Рішення

від 28.02.2017 по справі 910/29/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017Справа №910/29/17 За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЧАСУ"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію

про стягнення 204 617,72 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача: Мойсик М.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЧАСУ" (відповідач) 204617,72 грн. з яких: 194025,24 грн. - заборгованість, 7301,76 грн. - інфляційні втрати, 3290,72 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 291 СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.03.2013 в частині сплати орендної плати за період з 01.09.2015 по 22.09.2016, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 204617,72 грн. Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем здійснено нарахування 3% річних у сумі 3290,72 грн. та інфляційних втрат у сумі 7301,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2017 порушено провадження у справі № 910/29/17, залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію та призначено справу до розгляду на 09.02.2017.

07.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

07.02.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких третя особа зазначає, що підтримує позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 розгляд справи №910/29/17 відкладено на 28.02.2017.

21.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли розрахунки заявлених вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2017 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та були повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з посиланням на вибуття адресата. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 28.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013 між Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією (орендодавець, третя особа), Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації подальшому, відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270, яке в подальшому перейменовано на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЧАСУ" (орендар, відповідач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №291 СРДА (надалі - договір), на підставі якого орендодавцем передано в оренду орендарю нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 23/9 для розміщення офісних приміщень організацій інших видів діяльності, надання побутових послуг (ремонт електричних годинників), інше використання нерухомого майна (кімнати відпочинку для електромонтерів).

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 148,4 кв.м.

Вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.01.2012 становить 803000,00 грн. без ПДВ (п. 2.2. договору).

Згідно із п. 2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 12, 21, 30 таблиці 2 п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, розрахунок якої оформлюється додатком та є невід'ємною частиною договору та на дату підписання договору в цілому становить 9045,47 грн. (без ПДВ) за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2. договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. А також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору (додаток №4) та сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4).

Згідно із п. 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та інших платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

В пункті 4.2. договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендні платежі.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 27.03.2013 до 26.03.2016.

Згідно із п. 9.6 Договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

27.03.2013 між орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди площею 148,40 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 23/9.

У зв'язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЧАСУ" умов договору №291 СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.03.2013 Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" було заявлено вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЧАСУ" про дострокове розірвання договору №291 СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.03.2013, виселення з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 по справі №910/29749/15 позовні вимоги КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" задоволено частково; розірвано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №291 СРДА від 21.03.2013, вирішено виселити ТОВ "СЛУЖБА ЧАСУ" з нежитлового приміщення загальною площею 148,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 23/9 та стягнуто заборгованість у розмірі 83218,77 грн., пеню у розмірі 3 280,43 грн., 3% річних у розмірі 780,45 грн., інфляційні втрати у розмірі 7910,31 грн., а також судовий збір у розмірі 3740, 50 грн.

Згідно із актом державного виконавця від 22.09.2016, ТОВ "СЛУЖБА ЧАСУ" 22 вересня 2016 року повернуло КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" орендоване нежитлове приміщення загальною площею 148,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 23/9.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач у період з 01.09.2015 по 22.09.2016 не здійснив сплати орендних платежів, у зв'язку із чим, у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 194025,24 грн.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем здійснено нарахування 3% річних у сумі 3290,72 грн. та інфляційних втрат у сумі 7301,76 грн., нарахованих за загальний період з вересня 2015року по 21.09.2016.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 по справі №910/29749/15 було розірвано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №291 СРДА від 21.03.2013 та вирішено виселити ТОВ "СЛУЖБА ЧАСУ" з нежитлового приміщення загальною площею 148,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 23/9.

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що останнім днем сплати орендної плати та інших платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що орендоване приміщення було передано КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" 22.09.2016, що підтверджується актом державного виконавця від 22.09.2016 складеним головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/29749/15.

Отже, враховуючи, положення п. 3.5. договору, нарахування позивачем орендної плати за період фактичного користування (по 22.09.2016) орендованим приміщенням є правомірним.

Як встановлено судом, в порушення умов договору оренди, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення орендної плати за період фактичного користування з 01.09.2015 по 22.09.2016 належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором оренди становить 194025,24 грн. Відповідачем доказів сплати боргу у сумі 194025,24 грн. не надано.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором №291 СРДА від 21.03.2013 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду за період з 01.09.2015 по 22.09.2016у сумі 194025,24 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку із чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 194025,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3290,72 грн. та інфляційних втрат у сумі 7301,76 грн.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р.

З розрахунку позивача вбачається, що позивачем, з огляду на положення п. 3.6 договору та ч. 5 ст. 254 ЦК України, допущено помилку при розрахунку інфляційних витрат та 3% річних щодо початку прострочення обов'язку зі сплати орендної плати та початку періоду нарахування. За таких обставин, нарахування 3% річних слід здійснювати з 21.10.2015 по 21.09.2016, з 21.11.2015 по 21.09.2016, з 22.12.2015 по 21.09.2016, з 21.01.2016 по 21.09.2016, з 23.02.2016 по 21.09.2016, з 22.03.2016 по 21.09.2016, з 21.04.2016 по 21.09.2016, з 21.06.2016 по 21.09.2016, з 21.07.2016 по 21.09.2016, з 23.08.2016 по 21.09.2016.

Судом встановлено, що визначена позивачем сума інфляційних витрат 7301,76 грн. (нараховані на заборгованість, що виникла з вересня 2015 року по березень 2016 року) з урахуванням визначених судом періодів нарахування є вірною, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Здійснивши перерахунок 3% річних судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 2812,18 грн., у зв'язку із чим суд задовольняє частково вимоги позивача у даній частині.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені вище обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЧАСУ" (03087, м. Київ, вул. Уманська, 23/9 кв. 2, ідентифікаційний код 21576164) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919) заборгованість у розмірі 194025,24 грн., 3% річних у розмірі 2812,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 7301,76 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3062,08 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2017.

Суддя С.О. Турчин