Рішення

від 01.03.2017 по справі 916/3532/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2017 р.Справа № 916/3532/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 12.01.2017р.;

Від відповідачів:

- державного підприємства „Сетам» в особі Одеської філії державного підприємства „Сетам» : ОСОБА_3 за довіреністю №43/31-02-17 від 12.01.2017р.

- Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області: не з'явився;

Від третіх осіб : не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Юридична компанія „Діол» до державного підприємства „Сетам» в особі Одеської філії державного підприємства „Сетам» та Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, товариства з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія перемога» , публічного акціонерного товариство „Укрсиббанк» , про визнання торгів такими, що відбулися, визнання переможцем торгів та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Юридична компанія „Діол» (далі по тексту - ПП „Юридична компанія „Діол» ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Сетам» в особі Одеської філії державного підприємства „Сетам» (далі по тексту - ДП „Сетам» ) та Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі по тексту - Кілійський районний відділ ДВС ), в якому просило суд:

- визнати торги з примусової реалізації арештованого майна, а саме не житлової будівлі загальною площею 663 кв. м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Вилкове, вул. Кірова (далі по тексту - арештоване майно), 2а, такими, що відбулися, та дійсними;

- визнати ПП „Юридична компанія „Діол» переможцем електронних торгів за лотом №143491 з продажу арештованого майна;

- зобов'язати ДП „Сетам» внести відомості до системи електронних торгів й засобами системи сформувати протокол електронних торгів про визнання ПП „Юридична компанія „Діол» переможцем електронних торгів за лотом №143491 з продажу арештованого майна та направити відповідний протокол до Кілійського районного відділу ДВС;

- скасувати постанову начальника Кілійського районного відділу ДВС про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р., якою було знято з реалізації арештоване майно за лотом №143491.

01.02.2017р. ПП „Юридична компанія „Діол» звернулось до господарського суду із

клопотанням про залучення співвідповідача, у відповідності до якого позивач просив суд залучити до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія перемога» у якості співвідповідача. Подане клопотання позивачем обґрунтовано належністю арештованого майна на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія перемога» , що свідчить про необхідність залучення вказаної особи до участі у справі.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Згідно з ч. 1 п. 1.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

З огляду на вище викладене, господарським судом було відмовлено ПП „Юридична компанія „Діол» у задоволенні названого клопотання, про що було зазначено у протоколі судового засідання від 01.02.2017р., оскільки позивачем в межах даної справи не було заявлено жодної позовної вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія перемога» , а, отже, і відсутні підстави для залучення до участі у справі в якості відповідача названої особи.

Однак, при цьому, ухвалою від 15.02.2017р. господарським судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, товариство з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія перемога» та публічне акціонерне товариство „Укрсиббанк» .

Відповідачі повністю заперечують проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Крім того, Кілійським районним відділом ДВС було наголошено на пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду із вимогою про скасування постанови Кілійського районного відділу ДВС від 18.05.2016р.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів у судові засіданні по даній справі не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень по суті позову ПП „Юридична компанія „Діол» суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

28.03.2014р. Арцизьким районним судом Одеської області було видано виконавчий лист №1502/2630/2012, у відповідності до якого на користь публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк» було солідарно стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія перемога» та ОСОБА_4 грошові кошти за кредитним договором.

15.04.2016р. під час примусового виконання виданого Арцизьким районним судом Одеської області виконавчого документу за №1502/2630/2012, відділом державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області було направлено на адресу ДП „Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна.

З метою реалізації арештованого майна ДП „Сетам» протягом періоду з 17.05.2016р. по 19.05.2016р. було проведено електронні торги з продажу арештованого майна, за результатами проведення яких системою 19.05.2016р. було сформовано протокол №167320 та визначено переможцем торгів учасника № 9, ПП „Юридична компанія „Діол» , яким було запропоновано найвищу цінову пропозицію - 265 900,38 грн.

При цьому, 18.05.2016р. начальником Кілійського районного відділу ДВС було винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №49854994, якою було скасовано заявку на реалізацію арештованого майна від 15.04.2016р. за вих. №22-2840, арештоване майно знято з реалізації, електронні торги по лоту №143491 припинено.

18.05.2016р. постанова про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р. була поштою надіслана на адресу сторін виконавчого провадження, а також організатора електронних торгів. Варто зазначити, що під час розгляду справи Кілійський районний відділ ДВС зазначало, що вказана вище постанова була надіслана на електронну адресу ДП „Сетам» , проте від останнього надійшло повідомлення про прийняття лише оригіналів документів та рекомендовано надіслати вказаний документ поштою або кур'єром на адресу організатора торгів.

З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2016р. ПП „Юридична компанія „Діол» звернулось з листом до ДП „Сетам» із проханням підписати сформований системою протокол №167320 від 19.05.2016р. та надіслати на адресу позивача по справі.

24.05.2016р. платіжними дорученнями №10 та №15 ПП „Юридична компанія „Діол» було переказано на рахунок ДП „Сетам» грошові кошти у розмірі 274,41 грн. та на рахунок Кілійського районного відділу ДВС - 265 900,38 грн., тобто вартість придбаного арештованого майна за лотом №143491.

25.05.2016р. ПП „Юридична компанія „Діол» повторно звернулось до ДП „Сетам» з проханням надати протокол №167320 від 19.05.2016р., а, окрім того, надати роз'яснення щодо запису, який було розміщено на сайті відповідача від 23.05.2016р. щодо припинення торгів на підставі постанови Кілійського районного відділу ДВС про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р.

Листом від 08.08.2016р. ДП „Сетам» було повідомлено позивача про неможливість надати запитуваний позивачем протокол, оскільки електронні торги з продажу майна за лотом №143491 були припинені на підставі постанови про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р., яка разом з листом була надана позивачу по справі.

Винесення Кілійським районним відділом ДВС постанови про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р. та припинення на цій підставі електронних торгів по лоту №143491 за переконанням позивача порушує законні права та інтереси ПП „Юридична компанія „Діол» , яке у встановленому порядку було набуто право на укладання договору купівлі-продажу та внаслідок неправомірних дій з боку відповідачів, було позбавлено прав, які позивач отримав за результатами проведення торгів.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне першочергово зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями; чинний на момент винесення постанови про перевірку виконавчого провадження; далі по тексту - Закон України Про виконавче провадження ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу положень ч.1, 4 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ , а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Приписами абзацу 1 п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що за змістом ст. 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Підсумовуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги винесення Кілійським районним відділом ДВС постанови про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р. під час примусового виконання виконавчого листа №1502/2630/2012 від 28.03.2014р., виданого Арцизьким районним судом Одеської області, господарський суд доходить висновку про відсутність повноважень у господарського суду вирішувати питання про правомірність будь-якої постанови, яка була винесена органами державної виконавчої служби, при примусовому виконанні рішення, прийнятого загальним судом у межах своєї компетенції.

Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі №916/3532/16 в частині позовних вимог ПП „Юридична компанія „Діол» до Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови начальника Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р., якою було знято з реалізації арештоване майно за лотом №143491, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного вище, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку решті заявленим в межах даної справи позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 62 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах; майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах на момент проведення електронних торгів по лоту №143491 здійснювався у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 „Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» (з наступними змінами та доповненнями, чинний на момент проведення електронних торгів). Вказаним наказом передбачено вимоги щодо проведення електронних торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки, проведення таких торгів; правила, які регулюють сам порядок проведення торгів та правила, які визначають порядок оформлення кінцевих результатів торгів.

Відповідно до п. п. 1, 5 розділу 5 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів; переможцем електронних торгів у формі аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку); якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

При цьому п. п. 1, 2 розділу 7 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів визначено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів; система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом у день закінчення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня; протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується в особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби.

Розділом 10 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів визначено, що на підставі копії протоколу переможець електронних торгів у формі аукціону протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно у порядку, визначеному п. 1 названого розділу.

На виконання вказаних вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, ПП „Юридична компанія „Діол» у встановленому порядку було перераховано на користь відповідачів грошові кошти за придбане на аукціоні майно. Проте, ДП „Сетам» після завершення електронних торгів не було підписано протокол проведення таких торгів, оскільки на адресу останнього надійшла постанова про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р.

Відповідно до п. 6 розділу 11 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у разі надходження від державного виконавця постанови про завершення виконавчого провадження або постанови, в якій зазначено про зняття арешту з майна, Організатор зобов'язаний негайно припинити електронні торги та зняти майно з реалізації . Про припинення електронних торгів Організатор повідомляє Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з одночасним направленням копії постанови, на підставі якої припинено електронні торги, та копій документів, визначених пунктами 2, 3 розділу II цього Порядку. У разі припинення електронних торгів учасникам електронних торгів повертається гарантійний внесок.

У зв'язку з надходженням до ДП „Сетам» постанови про перевірку виконавчого провадження 49854994 від 18.05.2016р., яка є чинною та у судовому порядку не визнавалась недійсною, відповідачем було припинено реалізацію арештованого майна, внесено відповідні відомості до системи електронних торгів.

З посиланням на ч. 2 ст. 218 Цивільного кодексу України, а також на виконання обов'язків щодо своєчасної сплати вартості придбаного на аукціоні майна, позивач зазначає, що договір-купівлі продажу нерухомого майна було фактично укладено, однак з огляду на спір, який виник між сторонами, щодо оформлення результатів таких торгів, позивач і звернувся до суду із вимогою про визнання торгів дійсними.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів акт про проведені електронні торги є документом (прим. - видається державним виконавцем на підставі підписаного організатором та переможцем торгів протоколу), що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна, документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

З огляду на вищевикладене, господарський суд зазначає, що продаж майна на прилюдних торгах за своєю правовою природою є правочином. Такий висновок підтверджується судовою практикою Верховного Суду України. Так, у постанові від 23.09.2014р. по справі 3-112гс14 судом було зроблено висновок, що з урахуванням правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах , а відтак, прилюдні торги є правочином .

Відповідно до ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на посилання позивача на необхідності застосування до спірних правовідносин ст. 218 ЦК України, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

З огляду на викладене вище, господарський суд зазначає, що ст. 218 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки остання визначає правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину , проте із системного аналізу наведених судом правових норм, вбачається, що для договорів купівлі-продажу нерухомого майна встановлено обов'язкове нотаріальне посвідчення (в даному випадку отримання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів), яке проводиться на підставі акта державного виконавця, який позивачу видано не було. Викладене свідчить про необхідність звернення до приписів ст. 220 ЦК України.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що лише нікчемний договір може бути визнаний судом дійсним у випадку ухиляння сторони від його нотаріального посвідчення, за умови досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору та його повного або часткового виконання.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на вище викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання торгів з примусової реалізації арештованого майна дійсними, оскільки електронні торги були визнані припиненими та позивачу не було видано акту про проведені електронні торги.

Щодо заявленої вимоги позивача про визнання торгів такими, що відбулись, а також вимоги про визнання ПП „Юридична компанія „Діол» переможцем електронних торгів за лотом №143491 з продажу арештованого майна, господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Підсудність судам певних категорій спорів або іншими словами юрисдикція судів визначається відповідними нормами процесуального права. Приписами ст. 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому, обрання способів захисту порушеного або оспорюваного права здійснюється з дотриманням положень як ст. 20 ГК України так і ст. 16 ЦК України, якими встановлено способи захисту прав суб'єктів господарювання. Вибір способу захисту пов'язаний із предметом позову, який за своєю суттю є певною матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача.

Таким чином, звертаючись із позовною вимогою щодо визнання торгів такими, що відбулися, та вимогою про визнання ПП „Юридична компанія „Діол» переможцем електронних торгів за лотом №143491 з продажу арештованого майна, позивачем фактично ставиться питання про встановлення юридичного факту, що виходить поза межі компетенції господарського суду, оскільки у такому випадку суд не здійснює захисту порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу суб'єкта господарювання. Викладене має наслідком відмову у задоволення вимоги про визнання торгів такими, що відбулися та визнання ПП „Юридична компанія „Діол» переможцем електронних торгів за лотом №143491 з продажу арештованого майна.

З огляду на висновки господарського суду, наведені по тексту рішення вище, а також беручи до уваги чинність постанови про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р., господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання ДП „Сетам» внести відомості до системи електронних торгів та сформувати протокол електронних торгів, яким визнати ПП „Юридична компанія „Діол» переможцем електронних торгів за лотом №143491 з продажу арештованого майна, направити відповідний протокол до Кілійського районного відділу ДВС, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

В силу положень ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується, зокрема, принципом верховенством права.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 15,16, 202, 203, 215, 218, 220, 657, 650, 665 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 62 Закону України Про виконавче провадження , ст. 20 Господарського кодексу України, п. п. 1, 5 розділу 5, п. п. 1, 2 розділу 7, п. п. 6, 8 розділу 10, п. 6 розділу 11 наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 „Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» позов приватного підприємства „Юридична компанія „Діол» до державного підприємства „Сетам» в особі Одеської філії державного підприємства „Сетам» задоволенню не підлягає.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судом покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/3532/16 в частині позовних вимог приватного підприємства „Юридична компанія „Діол» до Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови начальника Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про перевірку виконавчого провадження №49854994 від 18.05.2016р., якою було знято з реалізації арештоване майно за лотом №143491, - припинити .

2. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 06 березня 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна