Постанова

від 01.03.2017 по справі 910/8115/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 910/8115/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач), суддівКоробенка Г.П., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр розвитку енергетики" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі№910/8115/16 Господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр розвитку енергетики" пророзірвання договору та стягнення суми

за участю

- позивача:Федонюк М.І. (довіреність від 09.06.2015) - відповідача:Мельник А.В. (довіреність від 20.04.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - позивач) просило розірвати договір на надання послуг від 23.04.2013 №7.1-314/2013, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр розвитку енергетики" (далі - відповідач) та стягнути з відповідача на користь позивача 932 917,17 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав позивачу у визначений договором строк послуги, у зв'язку з чим у позивача виникло право на одностороннє розірвання договору та повернення відповідної суми попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 (суддя Смирнова Ю.М.), в позові відмовлено.

Оскарженою постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зеленін В.О., судді Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.), вказане рішення суду скасовано, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказану постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування та порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.04.2013 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір на надання послуг № 7-1-314/2013, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати і здати замовнику, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги зі створення корпоративної системи управління (далі-КСУ) Украероруху відповідно до Додатку № 2 до договору.

За умовами пункту 3.1 договору ціна послуг становить 3 821 768,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 764 353,60 грн. Ціна договору є звичайною та складає з урахуванням ПДВ - 4 586 121,60 грн.

Згідно з пунктами 3.3 договору замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30 % від повної ціни послуг протягом 20-ти робочих днів з дати отримання від виконавця рахунку-фактури, оформленого належним чином після набуття чинності договору. Остаточну оплату у розмірі 70 % вартості кожного окремого етапу (підетапу) замовник оплачує виконавцю за фактом надання послуг по етапу (підетапу), протягом 20-ти робочих днів з дати отримання від виконавця рахунку-фактури, оформленого належним чином після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг по етапу (підетапу). Вартість конкретного виду та етапу (підетапу) послуг визначені у Додатку № 1 до договору.

Підпунктами 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5 договору встановлено, що виконавець несе відповідальність за обсяг, повноту і якість наданих послуг, що передбачені Договором. Строки виконання, обсяги послуг за етапами визначаються календарним планом та Технічними вимогами, відповідно до Додатків №1 та №2 до Договору. Перелік етапів може змінюватись за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до Договору.

Відповідно до підпункту 4.2.1.1 договору у рамках надання послуг, виконавець бере на себе виконання завдання, зокрема, дотримання строків, передбачених календарним планом (Додаток № 1 до договору) та обсягів, передбачених технічними вимогами (Додаток № 2 до договору).

Підпунктом 5.2.1 договору визначено право позивача достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його у строк не пізніше як за 30 календарних днів до дня такого розірвання.

Згідно з підпунктом 5.3.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги у строки, встановлені договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

Відповідно до пункту 10.3 договору позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадках, коли відповідач: допускає відставання від календарного плану на період понад сто календарних днів (п.п.10.3.1); не усуває виявлені позивачем недоліки, або допускає прострочення строків їх усунення (п.п. 10.3.2).

Пунктом 10.4 договору сторони визначили, що у разі наявності попередньої оплати при розірвання договору в односторонньому порядку, відповідач повертає позивачу кошти (з урахуванням суми фактично наданих та оформлених актами послуг) протягом трьох днів з дня розірвання договору.

На виконання умов договору, позивач платіжним дорученням від 26.04.2013 №2448 здійснив попередню оплату відповідачу у розмірі 30 % від повної ціни послуг, яка становить 1 375 836,48 грн.

Додатком №3 до додаткової угоди від 25.12.2013 до договору затверджено календарний план створення (КСУ) Украероруху, відповідно до якого кінцевим строком надання всіх послуг є 31.07.2014 та визначені строки виконання етапів:

- етап 3.1.1 "Фінансовий та бухгалтерський облік" (FI) - строк виконання до 30.04.2014; вартість - 65 836,50 грн.;

- етап 3.1.3 "Облік податку на прибуток (SL)" - строк виконання до 30.04.2014; вартість - 65 836,50 грн.;

- етап 3.5 "Управління закупівлями та матеріально - технічним забезпеченням (ММ)" - строк виконання до 30.04.2014; вартість - 65 836,50 грн.;

- етап 3.7 "Технічне обслуговування та ремонт обладнання (ТОРО)" - строк виконання до 30.04.2014; вартість - 48 196,70 грн.;

- етап 4 "Розробка та узгодження концепції повноважень" - строк виконання до 30.05.2014; вартість - 180 947,7 грн.;

- етап 5 "Налаштування ролей користувачів" - строк виконання до 30.05.2014; вартість - 180 947,70 грн.;

- етап 6 "Підготовка завдань та виконання розробок" - строк виконання до 30.05.2014; вартість 1 982 183,60 грн.;

- етап 7 "Підготовка сценарію та проведення комплексних випробувань" (інтеграційного тестування) - строк виконання до 31.07.2014; вартість - 519 938,70 грн.

Також судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі № 910/11440/15, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Державному підприємству обслуговування повітряного руху України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр розвитку енергетики" про стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій. Цим рішенням суду встановлено, що призупинення відповідачем надання послуг з 01.04.2014 не є порушенням зобов'язань за договором, оскільки воно здійснене у зв'язку з несплатою позивачем повної вартості фактично отриманих послуг по виконаних етапах та буде відновлено після здійснення замовником оплати вказаних послуг за договором.

При цьому судами встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 26.02.2016 у справі № 911/5035/15, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр розвитку енергетики" до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 278 550,87 грн. заборгованості, 160 445,14 грн. інфляційних втрат, 13 462,02 грн. три відсотки річних та 6 786,87 грн. судового збору. Даним рішенням суду встановлено, що заборгованість відповідача у розмірі 278 550,87 грн. виникла внаслідок неповної оплати ним наданих позивачем послуг за договором, у зв'язку з чим виконавець призупинив надання послуг за договором, повідомивши про це замовника листом від 01.04.2014, який ним отриманий 04.04.2014.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, спираючись на судові рішення у справах № 910/11440/15, № 911/5035/15 виходив з того, що відповідачем правомірно призупинено надання послуг позивачу, і таке призупинення не є порушенням зобов'язань за договором, оскільки здійснене у зв'язку з несплатою позивачем повної вартості фактично отриманих послуг по виконаних етапах. При цьому, суд також вказав на те, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем пункту 5.2.1 договору щодо повідомлення відповідача у визначений даним пунктом договору строк про розірвання договору, відтак підстави для розірвання договору у судовому порядку та стягнення з виконавця попередньої оплати відсутні.

Скасовуючи вказане рішення суду, апеляційний суд виходив з того, що в порушення строку, який визначений умовами підпункту 5.4.3 договору відповідач не повідомив позивача про зупинення надання послуг з 01.04.2014, а посилання місцевого господарського суду на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/11440/15 є безпідставним, оскільки висновок суду у цій справі не має преюдиціального значення для справи № 910/8115/16, оскільки такі висновки суду є правовою оцінкою обставин. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що внаслідок неправомірного припинення надання відповідачем послуг за договором, виконавцем допущено відставання від календарного плану на період понад сто календарних днів, що є істотним порушенням договору та підставою для його розірвання і стягнення з відповідача попередньої оплати за невиконані ним етапи робіт.

Однак із висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна виходячи із наступного.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під розірванням господарського договору слід розуміти припинення зобов'язань, які сторони прийняли на себе за договором.

Статтею 907 цього Кодексу визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадках, коли відповідач: допускає відставання від календарного плану на період понад сто календарних днів (п.п.10.3.1); не усуває виявлені позивачем недоліки, або допускає прострочення строків їх усунення (п.п. 10.3.2).

При цьому пунктом 5.2.1 договору встановлено, що замовник вправі достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його у строк не пізніше як за 30 календарних днів до дня такого розірвання.

Виходячи із наведених вище положень статті 651 Цивільного кодексу України розриваючи за рішенням суду договір на вимогу однієї із сторін у зв'язку із істотним його порушенням другою стороною, суд апеляційної інстанції не навів у своїй постанові те, чого і в якій мірі чи кількості позбавляється перша сторона договору, тобто того, на що вона розраховувала при укладенні договору і чи є таке позбавлення значною мірою.

Натомість місцевим господарським судом встановлено, що допущення позивачем прострочення виконання своїх зобов'язань з повної оплати виконаних відповідачем етапів (підетапів) робіт за договором давало відповідачу правові підстави для призупинення надання послуг і таке призупинення не є порушенням відповідачем зобов'язань за договором, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі № 910/11440/15 та рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2016 у справі № 911/5035/15.

Більш того, судом першої інстанції не встановлено, а позивачем не доведено, що замовник повідомляв відповідача у визначений п.5.2.1 договору строк про дострокове розірвання договору, у зв'язку з невиконанням виконавцем зобов'язань.

Відтак висновок апеляційного суду про те, що відповідач допустив відставання від календарного плану на період понад сто календарних днів, що призвело до неправомірного припинення надання послуг за договором, та що є підставою для розірвання договору, є безпідставним.

Наведені вище обставини, які судом апеляційної інстанції покладені в основу прийнятого ним нового рішення, у їх сукупності не дають правових підстав вважати про наявність підстав для розірвання договору та стягнення попередньої оплати. Судами не встановлено, що є інші, передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України підстави, встановлені договором або законом, для розірвання договору і як наслідок стягнення попередньої оплати за договором.

Із судових рішень не вбачається, що судами залишились не дослідженими докази, які б підлягали дослідженню.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд прийняв незаконне рішення, яке не може бути залишене в силі, і встановлених судом першої інстанції обставин справи не спростував.

Витрати із сплати судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.6, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр розвитку енергетики" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі №910/8115/16, залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр розвитку енергетики" 18 446 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 11 коп. судового збору з касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Л.І. Рогач