Рішення

від 22.02.2017 по справі 914/3296/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22.02.2017р.                                                            Справа№ 914/3296/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проспан», м.Львів, смт.Брюховичі

про стягнення 17544,80 грн.

                                                                                          суддя Гоменюк З.П.

                                                   секретар судового засідання Волошин О.Я.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проспан», м.Львів, смт.Брюховичі про стягнення 17544,80 грн.

          Ухвалою суду від 29.12.2016 р. порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 01.02.2017 р. Ухвалою суду від 01.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 13.02.2017 р. Ухвалою суду від 13.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.02.2017 р.

          В судове засідання 22.02.2017 р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки представник позивача був присутнім в судовому засіданні 13.02.2017 р., що підтверджується відповідним протоколом судового засідання. В попередніх судових засіданнях у справі представник позивача підтримав позовні вимоги, пояснив, що між сторонами було укладено договори підряду, за умовами яких відповідач був зобов'язаний надавати позивачеві податкові накладні, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку з невиконанням відповідачем даного обов'язку позивач просив суд стягнути з відповідача збитки, завдані неоформленням та ненаданням податкових накладних, в сумі 17544,80 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено 15.02.2017 р.)

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.05.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проспан» (підрядник, відповідач у справі) було укладено договір підряду №00-05-16, предметом якого є виконання підрядником демонтажно-монтажних робіт в складах №10, 11 та 12 логістичного центру «ЛЦ» ТзОВ «ТРК «Євротек» за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 359 (надалі об'єкт).

19.05.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проспан» (підрядник) було укладено договір підряду №02-05-16, предметом якого є виконання підрядником робіт з улаштування приямку для доклевеллера на рампі складу №10 логістичного центру «ЛЦ» ТзОВ «ТРК «Євротек» за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 359 (надалі об'єкт).

Вказані договори набрали чинності з дати їх укладення і діяли по 31.12.2016 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, зокрема гарантійних (п.12.1. договорів).

Відповідно до п.2.4. договорів, підрядник власними засобами та силами виконує всі роботи в обсягах та в строки, передбачені даним договором, та здає роботи замовнику за актом приймання виконаних робіт.

Згідно з п.3.1. договору №00-05-16 від 11.05.2016 р., об'єм та вартість робіт, передбачених розділом 1 даного договору, визначені у відповідності з ДБН Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та становить 27500 грн. в сумі, крім того ПДВ 20% – 5500 грн., всього з ПДВ – 33000 грн.

За умовами п.3.1. договору №02-05-16 від 19.05.2016 р., об'єм та вартість робіт, передбачених розділом 1 даного договору, визначені у відповідності з ДБН Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та становить 60224 грн. в сумі, крім того ПДВ 20% – 12044,80 грн., всього з ПДВ – 72268,80грн.

Як передбачено п.4.2. договорів, до початку робіт протягом 7 робочих днів з моменту підписання договору замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 100% вартості матеріалів, що становить 4160 грн., крім того ПДВ 20% – 832 грн., а всього з ПДВ – 4992 грн. (договір підряду №00-05-16 від 11.05.2016р.); 41666,67 грн., крім того ПДВ 20% – 8333,33 грн., а всього з ПДВ – 50000грн. (договір підряду №02-05-16 від 19.05.2016 р.).

Кінцева оплата належно виконаних робіт виконується протягом 10 робочих днів після виконання наступних умов: надання підрядником виконавчої документації; підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт; отримання замовником належним чином оформленої податкової накладної («ПН»), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних («ЄРПН»). У разі ненадання ПН або надання ПН, оформленої з помилками чи незареєстрованої в ЄРПН (надалі – «неналежна ПН»), перебіг строку оплати починається тільки після усунення недоліків ПН (з дати отримання належної ПН) (п.4.3. договорів).

Факт виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 р. від 12.05.2016 р. на загальну суму 24163,20грн. (в т.ч. ПДВ 4027,20 грн.), актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 р. від 28.07.2016 р. на загальну суму 72268,80 грн. (в т.ч. ПДВ 12044,80 грн.) та актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 р. від 29.07.2016 р. на загальну суму 8836,80 грн. (в т.ч. ПДВ 1472,80 грн.) (оригінали актів оглянуто в судовому засіданні, засвідчені копії долучено до матеріалів справи). Вказані акти підписані без зауважень директором відповідача та генеральним директором позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні засвідчені копії відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Товариств з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» повністю оплатило виконані відповідачем роботи, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №27775 від 18.05.2016р. на суму 24163,20 грн., №29799 від 26.05.2016 р. на суму 50000 грн., №46420 від 16.08.2016 р. на суму 22268,80 грн. та №47366 від 22.08.2016 р. на суму 8836,80 грн.

За умовами пункту 13.3. кожного з договорів, підрядник зобов'язаний надавати замовнику в електронному вигляді через систему M.E.DOC. правильно заповнені податкові накладні, складені в установлені терміни в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої особи підрядника та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадках, передбачених чинним законодавством України, підрядник надає замовнику також додаток до податкової накладної. Податкова накладна складається на кожне повне/часткове виконання робіт, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок підрядника як попередня оплата (аванс). Підрядник підтверджує, що ознайомлений з нормами Податкового кодексу України, зокрема з нормою щодо виникнення у замовника права на податковий кредит лише у разі реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також дотримання інших вимог чинного законодавства щодо податкової накладної. Невиконання підрядником цих умов хоча би щодо однієї податкової накладної є підставою для відмови замовника від цього договору. Підрядник зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки, в тому числі суми ПДВ, на які у замовника не виникло право на податковий кредит, а також суми штрафних санкцій, накладених на замовника внаслідок порушення підрядником умов, встановлених цим пунктом. Відшкодування здійснюється протягом семи робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги замовника шляхом перерахування підрядником на рахунок замовника суми, вказаної у відповідній вимозі.

20.09.2016 р. позивач направив відповідачеві претензію про усунення порушення щодо оформлення первинних документів – податкових накладних в сумі 17544,80 грн., в якій вимагав надати інформацію про оформлення податкових накладних до актів приймання-передачі виконаних робіт; надати квитанції про належну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН; у разі якщо реєстрація ПН в ЄРПН була неможливою внаслідок дій чи бездіяльності третіх осіб повідомити чи оскаржувалися такі рішення/бездіяльність та у разі якщо ПН не були оформлені з вини ТзОВ «Проспан» негайно оформити їх реєстрацію та надання, а в разі прострочення встановлених законодавством строків оплатити збитки в сумі 17544,80 грн. на користь ТзОВ «ТРК «Євротек». Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач, згідно з даними реєстру платників ПДВ відповідач був зареєстрований платником ПДВ з 02.09.1999 р., проте з 29.03.2016 р. його реєстрація платником ПДВ була скасована за ініціативою органу Державної фіскальної служби, про що відповідач не повідомив при укладенні договорів та виставляв рахунки і вказував суми ПДВ в актах виконаних робіт. За твердженням позивача, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних в системі M.E.DOC. відповідачем всупереч умовам договорів не було зареєстровано жодної податкової накладної, у зв'язку з чим позивача було позбавлено права на податковий кредит в сумі 17544,80 грн. і тим самим завдано збитків на вказану суму.

Станом на день розгляду справи судом, належні докази повної або часткової сплати відповідачем заявленої до стягнення суми збитків в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Як встановлено ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 13.3. договорів підряду, підрядник зобов'язався надавати замовнику в електронному вигляді через систему M.E.DOC. правильно заповнені податкові накладні, складені в установлені терміни в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої особи підрядника та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підрядник зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки, в тому числі суми ПДВ, на які у замовника не виникло право на податковий кредит, а також суми штрафних санкцій, накладених на замовника внаслідок порушення підрядником умов, встановлених цим пунктом. Відшкодування здійснюється протягом семи робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги замовника шляхом перерахування підрядником на рахунок замовника суми, вказаної у відповідній вимозі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як передбачено п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2. ст.198 ПК України).

Як встановлено п.201.1. ст.201, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. (п.187.1 ст.187 ПК України)

Пунктом 201.7. ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10. ст.201 ПК України передбачено обов'язок платника податку – продавця товарів/послуг при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 встановлює, що реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим – електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим – електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності) (п.5 Порядку).

Відповідно до п.8 Порядку, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Отже, законодавчими нормами передбачено обов'язок платника податку складати податкові накладні, реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних та надавати покупцю за його вимогою. Аналогічне зобов'язання підрядника сторони встановили і в п.13.2. укладених договорів.

Податковий кодекс України визначає наслідки відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: підприємство-покупець не отримує право на включення таких сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а відтак збільшується сума податку, що підлягає сплаті ним до Державного бюджету України.

Таким чином, невнесення відповідачем податкових накладних до ЄРПН позбавило позивача права на своєчасне отримання податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість з суми виконаних робіт за договорами – 17544,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч.ч.1– 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частина 1 статті 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч.1,2 ст.612 ЦК України).

Як встановлено ч.1– 2 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. (ч.1,2 ст.224 ГК України).

Частина перша статті 225 ГК України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, – зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ч.1 ст.226 ГК України).

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданням збитків, вини порушника.

Внаслідок аналізу матеріалів справи судом встановлено, що протиправна поведінка відповідача полягає в неоформлені та ненадані позивачеві податкових накладних, що є порушенням вимог Податкового кодексу України та укладених між сторонами договорів; наявність збитків підтверджується позбавленням позивача майнових благ, на які він, за звичайних обставин міг розраховувати, якби його право не було порушене (можливості віднесення сум ПДВ, сплачених у складі вартості виконаних робіт, до податкового кредиту та відповідно зменшення податкових зобов'язань); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданням збитків полягає в тому, що без оформлення і надання відповідачем належних податкових накладних, позивач в силу прямої заборони, яка міститься в Податковому кодексі України позбавлений права на формування податкового кредиту; наявність вини порушника підтверджується умисним невчиненням дій, передбачених вимогами закону та домовленостями сторін, а також бездіяльністю, яка полягала у відсутності реагування відповідача на претензію позивача та невжитті ним необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері.

Визначаючи розмір завданих збитків, суд погоджується з позивачем в тому, що таким розміром є сума податку на додану вартість, сплачена позивачем у складі вартості виконаних робіт за договором, на яку у позивача міг виникнути податковий кредит, тобто 17544,80 грн.

Оскільки судом встановлено наявність усіх елементів цивільного правопорушення, допущеного відповідачем, визначено, що дійсний розмір збитків відповідає розміру, заявленому до стягнення, а відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги на час прийняття рішення у справі, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума збитків, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню складає 17544,80грн.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено частиною шостою статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 626, 627, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 217, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст.ст. 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проспан», м.Львів, смт.Брюховичі, вул.Ясна, 38 (ідентифікаційний код 30478597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек», м.Львів, вул.Городоцька, 359 (ідентифікаційний код 37378350) 17544,80 грн. збитків та 1378 грн. судового збору.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 22.02.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 27.02.2017 р.

Суддя Гоменюк З.П.