яким платник самостійно визначив зобов'язання на суму 1826грн.;

- податкової декларації від 17.06.2016 №9101499662, якою платник самостійно визначив зобов'язання на суму 2644грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 30.06.2016 №9108211164, яким платник самостійно визначив зобов'язання на суму 78грн.;

- податкової декларації від 17.08.2016 №9148153712, якою платник самостійно визначив зобов'язання на суму 10633грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 08.04.2015 №0005571502 на суму 51366 грн. 33 коп.;

- податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0005222301 на суму 100730грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 20.04.2016 №0004641502 на суму 22745 грн. 60 коп.;

- податкового повідомлення-рішення від 22.09.2016 №0018181202 на суму 1433 грн. 33 коп.;

- податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0015341202 на суму 2956 грн. 87 коп.;

- нарахованої на основну суму недоїмки пені у сумі 80426 грн. 98 коп.

Крім того, податковий борг відповідача з податку на прибуток у сумі 212810 грн. 54коп. виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0005232301 на суму 179966грн. та нарахованої пені у розмірі 32844 грн. 45 коп.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексуУкраїни визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексуУкраїни податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абз.1 п.57.1 статті 57 Податкового кодексуУкраїни платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексуУкраїни).

З матеріалів справи судом встановлено, що за період із січня 2015 року по грудень 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» сплатило до бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість наступними платіжними дорученнями з відповідними призначеннями:

- від 23.06.2015 на суму 3125грн.;

- від 18.05.2015 на суму 2705грн.;

- від 27.04.2015 на суму 1353грн.;

- від 25.02.2015 на суму 3361грн.;

- від 08.07.2015 на суму 16000грн.;

- від 08.07.2015 на суму 13835грн.;

- від 10.07.2015 на суму 2834грн.;

- від 14.07.2015 на суму 1175 грн. 16 коп.;

- від 16.07.2015 на суму 3200 грн. 20 коп.;

- від 23.07.2015 на суму 1100грн.;

- від 30.07.2015 на суму 5200грн.;

- від 28.08.2015 на суму 8800грн.;

- від 18.09.2015 на суму 13000грн.;

- від 28.10.2015 на суму 4000грн.;

- від 25.11.2015 на суму 10000грн.;

- від 12.01.2016 на суму 60000грн.;

- від 14.01.2016 на суму 40000грн.;

- від 15.01.2016 на суму 8500грн.;

- від 23.06.2015 на суму 3125грн.;

- від 19.01.2016 на суму 7500грн.;

- від 05.02.2016 на суму 2000грн.;

- від 08.02.2016 на суму 5000грн.;

- від 11.02.2016 на суму 1000грн.;

- від 18.02.2016 на суму 2700грн.;

- від 15.03.2016 на суму 500грн.;

- від 15.04.2016 на суму 16000грн.;

- від 06.06.2016 на суму 2500грн.;

- від 12.07.2016 на суму 3000грн.;

- від 13.10.2016 на суму 1433 грн. 33 коп.;

- від 13.12.2016 на суму 3000грн.;

- від 14.12.2016 на суму 3000грн.

Отже, переліченими платіжними дорученнями підтверджена сплата товариством з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» податкового боргу з ПДВ на загальну суму 248946 грн. 69 коп.

Під час вирішення вказаного спору суд також врахував, що податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 №0005571502 на суму 51366 грн. 33 коп., яке серед іншого є підставою цього позову, було також заявлено підставою позовних вимог у адміністративній справі №823/4929/15 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» податкового боргу. Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 у справі №823/4929/15, що набрала законної сили 10.11.2015, відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі сплатою позивачем податкового боргу.

На підставі ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно з письмовими поясненнями представника позивача від 23.01.2017, податковий борг, що був предметом спору у справі №823/4929/15, станом на час звернення в суд з цим позовом погашений, тому контролюючий орган помилково зарахував вищезгадані сплачені відповідачем податкові зобов'язання з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів.

Суд також звернув увагу, що однією з підстав даного адміністративного позову позивачем визначено товариству з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» пеню в сумі 80426 грн. 98 коп., що виникла відповідно до підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України внаслідок прострочення сплати зобов'язань з ПДВ, однак з приводу вищевказаного суд зазначає наступне.

Відповідно до підп.129.1.1. п.129.1. ст.129 Податкового кодексуУкраїни після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Крім того, частиною 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, у порушення викладених норм, позивачем не надано суду доказів погашення позивачем податкового боргу понад встановлені Податкового кодексуУкраїни граничні строки (копій платіжних доручень, тощо), у зв'язку цим з позивачем не доведено обґрунтованості нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» пені в сумі 80426 грн. 98 коп.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» податкового боргу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкова вимога формується та надсилається контролюючим органом платнику податків у разі несплати ним у встановлені законом строки узгодженої суми грошового зобов'язання.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків відповідно до п.95.2. ст.95 Податкового кодексу України провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином нормами Податкового кодексу України визначено умови виникнення права органів доходів і зборів на стягнення податкового боргу з платника податків через 60 днів після направлення йому податкової вимоги.

При цьому, відповідно до підпункту 60.1.1. пункту 60.1. ст.60 Податкового кодексу Україниподаткова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

З аналізу викладених норм податкового законодавства вбачається, що у разі погашення платником податків податкового боргу податкова вимога вважається відкликаною, а у разі виникнення у платника податків нового податкового боргу податковий орган зобов'язаний винести нову податкову вимогу із зазначенням його суми.

Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» від 19.07.2012 №896 на суму 89759 грн. 73 коп., однак відповідно до акту від 13.09.2012 №96 повернулась на адресу контролюючого органу із зазначенням причини невручення «За закінченням терміну зберігання».

Після винесення згаданої податкової вимоги від 19.07.2012 №896 зазначена в ній сума податкового боргу погашена в повному обсязі, що у відповідності до пп. 60.1.1 п. 60.1 ст.60 Податкового кодексу України має наслідком вважати вказану податкову вимогу відкликаною, враховуючи ту обставину, що нова податкова вимога стосовно податкового боргу, який є предметом цього спору – позивачем не приймалась та відповідно, відповідачу не надсилалась, тому у контролюючого органу були відсутні станом на час звернення до суду з даним позовом правові підстави для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс» податкового боргу, що є предметом даного спору.

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко