Рішення

від 27.02.2017 по справі 914/3334/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017р. Справа№ 914/3334/16

За позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал , м.Львів

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Новий Львів , м.Львів

про стягнення 52717,40грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал , м.Львів до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Новий Львів , м.Львів про стягнення 52717,40грн., з яких 31935,26грн. основного боргу, 1929,05грн. 3 % річних, 13529,10грн. індексу інфляції та 5323,99грн. пені.

Ухвалою суду від 30.12.2016р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 23.01.2017р. Ухвалою суду від 23.01.2017р. розгляд справи відкладено на 13.02.2017р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 13.02.2017р. розгляд справи відкладено на 27.02.2017р. для надання відповідачу можливість подати витребувані судом документи та забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 27.02.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем - ОСББ Новий Львів в березні 2013 року укладено договір, на виконання умов якого позивачем за період з липня 2013 року по лютий 2016 року надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, які ним оплачено частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 31935,26грн. Зазначене зумовило звернення до суду із позовною заявою, в якій окрім суми основного боргу до стягнення також заявлено 5323,99грн. пені, нарахованих відповідно до умов договору, 1929,05грн. 3% річних та 13529,10грн. індексу інфляції, нарахованих у відповідності до ст.625 ЦК України. Просив позов задоволити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 27.02.2017р. повторно не забезпечено, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, копії ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.12.2016р. та ухвал про відкладення розгляду справи від 23.01.2017р., 13.02.2017р. направлено на адресу ОСББ Новий Львів , вказану в позовній заяві, а саме: 79034, м.Львів, вул.Героїв Крут, буд.11-Б, що відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи, зазначеній у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На час проведення судового засідання вказану кореспонденцію або повернуто суду установою зв'язку із відмітками За закінченням терміну зберігання , або не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд, у відповідності до ст.75 ГПК України та беручи до уваги встановлений ст.69 ГПК України строк вирішення спору, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено таке.

Між Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал (виробник послуг за договором, позивач по справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Новий Львів (виконавець послуг за договором, відповідач по справі) укладено договір №100393 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та виконавцями послуг від 19.03.2013р., за яким виробник взяв на себе зобов'язання надавати послуги з водопостачання та водовідведення в будинок №11-Б по вул.Героїв Крут, а виконавець послуг зобов'язався оплачувати такі послуги за встановленими Національною комісією державного регулювання у сфері комунальних послуг тарифами у терміни, передбачені цим договором та додатками до нього (п.1.1).

Як встановлено договором, розрахунки за послуги водопостачання та водовідведення проводяться виконавцем у грошовій формі відповідно до тарифів встановлених Національною комісією державного регулювання у сфері комунальних послуг (додаток 1). В разі зміни тарифів - плата за послуги здійснюється відповідно до нових тарифів, без зміни інших умов договору (п.6.1). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2). Виконавець послуг до 20 числа, наступного за звітним місяця, проводить розрахунок з виробником послуг по нарахованих коштах за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виробника послуг за відрахуванням 3,3% комісійної винагороди від перерахованих виробнику коштів. (Комісійна винагорода враховується виробником при розрахунках за надані послуги). При цьому, у першу чергу, погашається заборгованість виконавця (п.6.3).

Так, до матеріалів справи долучено копії рахунків ЛМКП Львівводоканал виставлених ОСББ Новий Львів на оплату послуг з водопостачання та водовідведення, наданих на підставі договору протягом липня 2013 року - лютого 2016 року.

Проте, всупереч взятим за договором зобов'язанням, відповідачем спожиті послуги оплачено лише частково, що підтверджується копіями банківських виписок про рух коштів по рахунку позивача за вказаний період. Позивач зазначає, що після проведених відрахувань комісійного збору, передбачених умовами договору, а також беручи до уваги внутрішні обороти по банку, що відображено у долученому до позовної заяви розрахунку, заборгованість ОСББ Новий Львів перед ЛМКП Львівводоканал склала 31935,26грн.

Зазначені обставини зумовили звернення ЛМКП Львівводоканал до суду із позовною заявою про стягнення з ОСББ Новий Львів 31935,26грн. основного боргу, 1929,05грн. 3 % річних, 13529,10грн. індексу інфляції, 5323,99грн. пені.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Законом України Про питну воду та питне водопостачання визначено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення (п.2 ч.1 ст.19).

У відповідності до ч.1 ст.1 Закоун України Про житлово-комунальні послуги , виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, а виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на встановлений п.6.3 договору порядок проведення розрахунків, яким передбачено відрахування з платежів 3,3% перерахованих коштів на користь відповідача, а також те, що якщо останній день строку виконання зобов'язання припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суд приходить до висновку, що остаточний розрахунок за послуги, надані в липні 2013 року, в розмірі 1045,40грн. відповідач мав провести включно до 19.08.2013р.; за послуги, надані в серпні 2013 року, в розмірі 2577,56грн. - включно до 19.09.2013р.; за послуги, надані в вересні 2013 року, в розмірі 1952,53грн. - включно до 21.10.2013р.; за послуги, надані в жовтні 2013 року, в розмірі 2881,78грн. - включно до 19.11.2013р.; за послуги, надані в листопаді 2013 року, в розмірі 3971,43грн. - включно до 19.12.2013р.; за послуги, надані в грудні 2013 року, в розмірі 3042,18грн. - включно до 20.01.2014р.; за послуги, надані в січні 2014 року, в розмірі 3523,40грн. - включно до 19.02.2014р.; за послуги, надані в лютому 2014 року, в розмірі 2765,62грн. - включно до 19.03.2014р.; за послуги, надані в березні 2013 року, в розмірі 4248,19грн. - включно до 22.04.2014р.; за послуги, надані в квітні 2014 року, в розмірі 3362,99грн. - включно до 19.05.2014р.; за послуги, надані в травні 2014 року, в розмірі 3827,62грн. - включно до 19.06.2014р.; за послуги, надані в червні 2014 року, в розмірі 3534,46грн. - включно до 21.07.2014р.; за послуги, надані в липні 2014 року, в розмірі 4430,45грн. - включно до 19.08.2014р.; за послуги, надані в серпні 2014 року, в розмірі 5482,08грн. - включно до 19.09.2014р.; за послуги, надані в вересні 2014 року, в розмірі 4698,92грн. - включно до 20.10.2014р.; за послуги, надані в жовтні 2014 року, в розмірі 5858,30грн. - включно до 19.11.2014р.; за послуги, надані в листопаді 2014 року, в розмірі 5743,13грн. - включно до 19.12.2014р.; за послуги, надані в грудні 2014 року, в розмірі 2395,96грн. - включно до 19.01.2015р.; за послуги, надані в січні 2015 року, в розмірі 3178,68грн. - включно до 19.02.2015р.; за послуги, надані в лютому 2015року, в розмірі 3531,87грн. - включно до 19.03.2015р.; за послуги, надані в березні 2015 року, в розмірі 2811,55грн. - включно до 20.04.2015р.; за послуги, надані в квітні 2015 року, в розмірі 3825,56грн. - включно до 19.05.2015р.; за послуги, надані в травні 2015 року, в розмірі 2485,58грн. - включно до 19.06.2015р.; за послуги, надані в червні 2015 року, в розмірі 4247,62грн. - включно до 20.07.2015р.; за послуги, надані в липні 2015 року, в розмірі 3870,81грн. - включно до 19.08.2015р.; за послуги, надані в серпні 2015 року, в розмірі 3048,69грн. - включно до 21.09.2015р.; за послуги, надані в вересні 2015 року, в розмірі 3348,43грн. - включно до 19.10.2015р.; за послуги, надані в жовтні 2015 року, в розмірі 3750,93грн. - включно до 19.11.2015р.; за послуги, надані в листопаді 2015 року, в розмірі 3853,69грн. - включно до 21.12.2015р.; за послуги, надані в грудні 2015 року, в розмірі 4598,73грн. - включно до 19.01.2016р.; за послуги, надані в січні 2016 року, в розмірі 3865,34грн. - включно до 19.02.2016р. та за послуги, надані в лютому 2016 року, в розмірі 6578,77грн. - включно до 21.03.2016р.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що основний борг ОСББ Новий Львів перед ЛМКП Львівводоканал становить 29618,17грн.

Суд також звертає увагу на те, що порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як визначено у ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, суд звертає увагу на те, що прострочення боржника з оплати послуг, наданих у липні 2013 року настало 20.08.2013р.; наданих у серпні 2013 року - 20.09.2013р.; наданих у вересні 2013 року - 22.10.2013р.; наданих у жовтні 2013 року - 20.11.2013р.; наданих у листопаді 2013 року - 20.12.2013р.; наданих у грудні 2013 року - 21.01.2014р.; наданих у січні 2014 року - 20.02.2014р.; наданих у лютому 2014 року - 20.03.2014р.; наданих у березні 2014 року - 23.04.2014р.; наданих у квітні 2014 року - 20.05.2014р.; наданих у травні 2014 року - 20.06.2014р.; наданих у червні 2014 року - 22.07.2014р.; наданих у липні 2014 року - 20.08.2014р.; наданих у серпні 2014 року - 20.09.2014р.; наданих у вересні 2014 року - 21.10.2014р.; наданих у жовтні 2014 року - 20.11.2014р.; наданих у листопаді 2014 року - 20.12.2014р.; наданих у грудні 2014 року - 20.01.2015р.; наданих у січні 2015 року - 20.02.2015р.; наданих у лютому 2015 року - 20.03.2015р.; наданих у березні 2015 року - 21.04.2015р.; наданих у квітні 2015 року - 20.05.2015р.; наданих у травні 2015 року - 20.06.2015р.; наданих у червні 2015 року - 21.07.2015р.; наданих у липні 2015 року - 20.08.2015р.; наданих у серпні 2015 року - 22.09.2015р.; наданих у вересні 2015 року - 20.10.2015р.; наданих у жовтні 2015 року - 20.11.2015р.; наданих у листопаді 2015 року - 22.12.2015р.; наданих у грудні 2015 року - 20.01.2016р.; наданих у січні 2016 року - 20.02.2016р. та наданих у лютому 2016 року - 22.03.2016р.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як визначено п.7.2 договору, при несплаті або частковій несплаті за надані послуги виконавець послуг сплачує виробнику послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день протермінування платежу, яка склалася з моменту укладення цього договору, починаючи з 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на встановлений законом порядок нарахування пені, суд, беручи до уваги визначений позивачем період нарахування неустойки та здійснивши відповідний її перерахунок по кожному із фактів надання послуг протягом вересня 2015 року - лютого 2016 року, приходить до висновку, що до стягнення з відповідача належить 2796,15грн. пені, нарахованої за період з 01.04.2016р. по 30.09.2016р. включно.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд також звертає увагу на роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у вказаній Постанові про те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.1).

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги момент виникнення прострочення боржника по кожному із фактів надання послуг на підставі договору за період з липня 2013 року по лютий 2016 року та визначений позивачем період проведення відповідних нарахувань, провівши відповідний перерахунок, з врахуванням того, що загальна кількість днів у 2016 році - 366, а не 365, як звично, суд приходить до висновку, що до стягнення із відповідача належить 1525,91грн. 3% річних, нарахованих з 28.08.2016р. по 30.11.2016р., а також 10154,94грн. індексу інфляції, нарахованих з врахуванням відповідних встановлених індексів за період з серпня 2013 року по листопад 2016 року.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1152,62грн. слід покласти на відповідача, а в решті - на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Новий Львів (м.Львів, вул. Героїв Крут, буд. 11-Б; код ЄДРПОУ 38627014) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал (м.Львів, вул.Зелена, буд.64; код ЄДРПОУ 03348471) 29618,17грн. основного боргу, 2796,15грн. пені, 1525,91грн. 3% річних, 10154,94грн. індексу інфляції та 1152,62грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 06.03.2017р.

Суддя Щигельська О.І.