УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2017 р.Справа № 816/2290/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агроекологія" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2016р. по справі № 816/2290/16
за позовом Приватного підприємства "Агроекологія"
до Шишацького районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Полтавської області
про визнання незаконною та скасування постанови ,
ВСТАНОВИЛА:
13.12.2016р. Приватне підприємство Агроекологія звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом в якому просило:
- визнати незаконною та скасувати постанову Шишацького районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Полтавської області ВП № 52347812 від 29.11.2016р. про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2016р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Приватне підприємство Агроекологія (далі - позивач), не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В позовній заяві позивач зазначає, що у провадженні державного виконавця перебуває виконавчий лист № 530/173/16-ц від 092.09.2016р. виданий Зіньківським районним судом Полтавської області , згідно якого резолютивна частина судового рішення викладена в наступній редакції: Договір оренди землі укладений 16.01.2008р. між приватним підприємством Агроекологія та ОСОБА_1 площею 4,5899 га , розташованої на території Ставківської сільської ради Зіньківського районі Полтавської області, зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 19.07.2010р. за № 041055501889 розірвати. Зобов'язати приватне підприємство Агроекологія повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,5899 га , розташовану на території Ставківської сільської ради Зіньківського районі Полтавської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського товариства. Стягнути з приватного підприємства Агроекологія на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1102,40 грн.
Таким чином, на виконанні державного виконавця перебуває виконавчий лист, виданий згідно рішення Зіньківського районного суду Полтавської області, прийнятого за нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Проте позивачем в адміністративному суді оскаржується постанова Шишацького районного відділу ДВС територіального управління юстиції Полтавської області ВП № 52347812 від 29.11.2016р. про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Відмовляючи в відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того зазначений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому як рішення державного виконавця при виконанні судових рішень, прийнятих в цивільному судочинстві , оскаржуються до суду, що видав виконавчий документ, посилаючись на ст.82 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. № 606-ХІУ.
Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, зробленими з помилковим застосовуванням норм матеріального права, без врахування змін, що відбулися в законодавстві.
Так з 05.10.2016р. втратив чинність Закон України "Про виконавче провадження" крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.
З 05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження № 1404 від 02.06.2016р.(далі Закон № 1404)
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження Закону № 1404, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржене стороною виконавчого провадження в адміністративному суді.
Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегія суддів має зазначити, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, а саме на момент винесення ухвали від 18 грудня 2016 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №816/2290/16 з підстав, що даний позов не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, не перевірив чинність Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, на підставі якого і було зроблено хибний висновок, щодо юрисдикції розгляду зазначеного позову.
Посилання суду першої інстанції на ст.ст.383,384 Цивільного процесуального кодексу України, які встановлюють інший порядок судового оскарження , колегія суддів вважає помилковими.
За правилами ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Колегія суддів вважає, що зазначені норми встановлюють право оскарження рішень державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Враховуючи, що ПП Агроекологія є стороною виконавчого провадження ( боржником) , та оскаржує рішення державного виконавця про накладання штрафу, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на даний спір, з огляду на що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 199 ,п.4 ч.1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за наслідками судового розгляду, рішення прийнято на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, а саме витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1600,00 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2016р. по справі № 816/2290/16 скасувати.
Справу за позовом Приватне підприємство "Агроекологія" до Шишацький районний відділ Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Полтавської області про визнання незаконною та скасування постанови направити до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шишацького районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції Полтавської області на користь Приватного підприємства "Агроекологія" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень)
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2017 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65162333 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Русанова В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні