Ухвала

від 02.03.2017 по справі 820/2966/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 р.Справа № 820/2966/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016р. по справі №820/2966/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОСОБА_1"

до Головного управління ДФС України у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ОСОБА_1" (далі по тексту - ТОВ "Фірма ОСОБА_1", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС України у Харківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 22.01.2016 №0000232201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 22.01.2016 №0000232201.

ГУ ДФС України у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/2966/16 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні постанови судом першої інстанції не було дотримано вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 02.03.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Фірма ОСОБА_1" зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Нововодолазькій ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (на час розгляду справи - Південній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ "Фірма ОСОБА_1" є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Фірма ОСОБА_1" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 13.02.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки складений акт від 11.01.2016 р. №3/20-40-22-01-07/39092701, у висновках якого встановлено порушення вимог, зокрема, п.198.3 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 281099 грн., у т.ч. за липень 2014 року на суму 27106 грн., за вересень 2014 року на суму 95777 грн., за жовтень 2014 на суму 66030 грн., за листопад 2014 року - 27766 грн., за грудень 2014 року - 64420 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення від 22.01.2016 р. №0000232201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 351373,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 281099 грн. та штрафними санкціями - 70274,75 грн.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Фірма ОСОБА_1" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.01.2016 №0000232201 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Фірма ОСОБА_1" (замовник) та ТОВ "Олантіс" (виконавець) було укладено договір перевезення від 12.06.2014 року №12/06.

Згідно пп.1.1 вказаного договору перевезення - виконавець зобов'язується доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу. Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Виконання умов вищевказаного договору перевезення, а також підтвердження підстав отримання послуг перевезення вантажу підтверджується актами надання послуг, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними щодо кожного укладеного акту надання послуг.

Крім того, між ТОВ "Фірма ОСОБА_1" (замовник) та ТОВ "Равена Плюс" (виконавець), укладено договір перевезення 28.11.2014 року №П-2811.

Згідно пп.1.1 вказаного договору перевезення - виконавець зобов'язується доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу. Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Виконання умов вказаного договору перевезення, а також підтвердження підстав для отримання послуг перевезення вантажу підтверджується актами надання послуг, видатковими накладними, товарними накладними, товарно - транспортними накладними щодо кожного укладеного акту надання послуг, податковою накладною.

Також, між ТОВ "Фірма ОСОБА_1" (замовник) та ТОВ "Валді Торг" (виконавець) було укладено договір перевезення від 30.07.2014 року №П-3007.

Згідно пп.1.1 вказаного договору перевезення - виконавець зобов'язується доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу. Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Виконання умов вказаного договору перевезення, а також підтвердження підстав для отримання послуг перевезення вантажу підтверджується актами надання послуг, видатковими накладними, товарними накладними, товарно - транспортними накладними щодо кожного укладеного акту надання послуг.

Згідно окремих, наявних в матеріалах справи, товарно-транспортних накладних на перевезення товару, місце навантаження товару визначено , як Харків-Балашовський за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська 114.

Відповідно до пояснень представника позивача, наданих в суді першої інстанції, в деяких господарських операціях перевезення цукру від постачальників до позивача здійснювалося залізничним транспортом, у зв'язку з чим, між позивачем та Державним підприємством Південна залізниця було укладено договір про транспортно - експедиційне обслуговування від 26.05.2014 року №2978. Так, товар від цукрових заводів постачається залізничним транспортом до залізничної станції Харків-Балашовський , яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 114. В залежності від наявності конкретної домовленості з покупцями товару, позивач, після прийняття цукру на станції Харків-Балашовський , здійснює перевезення товару або безпосередньо від станції Харків-Балашовський до покупців, або від станції Харків-Балашовський на власний склад, який знаходиться за адресою: вул. Єнакіївська, 15. Факт отримання товару від виробників (цукрових заводів) підтверджується договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 26.05.2014р. №2978, укладеним між позивачем та Державним підприємством "Південна залізниця".

Вищевказані обставини підтверджуються відповідними договорами поставки, видатковими та залізничними накладними, договором про транспортно - експедиційне обслуговування.

Колегія суддів зазначає, що договори перевезення цукру, укладені з ТОВ "Олантіс", ТОВ "Валді Торг", ТОВ "Равена Плюс" були необхідні для здійснення господарської діяльності шляхом переміщення товару з одного складу позивача на інший, а також для переміщення товару контрагентам - покупцям для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується відповідними договорами поставки, укладеними між позивачем та його контрагентами - покупцями, специфікаціями, вимогами, видатковими накладними, виписками по банківському рахунку, податковими накладними.

Крім того, на підтвердження наявного у позивача товару, щодо якого вищевказані контрагенти надали послуги перевезення ТМЦ, позивачем було надано договір поставки, видаткові накладні, товарні накладні, податкові накладні.

Позивач сплатив відповідні витрати, суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Олантіс", ТОВ "Валді Торг", ТОВ "Равена Плюс", які були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за спірний період, поданих до податкового органу.

На час укладання та виконання зазначених договорів ТОВ "Фірма ОСОБА_1" та його контрагенти ТОВ "Олантіс", ТОВ "Валді Торг", ТОВ "Равена Плюс" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що факт наявності у ТОВ "Фірма ОСОБА_1" матеріально - технічних ресурсів та персоналу підтверджується відповідними договорами оренди приміщення, а також актами приймання - передачі приміщень, договором відповідального зберігання, актами надання послуг , штатним розписом, що свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основного виду діяльності - оптової торгівлі цукром.

Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно до ПК України.

Згідно з ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не оспорюється сам факт виписки ТОВ "Олантіс", ТОВ "Валді Торг", ТОВ "Равена Плюс" податкових накладних, проте доводом щодо визначення правочинів нереальними є невідповідність, як на думку податкового органу, первинних документів, а саме актів надання послуг з перевезення.

Разом з цим, зазначені доводи податкового органу є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363 (далі по тексту - Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні) товарно - транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів (пп.11.1 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Оформлення перевезень вантажів товарно - транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (пп.11.3 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (пп.11.4 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (пп.11.5 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пп.11.6 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником (пп.11.7 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Отже, надані позивачем товарно - транспортні накладні є належними первинними документами, що підтверджують реальність та факт придбання послуг з перевезення, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Фірма ОСОБА_1", оскільки складені у відповідності до чинного законодавства, а саме: містять найменування вантажу, реквізиту автотранспорту, назву автоперевізника, замовника адресу вантажовідправника, та вантажоодержувача, пункт навантаження та пункт розвантаження та інші відповідні відомості.

При цьому, колегія суддів зазначає, що визначені податковим органом невідповідності до актів надання послуг перевезення є фактично вимогами до подорожніх листів.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" від 05.07.2011 року №3565-VI, у текстах законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про міліцію" вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.

Отже, підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи. За необхідності підприємства самостійно приймають рішення стосовно використання подорожніх листів у своїй господарській діяльності.

Таким чином, ТОВ "Олантіс", ТОВ "Валді Торг", ТОВ "Равена Плюс" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "Фірма ОСОБА_1" прийняло послуги з перевезення за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять підтвердження взаємоузгоджених спільних зловмисних дій між позивачем та контрагентами позивача.

Колегія суддів зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Олантіс", ТОВ "Валді Торг", ТОВ "Равена Плюс" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Зазначене придбання послуг перевезення у контрагентів безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки надані послуги перевезення забезпечують позивачу умови для оптової торгівлі цукром, як діяльності, що направлена на отримання доходу.

Отже, позивачем дотримано вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит по операціях з контрагентами, позивачем подано декларації з податку на додану вартість. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, фактичні обставини справи підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Фірма ОСОБА_1" та його контрагентами та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особо зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ОСОБА_1, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено правомірності власного рішення, що є предметом оскарження по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.01.2016 №0000232201 є неправомірним та необґрунтованим, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року по справі №820/2966/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог ГУ ДФС України у Харківській області.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016р. по справі № 820/2966/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 07.03.2017 р.