ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.03.2017 Справа № 904/1224/17
до товариства з обмеженою відповідальністю "База батарей", м.Дніпро
про стягнення основної заборгованості та пені (договір №15.11.01-ДГС-ком від 01.11.2015 на компенсацію витрат комунальних послуг)
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 22.06.16р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
09.02.2017 товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест", смт.Слобажанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "База батарей", м.Дніпро (далі по тексту - відповідач) про стягнення 1911,29грн. основної заборгованості; 86,50грн. пені.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням укладеного між сторонами договору на компенсацію витрат комунальних послуг №15.11.01-ДГС-ком від 01.11.2015.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2017 справу №904/1224/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.
За результатами розгляду позовної заяви від 02.02.2017 за вих.№31 ухвалою суду від 13.02.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 02.03.2017.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду та явкою представника в судове засідання та явкою представника в судове засідання.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання відповідачем 20.02.2017 відповідного поштового відправлення, зокрема ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2017.
Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
В судовому засіданні, яке відбулося 02.03.2017, враховуючи, що сторони належним чином повідомлення про час та місце його проведення, розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Відповідач не забезпечив явку свого представника, вимоги суду не виконав.
Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
Отже, з метою уникнення умисного затягування судового процесу з боку відповідача та недопущення порушення прав позивача господарський суд розглянув справу по суті позовних вимог.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 02.03.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" (далі по тексту - позивач, власник) та товариством з обмеженою відповідальністю "База батарей" (далі по тексту - відповідач, користувач) укладено договір №15.11.01-ДГС-ком (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого визначено, що предметом вказаного договору є компенсація користувачем вартості спожитих комунальних послуг та послуг пов'язаних із користуванням приміщенням (далі по тексту - послуги), яке розташовано за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 48, в тому числі:
- вартість використаної суборендарем електроенергії та газу (в тому числі послуги з транспортування газу);
- вартість холодного водопостачання, та водовідведення, обслуговування системи кондиціювання;
- вартість витрат по перевірці та технічному обслуговуванню вузлів обліку електроенергії, води, газу;
- вартість технічного обслуговування системи газозабезпечення, газового обладнання, вентиляційних каналів, перевірка та технічне обслуговування газових сигналізаторів;
- вартість протипожежної автоматики.
Пунктом 1.2 договору визначено, що компенсація послуг проводиться власнику, оскільки власником укладені прямі договори на постачання комунальних послуг на сервісне обслуговування експлуатаційних систем.
Строк дії договору з моменту підписання по 01.08.2016 (пункт 5.2 договору).
Предметом розгляду у справі №904/1224/17 є заборгованість у розмірі 1911,29грн. за комунальні послуги спожиті у жовтні та листопаді 2016 року.
Господарський суд дослідивши положення укладеного між сторонами договору дійшов висновку, що договір закінчив свою дію 01.08.2016. Докази продовження строку дії договору відсутні.
Надання позивачем відповідачу комунальних послуг у жовтні 2016 року підтверджуються актом надання послуг №409 від 31.10.2016 на суму 1019,33грн., який підписано директорами підприємства позивача та відповідача і підписи яких скріплено печатками підприємств сторін.
Надання позивачем відповідачу комунальних послуг у листопаді 2016 року підтверджуються актом надання послуг №459 від 30.11.2016 на суму 891,96грн., який підписано директорами підприємства позивача та відповідача і підписи яких скріплено печатками підприємств сторін.
Враховуючи, що укладений між сторонами договір закінчив свою дію 01.08.2016 господарський суд констатує, що строк оплати отриманих відповідачем комунальних послуг не визначено.
Пунктом 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№4 від 12.01.2017 щодо погашення заборгованості у розмірі 1911,29грн.
Претензію позивача за вих.№4 від 12.01.2017 отримав ОСОБА_2 18.01.2017.
Господарський суд встановив, що ОСОБА_2 є засновником відповідача, отже повноважною особою, що підтверджується інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.
Враховуючи, що вимогу кредитора відповідач одержав 18.01.2017 заборгованість у розмірі 1911,29грн. повинен був оплатити в строк до 26.01.2017.
Станом на день винесення рішення у справі заборгованість у розмірі 1911,29грн. не є погашеною.
Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися підписання представниками сторін акту взаємних розрахунків на суму 1911,29грн.
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.
Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 1911,29грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені.
Господарський суд визнав, що вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню з огляду на положення статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , а саме статтею 1 вказаного Закону чітко визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Тобто обов'язковою умовою для сплати пені є згода сторін. Позивач не надав суду належних доказів того, що згода сторін на стягнення пені існує.
Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тобто статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено максимальний розмір пені щодо якого сторони можуть досягти згоди.
В даному випадку сторони не надали суду доказів наявності між ними згоди про стягнення пені та про розмір такого стягнення.
Договір закінчив свою дію 01.08.2016, спірним є період з жовтня по листопад 2016, отже, вимога про стягнення пені є такою, що не підлягає задоволенню.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1599,20грн., з урахуванням того, що 99,95% позовних вимог позивача судом задоволено.
Керуючись ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , ст.ст. 3, 11, 202, 525, 526, 509, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "База батарей" (49041, м.Дніпро, вул.Старокодацька, 7; ідентифікаційний код 39729648) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Мічуріна, буд.5; ідентифікаційний код 34560674) 1911,29грн. (одна тисяча дев'ятсот одинадцять грн. 29 коп.) основної заборгованості; 1599,20грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 20 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
07.03.2017
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65163633 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні