Рішення

від 27.02.2017 по справі 910/175/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017№910/175/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/175/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АБ-Транс Євро , м. Запоріжжя,

до товариства з обмеженою відповідальністю Тек Центр , м. Київ,

про стягнення 10 422,64 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.

Товариство з обмеженою відповідальністю АБ-Транс Євро (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Тек Центр (далі - Центр) 9 500 грн. боргу, який утворився у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору на перевезення вантажів від 14.09.2015 №ТС-15 (далі - Договір), та 922,64 грн. втрат від інфляції, а всього 10 422,64 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 27.02.2017.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.01.2017 було надіслано позивачу на адресу (69015, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, буд. 26) і відповідачу на адресу (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11А), зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали; до матеріалів справи долучено конверт повернення з юридичної адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання . Відповідно до інформації з офіційного сайту українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта уповноваженою особою позивача отримано вказану ухвалу суду 25.01.2017.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 27.02.2017 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.09.2015 Товариством (перевізник) і Центром (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- перевізник зобов'язується доставляти надані йому замовником вантажі згідно із заявками замовника на перевезення вантажу в пункт призначення, у встановлений у заявці термін передати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажів встановлену плату (пункт 1.1 Договору);

- на кожен рейс сторонами оформлюється і підписується заявка, яка подається замовником перевізнику в письмовій, електронній формі або за допомогою факсу; у заявці вказується: маршрут перевезення; тип вантажу; вартість рейсу; марка, держ. номер автомобіля, прізвище водія; адреса завантаження і розвантаження; дата і час завантаження; контактні особи, що відповідають за завантаження і розвантаження; заявка надсилається перевізнику факсом не пізніше, ніж за 2 години до вказаного в заявці терміну надання автотранспорту; перевізник зобов'язується негайно повернути замовнику погоджену заявку факсом з підписом уповноваженої особи, завірену печаткою перевізника (пункт 1.3 Договору);

- вартість кожного рейсу узгоджується сторонами в заявках і вказується в рахунках-фактурах (пункт 2.1 Договору);

- розрахунки за Договором здійснюються у безготівковому порядку в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок перевізника впродовж 20 (двадцяти) банківських днів, якщо інше не вказано у заявці, з моменту надходження до замовника рахунку перевізника, 2-х екз. ТТН, актів виконаних робіт та інших документів, якщо вони вказані у заявці (пункт 2.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє впродовж 3-х років з дня його підписання (пункт 7.4 Договору).

Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до умов заявок вартість послуг перевезення і порядок розрахунків становлять:

- за заявкою від 22.01.2016 №ТС-00000285 - 7 000 грн.; після закінчення 14 банківських днів після отримання оригіналів документів рахунку, акта виконаних робіт та податкової накладної, виписаних 25.01.2016, а також оригіналів супровідних документів за кожним вантажоодержувачем в кількості, зазначеній в графі заявки Повернення документів , з відміткою вантажоодержувача про отримання;

- за заявкою від 16.02.2016 №ТС-00000340 - 6 500 грн.; після закінчення 14 банківських днів після отримання оригіналів документів рахунку, акта виконаних робіт та податкової накладної, виписаних 17.02.2016, а також оригіналів супровідних документів за кожним вантажоодержувачем в кількості, зазначеній в графі заявки Повернення документів , з відміткою вантажоодержувача про отримання.

Передбачені заявками від 22.01.2016 №ТС-00000285 і від 16.02.2016 №ТС-00000340 документи були надіслані відповідачу за допомогою сервісу експрес-доставки товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта .

Так, згідно з експрес-накладною від 29.01.2016 №59000159542206 відповідачу було надіслано документи за заявкою від 22.01.2016 №ТС-00000285, які були отримані відповідачем 01.02.2016.

Відповідно до експрес-накладної від 19.02.2016 №59000164272537 відповідачу було надіслано документи за заявкою від 16.02.2016 №ТС-00000340, які були отримані відповідачем 22.02.2016.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Так, позивачем належним чином виконано умови Договору та здійснено перевезення, що підтверджується товарно-транспортними накладним від 22.01.2016 №3911019247 і від 16.02.2016 №Р1765, наявними в матеріалах справи.

Вказані товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін і вантажоодержувачів та містять печатки сторін.

Отже, судом встановлено, що Товариство виконало умови Договору в повному обсязі та надіслало відповідні документи Центру.

Як встановлено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки документи за заявкою від 22.01.2016 №ТС-00000285 були отримані відповідачем 01.02.2016, то останнім днем оплати перевезення в сумі 7 000 грн. є 19.02.2016; за заявкою ж від 16.02.2016 №ТС-00000340 документи були отримані відповідачем 22.02.2016, тому останнім днем оплати перевезення у сумі 6 500 грн. є 14.03.2016.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав не в повному обсязі, частково оплатив надані позивачем послуги з перевезення у сумі 4 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.04.2016 №276.

Таким чином, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 9 500 грн. (13 500 грн. - 4 000 грн.).

З огляду на наведене господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства в частині стягнення з Центра боргу в сумі 9 500 грн. підлягають задоволенню.

Що ж до стягнення 922,64 грн. втрат від інфляції, то слід зазначити таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції і період їх нарахування та встановлено, що періоди визначені позивачем неправильно.

Так, за заявкою від 22.01.2016 №ТС-00000285 останнім днем оплати послуг є 19.02.2016, тому період нарахування втрат від інфляції починається з 20.02.2016.

За заявкою від 16.02.2016 №ТС-00000340 останнім днем оплати послуг є 14.03.2016.

Разом з тим, оскільки позивач визначив датою початку періоду нарахування втрат від інфляції 01.04.2016, що фактично є датою пізнішою, ніж визначив суд, то суд погоджується з періодом нарахування втрат від інфляції, визначеним позивачем.

За наведений позивачем період нарахування сума втрат від інфляції розрахована позивачем вірно, а тому стягненню з відповідача підлягає 922,64 грн. втрат від інфляції.

Згідно з частиною першою статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, позивач у позовній заяві просить суд покласти на Центр 1 500 грн. витрат з оплати послуг адвоката, в обґрунтування чого господарському суду подано договір доручення від 15.12.2016, укладений позивачем та адвокатом ОСОБА_1, довіреність від 15.12.2016, копію свідоцтва №507 на ім'я ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг від 22.12.2016 та квитанцію до прибуткового касового ордера від 22.12.2016 №04/12 на суму 1 500 грн.

У пунктах 6.3 і 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

Господарський суд міста Києва з урахуванням обставин даної справи дійшов висновку про те, що витрати з оплати послуг адвоката у сумі 1 500 грн. є співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе відповідні витрати покласти на відповідача, при цьому, витрати позивача на сплату судового збору слід за приписами статті 49 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Тек Центр (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11А; ідентифікаційний код 39824463) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю АБ-Транс Євро (69015, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 26; ідентифікаційний код 38563045): 9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. боргу; 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 64 коп. втрат від інфляції; 1 500 (одун тисячу п'ятсот) грн. витрат на послуги адвоката і 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.2017.

Суддя О. Марченко