Ухвала

від 02.03.2017 по справі 810/1105/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 березня 2017 року м. Київ К/800/36553/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши дотримання статтей 17, 20, 210, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної скарги Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Рітейл Іст до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк до 27 січня 2017 року для усунення недоліків.

27 січня 2017 року скаржник подав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, у зв'язку з обґрунтованими підставами та неможливістю усунути недоліки касаційної скарги, таке було задоволено та ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2017 року продовжено строк для усунення недоліків до 22 лютого 2017 року.

Зазначена ухвала від 2 лютого 2017 року була отримана скаржником 7 лютого 2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0315118006110.

На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 лютого 2017 року, 22 лютого 2017 року скаржник, подав до Вищого адміністративного суду України клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності цільових коштів, однак недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 7 лютого 2017 року не усунув, а саме:

- не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі.

Положеннями частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Інформуючи про свій фінансовий стан, скаржник зазначає, що на час подання касаційної скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.

Наведені у клопотанні відповідача доводи не свідчать про такий майновий стан Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, за якого він позбавлений можливості сплатити судовий збір у встановленому законом порядку і не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року (справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України Про судовий збір в чинній редакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24 грудня 2015 року у справі № 477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 року у справі № 810/2302/15, в ухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, в ухвалі від 25 січня 2017 року у справі № 722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року у справі № 826/25559/15.

Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.

Таким чином, суддя-доповідач вважає що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Не підлягає задоволенню також клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, оскільки надані копія Тимчасового кошторису на 2017 рік не доводять обставин на які посилається скаржник (зокрема, відсутність коштів на рахунках станом на 22 лютого 2017 року).

При цьому, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2017 року вже було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Враховуючи викладене касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Рітейл Іст до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, з доданими до неї матеріалами, повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер